1Справа № 335/12214/24 2-н/335/976/2024
08 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини
Заявник ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24 лютого 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Таким чином, стягнення аліментів за минулий час можливо лише в порядку позовного провадження, оскільки така вимога є фактично спором про право, а стягнення аліментів за минулий час у наказному проваджені не передбачено.
Разом з цим, 08.11.2024 року від представника заявника надійшло клопотання, зі змісту якого вбачається, що заявник просить суд видати судовий наказ з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При цьому вказане клопотання яке міститься у заяві про видачу судового наказу, не підлягає розгляду, оскільки чинним ЦПК України не передбачено повноважень суду вчиняти такі процесуальні дії в межах наказного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу.
За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 161, 165, 260 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.В. Новасардова