Справа № 383/1522/23
Номер провадження 2/383/86/24
29 жовтня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренко В.В.,
при секретарі судового засідання - Могиленко В.М.,
за участю:
представника позивача - адвоката Рижкової В.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова О.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздова О.П., про внесення змін в свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, скасування державної реєстрації речових прав, -
У вересні 2023 року ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник - адвокат Рижкова В.О. звернулась з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздова О.П., про внесення змін в свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, скасування державної реєстрації речових прав.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка належала йому на підставі Державного акту серії ІV-КР №041223.
Згідно заповіту, посвідченого 22.12.2006 року секретарем виконавчого комітету Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за реєстровим номером №43, ОСОБА_5 заповів належну йому земельну ділянку ОСОБА_2
14.02.2020 року позивач звернулася до Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , однак постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. від 14.02.2020 року за №71/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.03.2020 року у справі №383/1312/19, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, визначено ОСОБА_6 додатковий строк один місяць після набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.11.2020 року постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. за №482/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку, у зв'язку із неможливістю встановлення складу спадщини після смерті ОСОБА_5 . У вказаній постанові також зазначено, що до майна померлого ОСОБА_5 спадкоємцем на обов'язкову частку у спадщині була також непрацездатна дружина спадкодавця ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем.
ОСОБА_7 (мати позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори звернулись: ОСОБА_8 - спадкоємець за заповітом; ОСОБА_1 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , сина спадкодавців; ОСОБА_4 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , сина спадкодавців; ОСОБА_11 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , сина спадкодавців; ОСОБА_3 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , сина спадкодавців; ОСОБА_2 донька спадкодавців.
Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих після смерті ОСОБА_7 27.09.2018 за №1073, 20.11.2018 за №1306 та 18.02.2019 за №107 встановлено, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка належала ОСОБА_7 , успадкована: 1\3 частки ОСОБА_1 ; 1\9 частки ОСОБА_4 ; 1\9 частки ОСОБА_3 .
При цьому, власником 4/9 частки вказаної земельної ділянки, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №230855478 від 03.11.2020 року, є померлий ОСОБА_5 .
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.10.2022 року та постановою Кропивницького апеляційного суду у справі №383/826/21 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державних реєстрацій нерухомого майна, у зв'язку з обранням неналежного способу захисту свого порушеного права. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що позивач не позбавлена права у належний спосіб захистити своє спадкове право звернувшись до суду з відповідними вимогами про перерозподіл спадщини, у разі недосягнення згоди між спадкоємцями.
Позивач на неодноразові прохання до відповідачів перерозподілити спадщину отримала відмову, тому звернулась до суду за захистом свого порушеного права.
Позивач в позові при перерозподілі спадщини пропонує врахувати наступне, що після смерті ОСОБА_5 спадок складав: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 7,8404 га, яку він заповів ОСОБА_2 та житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який заповітом не охоплений.
У спадкодавців було ще двоє синів, які померли до смерті батьків. Так, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У спадкодавців четверо онуків, на яких поширюється вимога ст.1266 ЦК України, які прийняли спадщину та деякі отримали свідоцтва про право на спадщину. Не отримав свідоцтво про право на спадщину лише ОСОБА_11 , що не позбавляє його права на спадщину та не змінює його частку.
Після смерті ОСОБА_7 її обов'язкову частку у спадщині 1/8 частки, що складає 0,98 га) повинні успадкувати п'ять спадкоємців, а саме: четверо онуків та донька (позивач у справі).
Частина земельної ділянки кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка успадковується кожним із п'яти спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_7 становить 0,196 га, виходячи із розрахунку (0,98 га (обов'язкова частка в спадщині ОСОБА_7 ): 5 (кількість спадкоємців після смерті ОСОБА_7 ) = 0,196 га).
Розмір земельної ділянки, яка успадковується позивачем становить 7,056 га виходячи із розрахунку (7,84 га (розмір земельної ділянки кадастровий номер 3520883600:02:000:0260) - 0,98 га (обов'язкова частка в спадщині ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_12 ) = 6,86 га + 0,196 га (що належить позивачу після смерті матері ОСОБА_7 унаслідок спадкування за законом) = 7,056 га).
