441/1990/24 2/441/805/2024
(заочне)
06.11.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Яворської Н.І.
з участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Городок Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 . 15.08.2024 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вимоги мотивувала тим, що спільне подружнє життя з чоловіком не склалося, через його поведінку, який зловживає алкогольними напоями, перебуваючи у нетверезому стані вчиняє сварки та скандали, ображає її нецензурними словами. Зазначає, що чоловік часто застосовував до неї фізичне насильство в присутності їх спільних дітей, що негативно впливає на їх стан здоров'я та виховання. На її неодноразові прохання змінити своє ставлення до сім'ї чоловік не реагує, тому такі відносини призвели до того, що сім'я розпалась остаточно і відновлена бути не може. Вони як подружжя протягом місяця не проживають разом і не підтримують жодних стосунків. Подальше збереження сім'ї з відповідачем неможливе та суперечить її інтересам, просила розірвати шлюб.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, 06.11.2024 подала заяву у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить справу розглядати без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с.24).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Заяв про розгляд справи за його відсутності відповідач не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
За таких обставинах суд визнає неявку відповідача неповажною та розглядає справу за його відсутності, провівши на підставі вимог ст.281 ЦПК України заочний розгляд справи.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Із змісту позову, із долученого до справи свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 та копії свідоцтва про народження (а.с.5-11) видно, що сторони зареєстрували шлюб 23.09.2000 у виконавчому комітеті Сусолівської сільської ради Самбірського району Львівської області, актовий запис № 11, в шлюбі мають 9 дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , через розбіжності у поглядах на шлюб та сім'ю, сімейні відносини між ними зіпсувались, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Спору щодо майна, а також стосовно місця проживання дітей немає.
Позивачка, як убачається із змісту позову просить про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що примирення і подальше збереження сім'ї з відповідачем неможливе та суперечить її інтересам.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3 і 4 ст. 56 вказаного Кодексу передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюб суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Ураховуючи вищенаведене, інші фактичні взаємини сторін, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, а також ту обставину, що примушування позивачки до збереження шлюбу порушуватиме її права, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вирішуючи питання судового збору залишає такий за позивачкою, враховуючи її прохання при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112 СК України, суд -
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що зареєстрований 23.09.2000 Виконавчим комітетом Сусолівської сільської ради Самбірського району Львівської області, актовий запис № 11 - розірвати.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя Яворська Н.І.