Дата документу 30.10.2024
Справа № 334/4317/24
Провадження № 3/334/3516/24
30 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя ГнатюкО.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
19.05.2024 року о 10-54 години ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot 605, д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Верхня, буд. 1 в місті Запоріжжі в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законодавством порядку. Згідно з висновком № 4962 від 19.05.2024 року виданого КНП «ОКЗ НПД» ЗОР, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений. Про повторність попереджений.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання нез'явився, повідомлений належним чином.
Захисник Кравченко О.П. заперечував щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та надав клопотання про закриття адміністративної справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що зазначені у вказаному протоколі дані не відповідають приписам ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, які свідчать про суттєві порушення вимог чинного законодавства при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 з метою визначення факту його перебування у стані алкогольного сп'яніння та свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визначення поняття доказів, їх переліку, одним з яких є протокол про адміністративне правопорушення, встановлено статтею 251 КУпАП, так само як і обов'язок щодо збирання доказів, який покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Крім того, згідно частин 4, 5 статті 266 КУпАП:
«Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним».
Вважає, що наведене у вказаному протоколі посилання на висновок КНП ОКЗ НПД ЗОР №4962 від 19.05.2024, згідно якого водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, є безпідставним й таким, що не ґрунтується на об'єктивних даних, оскільки цей висновок складено лікарем-наркологом ОСОБА_2 без додержання вимог, встановлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1452/735).
Згідно пункту 22 розділу III «Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів» цієї Інструкції:
«22. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними»,
та пунктом 3 розділу І «Загальні положення» цієї Інструкції визначено перелік ознак алкогольного сп'яніння. Жоден з них у висновку №4962 від 19.05.2024 не зазначено, відповідно підстави для зазначення у ньому діагнозу про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не наведено.
Крім того, за даними відеофіксації БК 474968 лікарем-наркологом ОСОБА_2 було застосовано засіб вимірювальної техніки об 11 год. 59 хв. 40 сек. та о 12 год. 03 хв. 46 сек. Найменування приладу, який лікар дістав з шухляди свого робочого столу, він не назвав, так само, як не було вказано про наявність сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно даних про те, що застосований лікарем-наркологом ОСОБА_2 прилад відповідає вимогам, встановленим Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 р. № 94, у матеріалах справи відсутні.
Крім того, перед застосуванням невстановленого приладу вимірювання лікарем-наркологом ОСОБА_2 не продемонстровано й не озвучено його показання, які перед тим, як ОСОБА_1 було запропоновано видохнути через мундштук, покази мали дорівнювати нулю.
Цими діями лікарем-наркологом було порушено вимоги пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №1452/735.
Відповідно отримані із застосуванням лікарем-наркологом невстановленого приладу вимірювальної техніки дані про перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння не є обґрунтованими та отриманими у визначений чинним законодавством спосіб.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння затверджений спільним Наказом МВС України та МОЗ України N 1452/735 від 09.11.2015 року "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції" (надалі Інструкція), зареєстрованого в Мін'юсті України за N 1413/27858 від 11.11.2015 року.
Згідно п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а водій зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп'яніння, не допускається.
Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Згідно з п.п. 15,16 Розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №4962 від 19.05.2024 року, складений о 12.10 год. 19.05.2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був направлений на огляду УПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 (посвідчення ЗПП НОМЕР_2 ). Водій оглянутий лікарем ОСОБА_2 в КНП «ОКЗ НПД» ЗОР. Висновок огляду: ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Висновок №4962 від 19.05.2024 року виконаний на відповідному бланку (Додаток 4 до Інструкції) та складений відповідно до вимог Розділу ІІІ Інструкції.
Ознаки сп'яніння мають бути зазначені у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння.
В суду відсутні будь-які дані, що ставлять під сумнів акт медичного огляду, на підставі якого був складений висновок №4962 від 19.05.2024 року.
Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
За таких обставин, оцінивши наведені докази, суд визнає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною, в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Вирішуючи питання щодо розміру адміністративного стягнення слід врахувати особу правопорушника, ставлення до правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно із Законом України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто в сумі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави судовий збір в розмірі 605,60гривень.
Постанова може бути оскаржена в Запорізький апеляційний суд протягом десяти діб з дня винесення постанови через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Гнатюк О. М.