Частка земельної ділянки кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 кожного із спадкоємців становить: 7,84 га (розмір земельної ділянки кадастровий номер 3520883600:02:000:0260) : 0,196 га (частина земельної ділянки кожного спадкоємця) = 40, тобто 1/40 частки належить кожному онуку - спадкоємцям за законом ОСОБА_7 ; 36/40 частки належить доньці спадкодавців (позивачу у справі).
В зв'язку з викладеним позивач просить суд:
внести зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. 18.02.2019 року за реєстровим номером №107 на ім'я ОСОБА_3 із 1/9 частки земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий помер 3520883600:02:000:0260, а саме 1/9 частку земельної ділянки замінити на 1/40 частку, що відповідає 0,196 га;
внести зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом видане приватним нотаріусом Бобринецького районного районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. 21.11.2018 року за реєстровим номером №1306 на ім'я ОСОБА_4 із 1/9 частки земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, а саме 1/9 частки земельної ділянки замінити на 1/40 частку, що відповідає 0,196 га;
внести зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом видане приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. 27.09.2018 року за реєстровим номером №1073 на ім'я ОСОБА_1 на 1/3 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, а саме 1/3 частку земельної ділянки замінити на 1/40 частку, що відповідає 0,196 га;
визнати право власності за ОСОБА_2 на 36/40 частки від земельної ділянки загальною площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, що відповідає 7,056 га;
скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме на 1/9 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 за ОСОБА_3 , здійснену на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер №107 від 18.02.2019 року, виданого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А.;
скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме на 1/9 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 за ОСОБА_4 , здійснену на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий помер №1306 від 21.11.2018 року, виданого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А.;
скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме на 1/3 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 за ОСОБА_1 , здійснену на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер №1073 від 27.09.2018 року, виданого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А.
Ухвалою суду від 27.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. За клопотанням представника позивача витребувано від: державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; приватного нотаріуса Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиної С.А. належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (Т1 а.с.51-53).
Ухвалою суду від 18.12.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (Т1 а.с.165-166).
21.05.2024 року адвокат Пономарьов О.В. подав заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що строк позовної давності розпочався з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивач є донькою та спадкоємцем першої черги та зобов'язана була прийняти спадщину до 05.06.2016 року. Якщо врахувати заяву про відмову від спадщини 30.01.2017 року, строк позовної давності сплинув 31.01.2020 року до дня внесення карантинних обмежень. Крім того, численні звернення позивача з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме справи №383/531/17, №383/972/17, свідчать про обізнаність останньої про нібито порушені її права, тобто як спадкоємець могла довідатись про стан своїх спадкових прав та спадкове майно. Позивачем не надано своїх обґрунтувань щодо поновлення вказаного строку, а отже строк звернення до суду за захистом порушених прав сплинув, а тому просив відмовити в задоволенні позову (Т2 а.с.1-3).
18.06.2024 року адвокат Рижкова В.О. подала заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, у якій просила відмовити представнику відповідача у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності. В обгрунтувння заперечень зазначила, що протягом всього часу з моменту коли позивач дізналась від нотаріуса про існування заповіту батька вона здійснювала захист свого порушеного права у судовому порядку, звертаючись до суду з позовами про надання додаткового строку для прийняття спадщини та про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державних реєстрації нерухомого майна. Також зазначила, що день звернення позивача до суду на всій території України було запроваджено карантин, тому строк, визначений ст.257 ЦК України, продовжується на строк дії такого карантину і, як наслідок, вказаний строк позивач не пропустила. Крім того, заява про застосування позовної давності одного з відповідачів, не поширюється на позовні вимоги до інших відповідачів (Т2 а.с.16-19).
Представник позивача - адвокат Рижкова В.О. позов підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просила його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Пономарьов О.В. усно заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні з підстав пропуску позивачем строку позовної давності та неправильності розрахунку часток спадкоємців. Відзив на позов не подано.
