Рішення від 08.11.2024 по справі 385/1551/24

Справа № 385/1551/24

Провадження № 2/385/628/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.11.2024 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М.В.,

секретар судового засідання Шевченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Іннова Фінанс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 2590850124 від 01 січня 2024 року у розмірі 48556,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між сторонами було укладено договір позики, який разом із Правилами надання споживчих кредитів, затверджених 17.10.2022 складають єдиний договір, в якому визначені всі його істотні умови та з яким позичальниця була попередньо ознайомлена.

Вказаний договір з позичальницею був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 Договору позики, позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 6000,00 гривень шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 та/або п.1.5 цього договору, його додатків. Умовами вказаного договору позики передбачено: тип позики кредит; мета отримання кредиту для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; строк позики (строк дії договору) 20 днів; дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «ІННОВА ФІНАНС») 1,99% на день (726,35% річних); процентна ставка позаакційна (базова) 2,99% на день (1091,35% річних) фіксована; дата надання позики 01.01.2024; дата повернення позики 21.01.2024. Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 6000,00 грн, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Позикодавцем було враховано законодавчі обмеження щодо денної процентної ставки та нарахування прцентів за користування позикою здійснювалось за процентною ставкою в розмірі 2,5 % в день.

Відповідачка всупереч умовам договору позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, має заборгованість перед позивачем у розмірі 48556,66 грн, з яких: 5999,40 грн - заборгованість за тілом кредиту; 42557,26 грн - заборгованість за процентами, які нараховані по 15.10.2024. Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 2590850124 та судові витрати по справі в сумі 2422,40 грн.

Відповідачка не скористалась правом подати відзив.

заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Представником позивача в позовній заяві вказано клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечення щодо винесення заочного рішення.

Ухвалою від 18.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.11.2024 проведено розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних в суду матеріалів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить справу розглядати за відсутності повноважного представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з'явилась, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлена належним чином, отримавши судову повістку, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про розгляд справи за її відсутності або про відкладення розгляду справи не подавала.

Оскільки відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Судом достовірно встановлено, що 01 січня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику № 2590850124, який підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором h9vxeb7kt.

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, за цим договором позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 6000,00 грн шляхом їх безготівкового перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 та/або 1.5 цього договору, його додатків. Тип позики кредит. Мета отримання кредиту для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Процентна ставка фіксована. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» 1,99% на день (726,35 річних). Процентна ставка позаакційна (базова) 2,99% на день (1091,35% річних).

Згідно п.1.2 зазначеного Договору, строк позики (строк дії договору) становить 20 днів.

Відповідно до п. 1.3 вказаного Договору, орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Дата надання позики 01.01.2024. Дата повернення позики 21.01.2024. Повернення позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок позикодавця або через особистий кабінет на сайті позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів. Моментом зарахування оплати позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця або отримання відповіді від партнера позикодавця про зарахування коштів.

Згідно п.1.4 зазначеного Договору, на період строку, визначеного п.1.2 договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99% (з урахування програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») від суми позики за кожен день користування позикою. У межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п.1.3 цього договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,99 % визначена у п.1.1.5 цього договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Відповідно до п.1.5 зазначеного Договору, у випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, вказаного в п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% на день (з урахування програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,99% на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору. За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пень за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Даний пункт не застосовується на період дії введеного карантину на території України.

Згідно п.1.7 вказаного Договору, позичальник зобов'язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 та або п.1.3 договору.

Відповідно до п.1.8 зазначеного Договору, розрахунок сукупної вартості позики за дисконтною (зниженою) процентною ставкою та терміни платежу згідно строку передбаченого п.1.2 цього договору, зазначені в Графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1 до договору).

Згідно п.1.9. вказаного Договору, договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту або sms повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним.

Відповідно до п. 4.1 зазначеного Договору, позичальник має право продовжити строк користування позикою. У випадку ініціювання позичальником пролонгації позичальник сплачує товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду пролонгації…. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у звёязку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді (додатковому договорі), що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті (п. 4.2). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі, із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права (п. 4.9).

Згідно п. 5.5 вказаного Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікального буквено-цифрової комбінації відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис.

Також, під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачкою ОСОБА_1 01 січня 2024 року підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачці (а.с. 42-47), Додаток №1 до Договору № 2590850124 від 01.01.2024 (а.с. 39-40), яким є Таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики та яка відповідає умовам дослідженого договору.

