Справа № 716/2268/24
07.11.2024 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Шевчук Р.М.,
за участю секретаря судового засідання: Шпаковської К.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кадубівецької територіальної громади в особі Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,
До Заставнівського районного суду Чернівецької області звернулася ОСОБА_1 із вищевказаним позовом.
Посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , яка постійно проживала і перебувала на реєстраційному обліку в АДРЕСА_1 з 04.04.1955 року по день її смерті. Разом з нею проживали донька ОСОБА_3 , зять ОСОБА_4 та онук ОСОБА_5 .
Під час свого життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким зробила розпорядження, яким все своє майно заповіла їй - своїй доньці, ОСОБА_3 . Вказувала, що окрім неї інших спадкоємців немає.
Спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку при спадкуванні за заповітом не має.
Позивачка посилається на те, що вона, як єдина спадкоємиця спадкового майна ОСОБА_2 за заповітом, спадщину прийняла вчасно, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку із чим була заведена спадкова справа №160/2024.
Вказувала, що маючи намір оформити свої спадкові права, вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак у його видачі нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на спадкове майно, яке належало ОСОБА_2 .
Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому, вона змушена в судовому порядку визнавати право власності на спадщину. У зв'язку із чим просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господаорськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.
В підготовче судове засідання заявниця не з'явиласяся, подала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує, просила її задовольнити.
Представник відповідача - від Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в підготовче судове засідання не з'явився, подав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу в його відсутності.
Вимогами ч.3 ст.211 ЦПК України визначено, що, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється у відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, приймаючи визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб, та відповідає вимогам ч.4 ст.206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.11.1996 року.
Відповідно до ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .
Згідно заповіту від 01.12.1993 року, посвідченого секретарем Кулівецької сільської Ради народних депутатів Заставнівського району Чернівецької області, ОСОБА_2 все своє майно заповіла позивачці ОСОБА_1 .
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 - «при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.»
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Відповідно до cт. 527 ЦК УPCP спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до cт. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках. діти (у тому числі усиновлені), дружина батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до cт. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до cт. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1)якшо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном:
2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 160/2024.
Вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , і звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, за якою було заведено спадкову справу №160/2024.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачка звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою, однак у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на майно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 18.10.2024 року.
Згідно інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56. передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у по господарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у по господарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» п 3.3. наголошує, що всі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам і були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української PCP від 22 січня 1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель", і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних (самочинних).
Згідно «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 № 95 (яким затверджено новий порядок спрощеної процедури прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт), так, п. 1.2. визначає, що технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єктів - комплекс заходів, спрямованих на встановлення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єктів з метою визначення можливості або неможливості їх безпечної експлуатації.
п. 2.7. Технічне обстеження об'єктів індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться під час їх технічної інвентаризаиії з подальшою видачею технічного паспорта.
п. 3.1. даного Порядку визначає, що документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані до 05 серпня 1992 РОКУ, прийняттю в експлуатацію не підлягають і можуть бути зареєстровані як об'єкти права власності на підставі технічного паспорту.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.
В інформаційному листi Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що записи у погосподарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцiнюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власностi громадян на будинки, технiчним паспортом на будiвлi, документами про вiдведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.
В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Частинами 3,4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
З довідки №275 Кадубовецької сільської ради Чернівецької області «Заставнівського бюро технічної інвентаризаціі» від 23.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 належав житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за адресою:АДРЕСА_1 .
Довідкою №598 від 23.10.2024 року, виданої Виконавчим комітетом Кадубовецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області с.Кулівці стверджена та обставина, що заявниця - ОСОБА_1 проживає та перебуває на реєстраційному обліку за місцем постійного проживання в с.Кулівці Заставнівського району Чернівецької області, і її мати - ОСОБА_2 , постійно проживала і перебувала на реєстраційному обліку з 04.04.1955 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що ОСОБА_2 за життя не оформила документи на належне їй нерухоме майно та не зареєструвала його належним чином.
Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Згідно довідки-характеристики Заставнівського БТІ за №275 вартість житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 становить 282871,00 гривень.
Відповідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачкою своїх законних спадкових прав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.524-527, 529,548,549 ЦК УРСР, 328, 392 ЦК України, ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на житловий будинок 1953 року побудови загальною площею 67.80 м.кв., житловою площею 54,00 м.кв., що в плані зазначений під літ. "А", гараж під літ. "Б", літня кухня під літ. «В», літня кухня під літ. "Г", сарай під літ. "Д", літня кухня під літ. "Е", вбиральня під літ. "Ж", криниця під № 1, вигрібна яма під № 2, огорожа під № 3-6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Шевчук Р.М.