Третя особа - державний нотаріус Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздова О.П. в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про проведення розгляд справи без її участі у зв'язку із відсутністю юридичного інтересу, захист якого передбачено участю у процесі (Т2 а.с.71).
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , батько позивача, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 07.12.2015 року (Т1 а.с.23), копією свідоцтва про народження ОСОБА_13 серії НОМЕР_3 , виданим 14.12.1968 року (Т1 а.с.15) та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 24.02.1990 року, згідно якого ОСОБА_13 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_14 » (Т1 а.с.16).
До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, та яка належала йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КР №041223 (Т1 а.с.17).
Згідно заповіту, посвідченого 22.12.2006 року секретарем виконавчого комітету Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, за реєстрованим №43, ОСОБА_5 заповів вказану земельну ділянку ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №66511840 від 21.09.2021 року (Т1 а.с.18) та матеріалами спадкової справи №21-2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (Т1 а.с.105 зворотній бік).
З матеріалів спадкової справи №21-2020 до майна померлого ОСОБА_5 також встановлено, що 14.02.2020 року ОСОБА_2 звернулась до Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 (Т1 а.с.99 зворотній бік).
Постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. від 14.02.2020 року за вих. №71/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 7,84 га, розташовану на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини (Т1 а.с.109 зворотній бік - 110).
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.03.2020 року у справі №383/1312/19, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, визначено ОСОБА_2 додатковий строк один місяць після набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т1 а.с.113-116).
З матеріалів спадкової справи №21-2020 до майна померлого ОСОБА_5 встановлено, що спадкоємцем на обов'язкову частку у спадщині була також непрацездатна дружина спадкодавця ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем, відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, що стверджується довідкою Апрелівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 25.09.2018 року №130, за змістом якої на час смерті ОСОБА_5 , який був зареєстрований та постійно проживав в селі Апрелівське Бобринецького району Кіровоградської області з 25.10.1959 року по день смерті, разом з ним була зареєстрована та постійно проживала його дружина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (Т1 а.с.104 зворотній бік).
ОСОБА_7 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 05.12.2016 року (Т1 а.с.22).
Після смерті ОСОБА_7 приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. заведена спадкова справа №1/2017, що підтверджується її копією (Т1 а.с.67-96).
З матеріалів спадкової справи №1/2017 до майна померлої ОСОБА_7 встановлено, що у спадкодавців було ще двоє синів, які померли до смерті батьків. Так, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т1 а.с.74 зворотній бік), а ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т1 а.с.80 зворотній бік).
З матеріалів спадкової справи №1/2017 до майна померлої ОСОБА_7 встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори звернулись: ОСОБА_8 - спадкоємець за заповітом (Т1 а.с.68); ОСОБА_1 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , сина спадкодавців (Т1 а.с.73); ОСОБА_4 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , сина спадкодавців (Т1 а.с.77); ОСОБА_11 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , сина спадкодавців (Т1 а.с.79); ОСОБА_3 , онук спадкодавців та син померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , сина спадкодавців (Т1 а.с.83 зворотній бік); ОСОБА_2 донька спадкодавців (Т1 а.с.81 зворотній бік).
Також, з матеріалів спадкової справи №1/2017 до майна померлої ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_2 , донька ОСОБА_5 , якій заповідана земельна ділянка батька, заявою, вхідна реєстрація якої значиться 30.01.2017 року з адресацією до відповідних органів нотаріату та всім кого стосується, подала заяву про відмову від спадщини, якою вказала, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті батька, відомо про наявність заповіту, в шестимісячний термін не вчиняла дій щодо прийняття спадщини управління, володіння майном, не подавала заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. На спадкове майно не претендує, до суду з заявою про продовження строку для прийняття спадщини, звертатися не буде (Т1 а.с.72 зворотній бік). Дата подачі заяви 30.01.2017 року не відповідає вимогам ст.1270 ЦК України, що не може свідчити про відмову від спадщини, як врегульовано законом.
