Справа № 145/1271/24
Провадження №2-др/145/7/24
"08" листопада 2024 р. смт Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Копилової Л. В. ,
за участю секретаря Мигдальської Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо ухвалення додаткового рішення
у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
31.10.2024 року Тиврівським районним судом Вінницької області ухвалено рішення у цивільній справі № 145/1271/24, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США.
05.11.2024 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просила стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір, а також 5000 доларів США за надання правничої допомоги, які позивач сплатив їй за надання такої допомоги у даній справі.
Відповідно до вимог ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
На момент подання до суду позовної заяви розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 гривні (ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог повністю, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом підлягає стягненню з відповідача у сумі 15 140,00 грн.
Позивач скористався правом на правничу допомогу та залучив представника адвоката Чубенко С.В. з якою 03 червня 2024 року за № 21/1 уклав договір про надання правничої допомоги. Також суду надано акт виконаних робіт від 04 листопада 2024 року адвокатом Чубенко С.В.
Відповідно до акту адвокатом затрачено 8 год. 00 хв. часу.
Пунктом 3.4 укладеного між позивачем та адвокатом договору у справах майнового характеру гонорар адвоката становить 10% заявленої ціни позову, але не менше, ніж розмір гонорару встановлений п.3.1 даного Договору.
Згідно п.3.1 Договору 1 година роботи адвоката вартує 40% мінімальної заробітної плати (8000 грн. мінімальна заробітна плата х 40% х 8 год.00 хв.=25 600 грн.
Таким чином за розрахунком представника позивача ОСОБА_3 вартість наданої нею правової допомоги позивачеві у цій справі склала 5 000 доларів США, що еквівалентно 202 600 грн.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідач своїм правом на заперечення проти заявленого розміру витрат на правову допомогу не скористався.
Враховуючи те, що судове рішення ухвалене на користь позивача, якому по справі була надана професійна правнича допомога, що підтверджується наявними у справі належними та допустимими доказами, вимоги представника позивача про стягнення судових витрат по сплаті судового збору та на правничу професійну допомогу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.270 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 сплачений судовий збір в сумі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 доларів США, що еквівалентно 202 600 (двісті дві тисячі шістсот) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Копилова Л. В.