Справа № 717/1740/24
Номер провадження2/717/336/24
08.11.2024 року селище Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
з участю секретаря судового засідання Ковальчук А.А.,
представника позивача - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Шкромида Ю.В. - в судове засідання не з'явився;
відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився,
представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»:(ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411) заборгованість за кредитним договором №247844-КС-002 в розмірі - 36 010,55 грн. а саме: - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 15 400,16 грн; - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 19 504,94 грн. - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією за видачу кредиту - 1 105,45 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд, -
Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Шкромида Ю.В. в позовній заяві просить розглядати справу у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 викликався до суду в порядку, встановленому ЦПК України, проте в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, проте подала відзив на позов та заяву про розгляд справи без її участі, в яких заперечила проти позовних вимог, позовні вимоги не визнала повністю.
Інші заяви та клопотання не надходили.
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Судом встановлено, що 25.05.2021 року між відповідачем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» укладено в електронній формі за допомогою Веб-сайту ( http://surl.li/pesakh), електронний Договір про надання кредиту №247844- КС-002, що підтверджується наданим позивачем гугл - диском з Візуальною формою послідовності дій Клієнта та копією вказаного вище кредитного договору.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 20000 грн, що підтверджується листом АТ «Таскомбанк» №14807/47.1 від 07.06.2024 року та випискою про рух коштів на рахунку відповідача ОСОБА_3 за кредитною карткою № НОМЕР_2 за період з 25.05.2021 року по 10.06.2021 року, наданої в додатку листа акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 28.10.2024 року № 20.1.0.0.0/7-241016/56226
Згідно з умовами п. 1 вказаного вище кредитного договору відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 0,99516289% протягом терміну дії договору до 14.09.2021 року згідно графіку, зазначеного в договорі. Проте, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не сплачував встановлені договором платежі.
Відповідачем добровільно сплачено 4880 гривень, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» 09.06.2021 року, випискою про рух коштів на рахунку відповідача ОСОБА_3 за кредитною карткою № НОМЕР_2 за період з 25.05.2021 року по 10.06.2021 року, наданої в додатку листа акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 28.10.2024 року № 20.1.0.0.0/7-241016/56226, а також часткові стягнення відбувалися у виконавчому провадженні № 68710042, від 10.06.2024 року № 117/06, та платіжними інструкціями від 28.09.2023 року № 15485, від 10.10.2023 року № 16101від 28.10.2023 року № 17037, від 08.11.2023 року № 17328, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданого позивачем,
Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто зобов'язання з приводу кредиту, позики.
Станом на 12.07.2024 року відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, щодо оплати боргу та не повернув позивачу борг за кредитом в розмірі 15400,16 гривень, а також має заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 19504,94 гривень, а також а заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією за видачу кредиту 1105,45 гривень, а всього 36010,55 грн, що підтверджується вказаним вище кредитним договором №247844- КС-002, вказаними вище доказами, які підтверджують часткову сплату кредиту відповідачем та розрахунком заборгованості, складеним позивачем.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що між позивачем та відповідачем не був укладений вказаний вище кредитний договорі, так як дані доводи спростовуються копією договору в паперовому вигляді, з якого вбачається, що договір про надання фінансового кредиту, укладений між сторонами в електронній формі, містить електронний підпис відповідача та представника позивача, тому має силу договору, який укладений в письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».
Позивачем не надано доказів на підтвердження невідповідності умов договору про надання фінансового кредиту вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Викладене відповідає практиці ВС (постанова по справі № 524/5556/19). До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).
Крім того з інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» 09.06.2021 року та виписки про рух коштів на рахунку відповідача ОСОБА_3 за кредитною карткою № НОМЕР_2 за період з 25.05.2021 року по 10.06.2021 року, наданої в додатку листа акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 28.10.2024 року № 20.1.0.0.0/7-241016/56226 вбачається, що відповідач добровільно сплатив 09.06.2021 року на рахунок позивача частково прострочену заборгованість по вказаному вище кредитному договору, тобто фактично виконував його умови, що підтверджує факт укладення 25.05.2021 року між відповідачем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» в електронній формі за допомогою Веб-сайту ( http://surl.li/pesakh), електронний Договору про надання кредиту №247844- КС-002.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за договором позики грошей, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач та його представник не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав з позивачем вказаний вище кредитний договір, не отримав кошти за даним договором і заборгованість за договором позики грошей в сумі 36010,55 грн він повернув позивачу.
Враховуючи наведені вище обставини та законодавство, яке регулює кредитні та зобов'язальні правовідносини, суд вважає, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню повністю і з відповідача слід стягнути на користь позивача 36010,55 грн заборгованості за кредитним договором від 25.05.2021 року № 247844- КС-002.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» слід стягнути судові витрати у виді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2422 грн 40 коп.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 205-207, 509, 525, 526, 527, 530, 551, 599-601, 604-609, 611, 612, 625, 629, 639,652,1046 - 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст.2-13,76-80,81,133,141,258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411) 36010 (тридцять шість тисяч десять ) гривень 55 (п'ятдесят п'ять) копійок заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок копійок) судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 08.11.2024 року.
Суддя Телешман О.В.