Земельну ділянку кадастровий номер 3520883600:02:000:0318, площею 7,8408 га, розташовану на території Апрелівської (Володимиро-Іллінської) сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 заповідала ОСОБА_8 (Т1 а.с.85 зворотній бік). 04.07.2017 року ОСОБА_8 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку за реєстровим №823 (Т1 а.с.87 зворотній бік). Даний спадок не складає предмет спору.
Земельну ділянку кадастровий номер 35220883600:02:000:0261, площею 7,8406 га, розташовану на території Апрелівської (Володимиро-Іллінської) сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 заповідала ОСОБА_2 (Т1 а.с.88 зворотній бік). 19.03.2018 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку за реєстровим №308(Т1 а.с.91). Даний спадок не складає предмет спору.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого після смерті ОСОБА_7 27.09.2018 за №1073 встановлено, що 1/3 частка земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, успадкована ОСОБА_1 (Т1 а.с.94). На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. 27.09.2018 року проведена державна реєстрація спільної часткової власності на означену земельну ділянку за ОСОБА_1 , номер запису про право власності/довірчої власності 28118658, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №230855478 від 03.11.2020 року (Т1 а.с.24-25).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого після смерті ОСОБА_7 20.11.2018 року за №1306 встановлено, що 1/9 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, успадкована ОСОБА_4 (Т1 а.с.95). На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. 20.11.2018 року проведена державна реєстрація спільної часткової власності на означену земельну ділянку за ОСОБА_4 , номер запису про право власності/довірчої власності 29011881, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №230855478 від 03.11.2020 року (Т1 а.с.24-25).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого після смерті ОСОБА_7 18.02.2019 року за №107 встановлено, що 1/9 частки земельної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яка знаходиться на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, успадкована ОСОБА_3 (Т1 а.с.130). На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. 18.02.2019 року проведена державна реєстрація спільної часткової власності на означену земельну ділянку за ОСОБА_3 , номер запису про право власності/довірчої власності 30326836, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №230855478 від 03.11.2020 року (Т1 а.с.24-25).
При цьому, власником 4/9 частки вказаної земельної ділянки, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №230855478 від 03.11.2020 року, є померлий ОСОБА_5 (Т1 а.с.24-25).
03.11.2020 року постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. за вих. №482/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 7,8404 га, розташовану на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, у зв'язку із неможливістю встановлення складу спадщини після смерті ОСОБА_5 (Т1 а.с.19-21).
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.10.2022 року у справі №383/826/21 (Т1 а.с.27-31), залишеного без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 21.04.2023 року (Т1 а.с.32-38), відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошина С.А., про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державних реєстрацій нерухомого майна, у зв'язку з обранням неналежного способу захисту свого порушеного права.
Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права
Спір в даній справі виник за наслідком реалізації права на спадкування, прийняття спадщини, отримання спадку.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК).
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
За положеннями частини першої статті 1266 ЦК, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну (частина п'ята статті 1266 ЦК України).
Згідно частини першої статті 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (стаття 1297 ЦК України).
Згідно вимог статті 1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
Застосування положень статті 1300 ЦК України є можливим у випадку, коли після видачі свідоцтв про право на спадщину стає відомо про існування інших спадкоємців.
ЦК України не встановлює переліку підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та не пов'язує можливість внесення таких змін виключно з фактом прийняття спадкоємцем спадщини після спливу шестимісячного строку для її прийняття в межах встановленого судом додаткового строку.
При цьому, передбачений статтею 1300 ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців та у разі настання підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину законом не обумовлюється, що зміни до нього повинні вноситись внаслідок визнання попереднього свідоцтва недійсним. У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 758/5329/15 (провадження № 61-18376св18).
Як встановлено судом, позивач у справі ОСОБА_2 , є спадкоємицею першої черги після смерті батьків-спадкодавців: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
У спадкодавців було ще двоє синів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які померли до смерті батьків.
