Справа № 442/8973/24
Провадження № 1-в/442/562/2024
07 листопада 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дрогобичі в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)» ОСОБА_2 про звільнення від покарання засудженого ОСОБА_3 у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника ДУ «ДВК-40» - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_3 ,
Начальник ДУ "Дрогобицька виправна колонія (№40)" звернувся до суду з поданням, в якому посилається на те, що в ДУ «ДВК (№40)» відбуває покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий: 05.07.2017 Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі за ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік; засуджений: 1) 22.01.2019 Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі, за ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком від 05.07.2017 остаточно до відбуття 3 роки обмеження волі; 2) 05.03.2019 Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, за ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання меш суворого покарання більш суворим приєднано покарання від 22.01.2019 всього до відбуття 3 роки обмеження волі; 3) 25.11.2019 Залізничним районним судом м. Львова за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, за ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим приєднано покарання за вироком від 05.03.2019, всього до відбуття 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У мотивувальній частині вироку від 05.07.2017 встановлено, що ОСОБА_3 31.03.2017, таємно, умисно, шляхом вільного доступу, викрав майно потерпілого чим завдав йому матеріальної шкоди на загальну суму 740 грн.
Згідно вироку від 22.01.2019 встановлено, що ОСОБА_3 07.05.2018, шляхом вільного доступу, таємно, повторно вчинив крадіжку майна потерпілого чим завдав йому матеріальної шкоди на загальну суму 1169,02 грн.
Згідно вироку від 05.03.2019 встановлено, що ОСОБА_3 16.06.2018 розбив скло в автомобілі, звідки шляхом вільного доступу, таємно, повторно скоїв крадіжку майна потерпілого чим завдав йому матеріальної шкоди на загальну суму 1850 грн.
Станом на 01.01.2017 року 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становили 1600 грн, станом на 01.01.2018 - 1762 грн.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 (набув чинності 09.08.2024), збільшені межі застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, зокрема викрадення чужого майна. Так, відповідно до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посилаються на те, що відповідно до ч.1 ст.5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Тобто, вищезазначені зміни в законодавстві пом?якшують та скасовують кримінальну протиправність діяння, тобто мають зворотну дію в часі і можуть бути застосовані до засудженого.
За наведених обставин просить у зв'язку із скасуванням кримінальної відповідальності за вчинені правопорушення звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання за вироком від 05.07.2017 Залізничного районного суду м. Львова та вироку від 22.01.2019 Шевченківського районного суду м. Львова. Виключити ознаку «повторно» з кваліфікації обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України та посилання на ч.4 ст. 70 КК України у вироку від 05.03.2019 Галицького районного суду м. Львова та вважати за ним засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі.
Вважати таким, що відбуває покарання за вироком від 25.11.2019 Залізничним районним судом м. Львова за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, за ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим приєднано покарання за вироком від 05.03.2019, всього до відбуття 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Початок терміну покарання рахувати з часу затримання - 01.09.2018.
Вислухавши думку представника установи, яка подання підтримала, засудженого, який поклався на думку суду щодо вирішення подання, висновок прокурора, який вважає подання підставним, окрім перекваліфікації кримінального правопорушення на ч.1 ст.185 КК України, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить наступного висновку.
Встановлено, що в ДУ «ДВК (№40)» відбуває покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений:
05.07.2017 Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, за ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік;
22.01.2019 Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі, за ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 05.07.2017, остаточно до відбуття - 3 роки обмеження волі;
05.03.2019 Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, за ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання меш суворого покарання більш суворим приєднано покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 22.01.2019, всього до відбуття - 3 роки обмеження волі;
25.11.2019 Залізничним районним судом м. Львова за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим приєднано покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 05.03.2019, всього до відбуття - 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У мотивувальній частині вироку від 05.07.2017 встановлено, що ОСОБА_3 31.03.2027 умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав майно потерпілого, чим завдав йому матеріальної шкоди на загальну суму 740 грн.
Згідно вироку від 22.01.2019, ОСОБА_3 07.05.2018, шляхом вільного доступу, таємно, повторно вчинив крадіжку майна потерпілого, чим завдав йому матеріальної шкоди на загальну суму 1169,02 грн.
Згідно вироку від 05.03.2019, ОСОБА_3 16.06.2018 розбив скло в автомобілі, звідки шляхом вільного доступу, таємно, повторно скоїв крадіжку майна потерпілого, чим завдав йому матеріальної шкоди на загальну суму 1850 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 (набув чинності 09.08.2024), збільшені межі застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, зокрема викрадення чужого майна.
Так, відповідно до вимог ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Станом на 01.01.2017 року 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становили 1600 грн, станом на 01.01.2018 - 1762 грн.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи суми викраденого майна, за які було засуджено ОСОБА_3 вироком Залізничного районного суду м.Львова від 05.07.2017 за ч.2 ст. 185 КК України та вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 22.01.2019 за ч.2 ст. 185 КК України, суд приходить висновку, що на останнього розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Відтак, ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування покарання за вказаними вироками у зв'язку з усуненням караності діяння.
У зв'язку з наведеним, слід виключити посилання на ч.4 ст.70 КК України з вироку Галицького районного суду м.Львова від 05.03.2019 та вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі.
Разом з тим, оскільки вироком Залізничного районного суду м.Львова від 25.11.2019 ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, то останнього слід вважати таким, що відбуває покарання за вказаним вироком; на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим приєднати покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 05.03.2019, остаточне покарання - 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Початок терміну покарання рахувати з часу затримання - 01.09.2018.
За таких обставин, подання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, суд
Подання задоволити частково.
У зв'язку з усуненням караності діяння звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 05.07.2017 та за вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 22.01.2019.
Виключити з вироку Галицького районного суду м.Львова від 05.03.2019 посилання на ч.4 ст.70 КК України та вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі.
Вважати, що ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком від 25.11.2019 Залізничного районного суду м.Львова за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим приєднати покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 05.03.2019, остаточне покарання - 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Початок терміну покарання рахувати з часу затримання - 01.09.2018.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Повний текст ухвали виготовлено 08.11.2024.
Суддя ОСОБА_1