08 листопада 2024 року
м. Харків
справа № 619/3851/23
провадження № 22ц/818/3448/24
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 липня 2024 року в складі судді Калиновської Л.В.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зменшення розміру аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 05 червня 2015 року у справі № 622/559/15-ц стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 25 травня 2015 року та до досягнення найменшою дитиною повноліття.
19 червня 2015 року Золочівським районним судом Харківської області видано виконавчий лист по справі № 622/559/15-ц, який було пред'явлено до виконання.
16 вересня 2015 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 48745550 та з травня 2015 року з нього стягуються аліменти на утримання двох дочок.
Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 старшій дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 18 років. Але, у порушення вимог законодавства, на теперішній час весь період з листопада 2020 року по день подання позовної заяви з нього продовжують стягуватися аліменти у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку платника аліментів щомісяця - тобто на двох дітей. Стягнення здійснюється з пенсійних виплат платника аліментів щомісяця. При зверненні боржника до виконавчої служби з вимогою про припинення стягнення аліментів на двох дітей - пропорційного зменшення їх розміру при досягненні старшою дитиною повноліття - державним виконавцем було зазначено, що виконавча служба лише виконує рішення суду, яким ухвалено стягувати аліменти на утримання доньок в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку щомісяця до досягнення найменшою дитиною повноліття.
Позивач вказує, що на теперішній час у нього нова сім'я, тобто, стягнення аліментів у більшому розмірі ніж напряму визначено законодавством суттєво відображається на матеріальному стані позивача та членів його сім'ї.
Вказав, що суму, яка була стягнена у порушення вимог законодавства з нього у якості аліментів на утримання старшої дочки після настання її повноліття, пропорційно від суми аліментів на двох дітей 1/6 частина необхідно зарахувати у якості сплати аліментів на молодшу дочку.
Просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 на 1/6 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця і до досягнення ОСОБА_4 повноліття; суму, що була стягнена з нього на користь ОСОБА_2 , у якості аліментів на утримання старшої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після настання її повноліття у розмірі 1/6 від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів зарахувати у якості сплати аліментів на молодшу доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково, зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 на 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця і до досягнення ОСОБА_4 повноліття; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що старша дочка повнолітня, однак аліменти і по сьогоднішній день стягуються на двох дітей. Зазначив, що судовим рішенням у справі № 619/4712/23 стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 щомісяця в розмірі 1/6 всіх видів заробітку. Таким чином, на двох дітей встановлено 5/12 частин його доходу, майже половина. Вказав, що на його утриманні також дружина, її дочка та її непрацездатний батько. Посилався на те. що він має проблеми зі здоров'ям, його будинок було зруйновано внаслідок влучання ракети, орендує житло. Вважав, що зменшення частки з 1/3 до не відповідає витратам на утримання дочок та реальної його спроможності сплачувати аліменти в такому розмірі. Зазначив, що вимогам про зарахування суми відповідає вимогам чинного законодавства.
23 вересня 2024 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою. При цьому посилалася на те, що позивач мав право звернутися до суду з вимогою про припинення сплати аліментів на старшу дочку, після досягнення нею повноліття, однак в позові просив зменшити розмір аліментів та не просив суд звільнити його від їх оплати. В свою чергу позивач погодився з рішенням суду про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, так як він його не оскаржив. Вказала, що позивач не надав належних доказів того, що його дружина, її дочка та її батько є непрацездатними, дружина не отримує аліменти на утримання своєї дочки, а батько дружини проживає разом із ними однією сім'єю та не отримує пенсії.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно - залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надано належні та допустимі докази зміни обставин, що існували на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів, визначені статтею 192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 05 червня 2015 року у справі № 622/559/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 25 травня 2015 року та до досягнення найменшою дитиною повноліття (а.с.17-19).
19 червня 2015 року Золочівським районним судом Харківської області на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист № 622/559/15-ц (а.с.20-21).
Згідно копії витягу про виконавче провадження з Автоматизованої системи виконавчого провадження 16 вересня 2015 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 48745550 (а.с.22).
Відповідно до довідки № 151 від 31 липня 2023 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, сума пенсії за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2023 року складає 90 764,75 грн. Сума утриманих аліментів за вказаний період складає 21 906,34 грн (а.с.43,73).
З 14 липня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.74).
ОСОБА_5 має дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьком є ОСОБА_6 (а.с.75).
ОСОБА_5 має непрацездатного батька ОСОБА_7 , який є інвалідом ІІ групи, пенсіонером (а.с.76).
З виписки № 1122 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довідок № 1717, № 551 вбачається, що 28 квітня 2023 року ОСОБА_1 була проведена герніопластика з приводу невправимої грижі білої лінії живота великих розмірів. З 16 травня 2023 року по 05 червня 2023 року знаходився на реабілітації в МРЦ МВС України «Миргород».
Також з вказаних довідок вбачається, що місце роботи ОСОБА_1 ДПСУ в/ч НОМЕР_1 (а.с.77-80).
Відповідно до нотаріальної заяви № 2005 від 20 жовтня 2023 року ОСОБА_8 та її дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають разом з ОСОБА_1 та перебувають на його забезпеченні та утриманні (а.с.81).
