Справа № 461/8778/24
Провадження № 1-кс/461/6724/24
31.10.2024 року м.Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання виконувача обов'язків прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальним органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000001106 від 30.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
виконувач обов'язків прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальним органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд накласти арешт на спеціалізований сідловий тягач марки «Renault Premium 450.19» р.н. НОМЕР_1 в складі напівпричепа марки «Janmil NW-1S» р.н. НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію є: ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Заборонити, користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій із спеціалізованим сідловим тягачем марки «Renault Premium 450.19» р.н. НОМЕР_1 в складі напівпричепа марки «Janmil NW-1S» р.н. НОМЕР_2 .
В обгрунтування внесеного клопотання покликається на те, що вказані у даному клопотанні предмети можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення, та використовувались в якості засобів вчинення злочину і необхідні для розкриття кримінального правопорушення, тому просить суд клопотання задоволити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, оскільки у заяві просить суд проводити розгляд справи про накладення арешту на майно у його відсутності, а також без виклику власника майна. Клопотання підтримує та просить суд таке задоволити.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що в провадженні виконувача обов'язків прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальним органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000001106 від 30.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Дане кримінальне провадження розпочато за фактом ДТП, яке мало місце 30.10.2024 близько 04:10 год. на а/д «Львів-Радехів-Луцьк», 19 км., +400 м., поблизу с. Новий Став Львівського району Львівської області, за участю спеціалізованого сідлового тягача марки «Renault Premium 450.19» р.н. НОМЕР_1 в складі напівпричепа марки «Janmil NW-1S» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та спеціалізованого сідлового тягача марки «MAN TGX 18.400» р.н. НОМЕР_3 в складі напівпричепа марки «Koegel SKHL 24» р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий отримав тілесні ушкодження та був доставлений в лікарню, де 30.10.2024 помер.
30.10.2024 року під час огляду місця пригоди був виявлений і описаний спеціалізований сідловий тягач марки «Renault Premium 450.19» р.н. НОМЕР_1 в складі напівпричепа марки «Janmil NW-1S» р.н. НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію є: ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
З метою збереження слідів вчинення кримінального правопорушення вказаний транспортний засіб було тимчасово вилучено та доставлено на територію стоянки, що розташована на автодорозі Східний під'їзд до м. Львова 0 км + 550 м. ТзОВ "Транс Компані".
30.10.2024 року спеціалізований сідловий тягач марки «Renault Premium 450.19» р.н. НОМЕР_1 в складі напівпричепа марки «Janmil NW-1S» р.н. НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Оскільки на вказаному транспортному засобі є наявні сліди злочину та сам автомобіль є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення слідчих експериментів та проведення автотехнічних та транспортно-трасологічних експертиз. Без надання експертам спеціалізованого сідлового тягача марки «Renault Premium 450.19» р.н. НОМЕР_1 в складі напівпричепа марки «Janmil NW-1S» р.н. НОМЕР_2 , останні будуть позбавлені можливості встановити технічний стан транспортного засобу, а також механізм настання ДТП, що в свою чергу не дасть можливості встановити причину ДТП. Передання на зберігання спеціалізованого сідлового тягача марки «Renault Premium 450.19» р.н. НОМЕР_1 в складі напівпричепа марки «Janmil NW-1S» р.н. НОМЕР_2 , власнику, чи іншим уповноваженим на те особам, створює загрозу забезпечення належного зберігання транспортного засобу (без знищення слідів злочину шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт).
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ч.7 ст.237 КПК України передбачено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Прокурором доведено, що метою накладення арешту на майно є забезпечення речових доказів.
Арешт вище вказане майно, як тимчасово вилученого майна є розумним та співрозмірним обмеженням права власності щодо виконання завдання кримінального провадження відповідно до ст.2 КПК України.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.
Завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням може бути виконане.
Незастосування арешту майна із позбавленням права на відчуження та розпорядження, може привести до настання наслідків, які перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання виконувача обов'язків прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальним органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000001106 від 30.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - задоволити.
Накласти арешт на спеціалізований сідловий тягач марки «Renault Premium 450.19» р.н. НОМЕР_1 в складі напівпричепа марки «Janmil NW-1S» р.н. НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію є: ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Заборонити, користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій із спеціалізованим сідловим тягачем марки «Renault Premium 450.19» р.н. НОМЕР_1 в складі напівпричепа марки «Janmil NW-1S» р.н. НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1