Справа № 148/1852/24
Провадження №2-а/148/30/24
Іменем України
23 жовтня 2024 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Гречківським Вадимом Дмитровичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача адвокат Гречківський В.Д. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов мотивований тим, що згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.06.2024, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн, за начебто відсутність військово-облікового документу, оскільки останній порушив абз. 2 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 під час здійснення оповіщення громадян 16.06.2024.
Представник позивача вважає, що винесена постанова складена з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, складена передчасно, є протиправною, тому підлягає скасуванню за наступних підстав.
Згідно оскаржуваної постанови 16.06.2024 під час оповіщення громадян, старшим сержантом ОСОБА_2 виявлено відсутність у ОСОБА_1 при собі військово-облікового документу. Далі в постанові вказано, що було складено протокол про адміністративне правопорушення № Т/24/681 від 25.05.2024, відповідно до якого правопорушення здійснено 25.05.2024, виявлено правопорушення 16.06.2024 під час оповіщення громадян, та розгляд справи відбувся 10.06.2024, тобто за 6 днів до моменту вчинення правопорушення.
Представник позивача вказує на те, що під час розгляду справи не вірно встановлено всі обставини справи, а саме коли відбулося правопорушення, та чи мало місце таке правопорушення у конкретну дату.
Крім того, представник зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП до даної статті є примітка, що положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до витягу з електронної системи Резерв+, позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та оновив свої дані 09.06.2024, тому на момент розгляду справи керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 10.06.2024 не перевірено наявну інформацію та завідомо неправомірно склав постанову за порушення правил військового обліку.
Також, представник позивача просить поновити строк на оскарження даної постанови, оскільки позивач отримав постанову лише 30.07.2024 шляхом вручення на поштовому відправленні.
На підставі вищевикладеного, представник позивача просить поновити строки на оскарження постанови № 24/1327 від 10.06.2024; скасувати постанову № 24/1327 від 10.06.2024 та закрити провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 вважає незаконними та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Під час здійснення оповіщення громадян 26.05.2024 групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим групи оповіщення, штаб-сержантом III категорії відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим сержантом ОСОБА_2 встановлено, що у військовозобов?язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній при собі військово-обліковий документ під час дії воєнного стану, чим ОСОБА_1 порушив абз. 2 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Правила), що становить собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.
Відсутність військово-облікового документу підтверджується відеозаписом з нагрудної боді-камери старшого сержанта ОСОБА_2 «VID240526-110527F-000000-000000-0107».
У подальшому, позивачу запропоновано прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою притягнення останнього до адміністративної відповідальності, після чого, було складено протокол про адміністративне правопорушення №T/24/681 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що поставив свій підпис у протоколі № T/24/681 від 26.05.2024. Окрім цього, ОСОБА_1 отримав копію протоколу № T/24/681, про що також поставив свій підпис.
На розгляд справи ОСОБА_1 не прибув, у зв?язку з чим, відповідно до ст. 268 КУпАП, справу розглянуто за його відсутності. Враховуюче зазначене, 10.06.2024 повно та всебічно дослідивши матеріали справи № T/24/681 від 25.05.2024, з?ясувавши всі фактичні обставини та об?єктивно надавши оцінку доказам, відповідно до постанови №24/1327 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято рішення накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до п. 49, 51 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок), у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися:
- у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України - представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби;
- за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.
Відповідно до абз. 4, 5 п. 54 Порядку, у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов?язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів.
Так, абз. 3 пп. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, призовники, військовозобов?язані та резервісти повинні мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред?являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Відповідно до п. 3 Правил, призовники, військовозобов?язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, відповідно до частини 2 статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами) на території України оголошена та проводиться загальна мобілізація, з чого слід зробити висновок, що на момент вчинення правопорушення, а саме: 18.06.2024, на території України діяв та продовжує діяти особливий період.
Порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З вищезазначеного слідує, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 має кваліфікуватись за частиною 3 статті 210 КУпАП.
Отже, за відсутності військово-облікового документу у військовозобов?язаного громадянина України неможливо встановити його приналежність до військового обліку, а у разі його персональних даних із системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів АТС «ОБЕРІГ» неможливо виявити розбіжності між цими даними та даними військово-облікового документу.
3 аналізу ст. 210 КУпАП зрозуміло, що об?єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 210 КУпАП є суспільні відносини у сфері виконання правил військового обліку.