У спадкодавців четверо онуків ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , на яких поширюється вимога ст.1266 ЦК, які прийняли спадщину, подали відповідні заяви, деякі отримали свідоцтва про спадкування. Не отримав свідоцтво про спадкування лише ОСОБА_11 . Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, не змінює його частку, між спадкоємцями визначені частки спадку та видані свідоцтва, виходячи з кола всіх спадкоємців, що прийняли спадщину.
За наслідком реалізації права на спадкування, що було актуально станом на час видачі свідоцтв про спадкування спадкоємцями ОСОБА_7 , спадкове майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,84 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, яку ОСОБА_7 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_5 , успадкували її онуки ОСОБА_3 - 1/9 частки, ОСОБА_4 - 1/9 частки, ОСОБА_1 - 1/3 частки, ОСОБА_11 - 1/9 частки, а також позивач ОСОБА_2 - 1/3 частки.
Після реалізації відповідачами права на спадкування у 2018 році, позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину після спливу строку для її прийняття, скориставшись визначеним їй додатковим строком для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .
При перевірці складу спадщини за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що право власності на земельну ділянку площею 7,8404 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 належить: ОСОБА_3 1/9 частка; ОСОБА_4 1/9; ОСОБА_1 1/3 частка; ОСОБА_5 - 4/9 частки (Т1 а.с.24-25). З даної реєстрації виходить, що спадкоємці майна померлої ОСОБА_7 . ОСОБА_11 та ОСОБА_2 прийняли спадщину на вищевказану земельну ділянку, але свідоцтва не отримали, відтак реєстрація права за ними не відбулася. Тому, станом на 2020 рік значиться право власності на 4/9 частину спірної земельної ділянки за спадкодавцем ОСОБА_5 .
Дослідивши обґрунтування позивача, викладені в позовній заяві, про те, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшов житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 суд встановив наступне.
Згідно архівної довідки №164 від 12.08.2020 року, яка міститься в матеріалах спадкової справи №21-2020 до майна померлого ОСОБА_5 , право власності на цей будинок на час смерті не було зареєстровано за ОСОБА_5 (Т1 а.с.120 зворотній бік). На момент відкриття спадщини вказаний житловий будинок у власності спадкодавця не перебував, жодної державної процедури не зазнав, що підтверджуються випискою із погосподарської книги (Т1 а.с.126). З витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.10.2020 року встановлено, що право власності на вказаний житловий будинок зареєстроване за ОСОБА_5 22.10.2020 року, тобто вже після його смерті, й після смерті його дружини спадкоємиці і в подальшому спадкодавці ОСОБА_7 , реєстрація відбулася за заявою позивачки ОСОБА_2 .
Отже, на момент відкриття спадщини спадкодавець ОСОБА_5 не мав у власності житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , вказане майно не належало спадкодавцю, тому не увійшло до складу спадщини після його смерті.
Таким чином судом встановлено, що спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка кадастровий номер 3520883600:02:000:0260, підлягає перерозподілу між всім спадкоємцями. При цьому між спадкоємцями відсутня взаємна згода щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.
При перерозподілі спадщини судом враховано, що обов'язкова частка ОСОБА_7 земельної ділянки, яку ОСОБА_5 заповів своїй дочці, складає 1/8 частки земельної ділянки (1/2 від 1/4), виходячи з того, що у разі спадкування за законом спірна земельна ділянка підлягала би поділу між спадкоємцями першої черги за законом на чотири частки, до яких належать дружина ОСОБА_7 , дочка ОСОБА_2 та онуки спадкодавця, які спадкують за правом представлення ту частку спадщини, що належала б дітям спадкодавця ( ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином, розмір частки ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий помер 3520883600:02:000:0260, що залишилась після смерті ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом складає 7/8 часток (1 - 1/8 = 7/8).
Крім того, зв'язку зі смертю ОСОБА_7 відрилася спадщина на 1/8 частку земельної ділянки, яка підлягала спадкуванню за законом між її спадкоємцями, які прийняли спадщину, в тому числі за правом представлення, а саме її: дочка ОСОБА_2 (позивач); онук ОСОБА_1 , який спадкує за правом представлення частку сина спадкодавця ОСОБА_9 , якби він був живим на час відкриття спадщини; онуки ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , які спадкують за правом представлення частку сина спадкодавця ОСОБА_10 , якби він був живим на час відкриття спадщини.
