Справа № 636/8142/24 Провадження № 1-кс/636/1029/24
Дата
08 листопада 2024року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі: Слідчого судді - ОСОБА_1 , За участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 подану в порядку ст.303 КПК України, -
Встановив:
15 жовтня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду в порядку ст. 303 КПК України із скаргою на дії слідчого ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області. щодо оскарження постанови СД ПВ №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 09.10.2024року про відмову в задоволенні клопотання про надання для ознайомлення матеріалів у кримінальному провадженні №12024226300000045 від 26.06.2024року.
Зазначає, що 04 травня 2024року за номером 102 заявником здійснено повідомлення про проникнення до його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
06.05.2024року під час огляду слідчим місця події встановлено факт проникнення до господарчих будівель шляхом виламування вхідних дверей, а в житловий будинок шляхом пролому в стіні, а заявником як фізичною особою, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди подана письмова заява про злочин скоєний військовослужбовцями ЗСУ. Наведеним злочином заявнику особисто завдано моральної та майнової шкоди. Наведені дії підпадають під ознаки злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14.06.2024року зобов'язано відповідальних працівників Чугуївський РУП ГУНП в Харківській області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення, та розпочати досудове розслідування.
07.10.2024року на підставі норм КПК він звернувся з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12024226300000045 від 26.06.2024року.
09.10.2024року заявником отримано постанову від 09.10.2024року про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024226300000045 від 26.06.2024року.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 15 жовтня 2024року відкрито провадження та призначено розгляд скарги.
У зв'язку із ненаданням суду матеріалів кримінального провадження та клопотаннями прокурора про відкладення розгляду скарги, розгляд скарги відкладався на 23 жовтня 2024року, та 30 жовтня 2024року про що повідомлялися учасники кримінального провадження, у тому числі й скаржник ОСОБА_3 шляхом повідомлення їх, у тому числі, за допомогою СМС повідомлень.
23 жовтня 2024року скарга не слухалася в зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
У призначені судові засідання скаржник не з'являвся, надавав заяви про розгляд справи за його відсутності, що не є перешкодою для її розгляду. Разом з тим, у заявах про розгляд скарги без участі ОСОБА_3 , останній, наполегливо використовує образливу форму спілкування застосовуючи до судового процесу вирази: «фарс, балаган» . Аналогічну форму спілкування
ОСОБА_3 письмово застосував, як до суду при оскарженні бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, так і до представників органу досудового розслідування використовуючи при цьому більш образливі слова та натяки, що свідчить про їх систематичність.
У розумінні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій, констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи пп. «а'п. 3 ст.35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див.ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява №67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви №61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.
Також положеннями ч. 1 ст. 11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
При цьому, як вбачається з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про допущення ОСОБА_3 зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для залишення скарги без розгляду.
Керуючись ст. ст. 214, 303,305-307,309 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого СД ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1