Об?єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про військовий обов?язок і військову службу, а саме, у порушенні правил військового обліку, неявці на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасному поданні в обліковий орган відомостей про зміну свого місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також у порушенні порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах (формальний склад).
Суб?єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Для вчинення цього правопорушення характерна бездіяльність винних осіб щодо ставлення до покладених обов?язків. Поруч з необачністю можуть бути й такі мотиви, як бажання ухилитися (тимчасово або взагалі) від призову на військову службу.
Отже, Правилами передбачено обов?язок призовників, військовозобов?язаних та резервістів мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу. Окрім цього, Правилами передбачено, що у разі порушень цих Правил, призовники, військовозобов?язані та резервісти притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.
Враховуючи зазначене, 26.05.2024 старшим солдатом ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № T/24/681 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто за порушення правил військового обліку під час дії особливого періоду.
Також представник відповідача зазначає, що постанова № 24/1327 містить описку у місці зазначення дати вчинення правопорушення. Поруч з цим, описка у постанові не виключає складу адміністративного правопорушення, оскільки постанова містить вичерпну інформацію про подію, із зазначенням всіх фактичних даних, що відносяться до справи, а також детальний опис порушених норм чинного законодавства. Надані до відзиву додатки, в тому числі і відеозапис з нагрудної боді-камери, забезпечили можливість об?єктивного розгляду справи та винесення справедливого рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Окрім цього, ця незначна описка не відміняє факту проведення загальної мобілізації та введення воєнного стану в Україні, не має істотного характеру, не впливає на можливість реалізації рішення чи його правосудність.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до протоколу № Т/24/681 від 26.05.2024 кухарем відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_3 , складено протокол відносно ОСОБА_1 , оскільки останній 26.05.2024 під час здійснення оповіщення громадян групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим групи оповіщення, штаб-сержантом III категорії відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим сержантом ОСОБА_2 встановлено, що у військовозобов?язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній при собі військово-обліковий документ під час дії воєнного стану, чим ОСОБА_1 порушив абз. 2 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Правила), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. зворотній бік 8, 9, 34, 35).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 24/1327 від 10.06.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки, 16.06.2024 під час здійснення оповіщення старшим сержантом ОСОБА_2 виявлено, що у військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній при собі військово-обліковий документ, чим порушив абз. 2 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
З метою притягнення до адміністративної відповідальності, 26.05.2024 старшим солдатом ОСОБА_3 , був складений адміністративний протокол № Т/24/681, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 10).
Відповідно до витягу з електронної системи Резерв+, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та оновив свої дані 09.06.2024 (а.с. 6).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно статті 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні настав з 17.03.2014, з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
У подальшому, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, та діє до теперішнього часу.
Разом з цим, згідно примітки ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 1, 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Держателем Реєстру є Міністерство оборони України.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки - Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 мав можливість отримати із системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» персональні дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 про те, що останній перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
З врахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про те, що 26.05.2024 під час оповіщення громадян ОСОБА_1 був зобов'язаний мати при собі військово-обліковий документ та пред'явити його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за наслідком чого протокол № Т/24/681 від 26.05.2024 про вчинення адміністративного правопорушення складено правомірно та у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 оновив свої персональні дані 09.06.2024 у електронній системі Резерв+ 09.06.2024, тобто після складення відносно нього протоколу № Т/24/681 від 26.05.2024, однак, протокол про адміністративне правопорушення № Т/24/681 від 26.05.2024, складено за інше правопорушення, а саме: у військовозобов?язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній при собі військово-обліковий документ під час дії воєнного стану, чим ОСОБА_1 порушив абз. 2 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Правила), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, тому суд вважає постанова 24/1327 від 10.06.2024 є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Крім того, постанова № 24/1327 від 10.06.2024 містить описку у місці зазначення дати вчинення правопорушення, а саме вказано «16.06.2024» замість «26.05.2024», однак суд вважає, що дана описка у постанові не виключає складу адміністративного правопорушення, оскільки сторони у справі не заперечують того факту, що подія відбулася «26.05.2024».
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Представник позивача у позовній заяві просить суд поновити строк звернення до суду.
Згідно ч. 2, 3 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що дійсно, позивач отримав оскаржувану постанову 30.07.2024, тому звернувся до суду 09.08.2024, тобто строк звернення до суду є пропущеним з поважних причин, тому суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування постанови підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 215, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд,
Поновити ОСОБА_1 , строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Гречківським Вадимом Дмитровичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: