Справа №127/35620/24
Провадження №1-кс/127/15360/24
04 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 21.07.2023 про закриття кримінального провадження №62023240040000085, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 21.07.2023 про закриття кримінального провадження №62023240040000085.
Заявник вважає, що вказана постанова винесена незаконно, оскільки слідчим було порушено вимоги ч. 2 ст. 9 і ст. 94 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, заявник просив скасувати вищевказану постанову про закриття кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, зазначив, що заявником вже оскаржувалась вказана постанова, рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скарга залишена без задоволення.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
В провадженні четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому перебували матеріали кримінального провадження №62023240040000085 від 27.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Відомості внесені відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області, якою зобов'язано відкрити провадження за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, тобто службова недбалість - невиконання або неналежне виконання слідчими ГУНП у Вінницькій області своїх службових обов'язків під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12018020010001362 за ч. 1 ст. 382 КК України.
21.07.2023 старшим слідчим четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 прийнято рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023240040000085 від 27.04.2023, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні слідчих СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Згідно ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття такого рішення, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України.
Як свідчать докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження, слідчий провів усі першочергові та необхідні слідчі дії, надав оцінку наявним доказам, всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі обставини кримінального провадження, в тому числі вжив необхідних заходів, передбачених КПК України, щодо витребування необхідних документів та інформації в межах предмету розслідування.
Слідчий суддя вважає, що під час розслідування кримінального провадження слідчий вичерпав існуючі можливості щодо збирання, дослідження, аналізу та перевірки вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а відтак провів всі необхідні та можливі у даному випадку слідчі та процесуальні дії. Аналіз зібраних доказів дозволяє зробити висновок, що виконувати будь-які інші слідчі дії не є доцільним, а також здобути нові будь-які докази в даному кримінальному провадженні не є можливим.
Відповідно дост.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доводи скарги про те, що постанова слідчого є незаконною з підстав неповноти і необ'єктивності досудового розслідування, процесуальних порушень тощо, фактично зводяться до загальних формулювань та не містять переконливого обґрунтування.
Таким чином, матеріали кримінального провадження та скарги не містять даних, які б ставили під сумнів висновки дізнавача і неповнота досудового розслідування не встановлена.
Саме процесуальне рішення слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст.110 КПК України.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 уже звертався до Вінницького міського суду Вінницької області з скаргою про скасування вказаної постанови. В судовому засіданні 11.09.2023 у справі № 127/24120/23, за особистої участі ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні скарги останнього про скасування постанови слідчого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.09.2023 рішення ВМС ВО залишено без змін.
Норми КПК України не передбачено винесення такого рішення як відмова у задоволенні скарги у зв'язку з повторністю звернення особи з питання, яке вже було вирішено слідчим суддею по суті. У той же час, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.
У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, серед іншого диспозитивність (пункт 19 частини 1 статті 7 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя не може розглядати аналогічну скаргу, якщо така вже була вирішена по суті слідчим суддею у іншій справі, оскільки такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності.
Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов'язана з виключністю судового рішення.
Так, відповідно до п. 10, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено, що ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомленні про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що нормами КПК України не передбачено повторний розгляд справи за аналогічними обставинами, за результатами якої вже винесено рішення суду про відмову у її задоволенні, яке не скасоване в апеляційному порядку, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 21.07.2023 про закриття кримінального провадження №62023240040000085, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України- відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя