Провадження № 2/331/2366/2024
ЄУН 136/1351/23
8 листопада 2024 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю : секретаря Постарнак М.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк « ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25.08.2011 року,
У липні 2023 року АТ КБ « ПриватБанк» звернулося до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25.08.2011 року у розмірі 30 125, 48 грн. станом на 123.02.2023 року.
Ухвалою судді Липовецького районного суду Вінницької області від 24 липня 2023 року вказану позовну заяву передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (а.с.95).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ( далі - суд) від 28 серпня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за позовом АТ КБ « ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25.08.2011 року; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін ( а.с.106-107).
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 5 жовтня 2023 року позов АТ КБ « ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ « ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25 серпня 2011 року, станом на 13 лютого 2023 року, на загальну суму 30 125,48 грн., з яких : 24 986,08 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5 139,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішення, відповідач 11 липня 2024 року звернувся до суду із заявою про його перегляд.
Ухвалою суду від 9 серпня 2024 року заочне рішення суду від 5 жовтня 2023 року по цій справі скасовано ; вирішено розгляд справи проводити за правила загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання ( а.с.162-163).
На стадії підготовчого провадження, а саме 7 жовтня 2024 року від представника відповідача - адвоката Соломенцева І.А. до суду надійшло клопотання , в якому він просить передати вказану цивільну справу за підсудністю до Липовецького районного суду Вінницької області на підставі постійного перебування відповідача ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщеної особи з 7 листопада 2014 року (довідка № 523000051 від 07.11.2014 р.).
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.
8 листопада 2024 року від представника позивача АТ КБ « ПриватБанк» Коняшина А.М. до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі ; позовні вимоги підтримує у повному обсязі ; проти винесення заочного рішення не заперечує.
Позицію позивача щодо заявленого представником відповідача клопотання про направлення справи за підсудністю до іншого суду ані у заяві, ані у відповідній заяві по суті справи, представником позивача не викладено.
7 листопада 2024 року від представника відповідача - адвоката Соломенцева І.А. до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі ; клопотання про передачу справи на розгляд іншому суду підтримує, просить його задовольнити
Суд, ознайомившись з доводами заявника, викладеними у клопотанні про передачу справи на розгляд іншому суду, перевіривши їх матеріалами справи, приходить до такого.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальним правилом відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.
Положеннями статті 31ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини першої статті 1Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» ( далі Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених уст.1 цього Закону.
Крім того, у своєму роз'ясненні від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток встановлення факту смерті. Такі позови, як зазначили у ВС, подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 7 листопада 2014 року як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 523000051 від 07.11.2014 р. ( а.с.126).
Виходячи із положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», роз'яснень Верховного Суду з цих питань, суд вважає клопотання представника відповідача законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до частини третьої статті 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись статтями 31,260,261,354 ЦПК України, суд
Клопотанння представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Соломенцева Ігоря Анатолійовича задовольнити.
Цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк « ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25.08.2011 року, передати на розгляд до Липовецького районного суду Вінницької області ( 22500, Вінницька обл., Липовецький район, м. Липовець, вул. Шевченка, буд.1).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 8 листопада 2024 року.
Суддя : Н.Г.Скользнєва