Матеріали справи містять фотокартки зруйновного будинку (а.с.83-87).
Відповідно до довідки № 127 від 19 вересня 2023 року ОСОБА_3 навчалася у Комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради на денній формі навчання з 01 вересня 2019 року по 31 травня 2023 року. Видано диплом бакалавра серії В23 № 031063 (а.с.89).
З повідомлення Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 46589 від 01 квітня 2024 року вбачається, що на примусовому виконанні відділу перебуває виконавче провадження № 48745550, з виконання виконавчого листа № 622/559/15-ц, виданого 19 червня 2015 року Золочівським районним судом Харківської області. Аліменти утримуються з пенсії боржника ОСОБА_1 за постановою про звернення стягнення на доходи боржника № 48745550 від 18 вересня 2015 року, яку він отримує в ГУ ПФУ в Харківській області. За період з 29 листопада 2020 року по теперішній час аліменти утримуються в розмірі 1/3 частини щомісяця, загальна сума стягнутих та перерахованих на користь стягувача сум аліментів складає 60 654,62 грн (а.с.113).
З довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_1 працює у ВЧ НОМЕР_2 та отримує заробітну плату, яка за період з квітня 2022 року по березень 2024 року склала 1 756 739,63 грн, сплачені аліменти за вказаний період становлять 346 929,82 грн (а.с.129).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Проте, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що його старша дочка досягла повноліття, однак аліменти продовжуються стягуватися в розмірі 1/3 частини від його доходу. Також на теперішній час у нього інша дружина, її дочка та її непрацездатний батько, які перебувають на його утриманні. Таким чином стягнення аліментів у більшому розмірі ніж напряму визначено законодавством суттєво відображається на матеріальному стані позивача та членів його сім'ї.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи свідчать про те, що після ухвалення 05 червня 2015 року судового рішення про стягнення аліментів на дочок стан здоров'я ОСОБА_1 погіршився, він хворіє на ряд хронічних захворювань і несе витрати на лікування.
Також матеріали справи свідчать про те, що старша дочка ОСОБА_1 . ОСОБА_9 з 29 листопада 2020 року є повнолітньою, а тому стягнення аліментів припинилося після досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Однак, як вбачається з повідомлення Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 46589 від 01 квітня 2024 року за період з 29 листопада 2020 року по теперішній час аліменти утримуються в розмірі 1/3 частини щомісяця, загальна сума стягнутих та перерахованих на користь стягувача сум аліментів складає 60 654,62 грн.
Тобто, відділом державної виконавчої служби в порушення вимог частини 3 статті 183 СК України аліменти стягуються не за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
В свою чергу ОСОБА_1 не заявляв вимоги щодо припинення стягнення аліментів на повнолітню дочку.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_1 на те, що у нього погіршився матеріальний стан та змінився сімейний стан, оскільки як вбачається з довідки про доходи ОСОБА_1 працює у ВЧ НОМЕР_2 та отримує заробітну плату, яка за період з квітня 2022 року по березень 2024 року склала 1 756 739,63 грн. Також ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, яка за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2023 року складає 90 764,75 грн. Доказів того, що станом на ухвалення рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05 червня 2015 року у справі № 622/559/15-ц у ОСОБА_1 доходи були меншими, тобто погіршився матеріальний стан, матеріали справи не містять.
Колегія суддів зазначає, що одруження ОСОБА_1 не є в розумінні статті 192 СК України зміною сімейного стану, у зв'язку з якою наявні підстави для зміни розміру аліментів. Доказів того, що його нова дружина є непрацездатною та не працює матеріали справи також не містять.
Також матеріали справи не свідчать про те, що на утриманні ОСОБА_1 перебувають дочка його нової дружини та її батько. Доказів того, що ОСОБА_10 не отримує аліменти від батька своєї дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не надано.
Таким чином, з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача не відбулося суттєвих змін у матеріальному стані або у сімейному стані, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному розмірі.
Касаційний цивільний суд вже звертав увагу, що принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) відомий ще з часів римського права та існував у зв'язку із іншим правилом - tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення). Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі № 179/363/21 (провадження № 61-4060св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року в справі № 757/42885/19-ц (провадження № 61-9060св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року в справі № 336/6023/20 (провадження № 61-11523сво23), пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24)).
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що погіршилося його здоров'я, та старша його дочка досягла повноліття, однак визначені аліменти відділом державної виконавчої служби стягуються не за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, у зв'язку з чим наявні підстави для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів з 1/3 на 1/4 частин.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з необхідності забезпечення права дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зарахування у якості сплати аліментів на молодшу дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму, що була стягнена з нього на користь ОСОБА_2 , у якості аліментів на утримання старшої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після настання її повноліття у розмірі 1/6 від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, виходячи з наступного.
У частинах 3, 4 та 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
В свою чергу матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до державного виконавця з вимогою щодо здійснення перерахунку заборгованості, а державним виконавцем було відмовлено у цьому.
Виходячи з того, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а враховуючи не звернення позивача до виконавця з приводу цього питання, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині немає.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для перерозподілу судового збору не вбачається.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді Ю.М. Мальований
О.Ю. Тичкова