Згідно квитанції до платіжної інструкції «№ 19723-1354-79600083 (а.с. 41) ВПС «Фінансовий світ» ТОВ ФК «Контрактовий Дім», термінал 1354 easypay 01.01.2024 здійснено платіж в сумі 6000,00 грн, призначення платежу кредитні кошти від Іннова фінанси, поповнення картки Мastercard НОМЕР_1 , 380986126120.

Зазначені реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта та співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки та її номером телефону, вказаними у Договорі № 2590850124 від 01.01.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно положень ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» доведено факт укладення 01.01.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 . Договору надання грошових коштів у позику № 2590850124 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

При цьому суд відхиляє в якості доказу Правила надання споживчих кредитів, затверджених 17.10.2022, оскільки такі не містять підпису відповідачки, а отже матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці правила розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи Договір.

ТОВ «Іннова Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши кредит в сумі 6000,00 грн відповідачці ОСОБА_1 .

За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Судом встановлено, що відповідачка свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» просить стягнути з відповідачки заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 2590850124 у розмірі 48556,66 грн,з яких: 5999,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 42557,26 грн заборгованість за процентами.

Доказів повернення відповідачкою позивачу ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» отриманої у позику за вказаним договором суми позики, матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою.

Щодо вимог в частині стягнення 48556,66 грн заборгованості за процентами, то суд зазначає наступне.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1048 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625цього Кодексу - ч. 1 ст. 1050 ЦК України.

За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Викладене вище свідчить, що по спливу строку позики позикодавець втратив нараховувати відсотки за ст. 1048 ЦК України, він має право здійснювати нарахування відсотків за правомірне користування чужими грошовими коштами згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України. Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (ст. 1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (ст. 625 ЦК України). Одночасне застосування наведених норм виключається.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17, від 27 липня 2021 року у справі № 910/18943/20, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) зазначила, що припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Як визначено п.1.5 договору, у випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору (20 днів), з наступного дня після спливу строку, вказаного у п.1.2 цього договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка у розмірі 2,99 % на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору.

Строк кредитування та датою повернення позики сторонами визначено до 21.01.2024, докази пролонгації договору, як про це вказано у розділі 4 Договору, у матеріалах справи відсутні.

Зміст укладеного договору зумовлює висновок, що строк кредитування закінчився 21 січня 2024 року, позаяк відсутні належні доказів пролонгації договору, вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у порядку ч. 1 ст. 1048 ЦК України після спливу строку позики є безпідставними.

Продовження нарахування процентів згідно ст. 1048 по 15.10.2024 зводяться до власного помилкового тлумачення позивачем чинного законодавства та бачення обставин справи.

Щодо розміру процентної ставки слід вказати таке.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, Закону України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст. 18 згаданого Закону, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до ч.5 ст. 18 Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ст. 1 Закону, що містить визначення термінів, 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до ч.5 ст. 8 Закону (п. 5 розділу ІЗакону України "Про споживче кредитування").

Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не міг перевищувати 1 %.

Договір між сторонами укладений 01.01.2024, тобто він повинен враховувати дані положення Закону.

Застосування денної процентної ставки у більшому розмірі порушує право споживача кредитних послуг, а тому при вирішенні даного спору, за таких обставин, підлягає врахуванню процентна ставка в максимальному розмірі, що імперативно обмежений Законом.

Тому розмір нарахованих процентів, що підлягають стягненню - 1200,00 грн (6000,00 грн х 1 % х 20 днів (строк дії договору, визначений сторонами у п.1.2 договору).

Отже, виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 7199,40 грн (5999,40 + 1200,00).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 359,24 грн (2422,40*14,83%/100). пропорційно до задоволеної частини вимог 14,83 % (7199,40*100/48556,66).

Керуючись ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, ЄДРПОУ 44127243) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2590850124 від 01 січня 2024 року в розмірі 7199,40 грн та судовий збір в розмірі 359,24 грн, а всього 7558 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн 64 коп.

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 08.11.2024.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 08.11.2024

Попередній документ
122898973
Наступний документ
122898975
Інформація про рішення:
№ рішення: 122898974
№ справи: 385/1551/24
Дата рішення: 08.11.2024
Дата публікації: 11.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Гайворонський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (08.11.2024)
Дата надходження: 18.10.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
08.11.2024 11:00 Гайворонський районний суд Кіровоградської області