Таким чином, належна ОСОБА_7 1/8 частка підлягає поділу між спадкоємцями за законом на підставі ст.ст. 1261, 1266 ЦК України на три частки відповідно до кількості її дітей, з огляду на що на: дочку ОСОБА_2 в порядку спадкування припадає 1/24 частка, онука ОСОБА_1 в порядку спадкування за правом представлення припадає 1/24 частку ОСОБА_9 , якби він був живим на час відкриття спадщини, а на онуків ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за правом представлення 1/24 частку ОСОБА_10 , якби він був живим на час відкриття спадщини, - тобто по 1/72 частки, виходячи із наступного розрахунку: 1/8 ? 3 = 1/24; 1/24 ? 3 = 1/72.
Таким чином, сукупний розмір часток позивача ОСОБА_2 на земельну ділянку складає 11/12 (7/8 + 1/24 = 11/12).
Однак, у частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Так 11/12 більше заявлених позивачем 36/40 на 1/60, а заявлені позивачем 1/40 більше 1/72 на 1/90, що свідчить про те, що суд не може визначити розмір часток спадкоємців у відповідності до вимог Цивільного кодексу України без виходу за межі заявлених позовних вимог.
Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог, суд визначає розмір часток ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 по 1/40 частки, виходячи із заявлених позовних вимог та розрахунку позивача.
Вимога про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину щодо розміру частки онука ОСОБА_1 , який спадкує за правом представлення частку ОСОБА_9 , якби він був живим на час відкриття спадщини, підлягає частковому задоволенню, адже розмір його частки складає 1/24 (тобто в більшому розмірі, ніж просить позивач) виходячи із вищенаведеного судом розрахунку.
Отже, сукупний розмір часток ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 складає 7/60 (1/24 + 1/40+1/40 +1/40 = 7/60). А розмір частки земельної ділянки ОСОБА_2 після смерті матері складає 1/120 (1/8 - (1/24+1/40+1/40+1/40)=1/120).
Оскільки частки кожного із спадкоємців змінилися в межах заявлених позовних вимог, частка ОСОБА_2 підлягає визначенню з урахуванням розміру часток інших спадкоємців, тому позові вимоги про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину також підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності підлягають частковому задоволенню в розмірі 53/60 частки, виходячи із задоволеного розміру часток інших спадкоємців: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 (1 - (1/24+1/40+1/40+1/40) = 53/60; 7/8+1/120 = 53/60).
Вимоги щодо визначення частки кожного із спадкоємців в гектарах задоволенню не підлягають, оскільки при перерозподілі спадщини право спільної часткової власності не припиняється.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Разом із тим, представником відповідача заявлено про застосування строку позовної давності.
Відповідно до статей 256, 257, 260 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності (частина друга статті 267 ЦПК України).
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина п'ята статті 267 ЦПК України).
Як встановлено судом позивач дізналась про оформлення спадщини ОСОБА_5 та про наявність заповідного майна 30.01.2017 року, подавши заяву про відмову від спадщини, проте до суду з даним позовом позивач звернулася лише у 18.09.2023 року, що свідчить про пропуск нею трьохрічного строку позовної давності.
Суд вважає, що наведені позивачем обставини про поважність причин пропуску строку позовної давності є обґрунтованими, оскільки реалізовуючи своє право на спадкування, що виникло за наслідком судового рішення від 03.03.2020 року, яким визначено їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, позивач у листопаді 2020 року звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку, однак постановою нотаріуса від 03.11.2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва, у зв'язку із неможливістю встановлення складу спадщини після смерті ОСОБА_5 . Отже, лише після набранням законної сили рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.03.2020 року позивач отримала можливість звернутись до нотаріуса за реалізацією своїх спадкових прав. У серпні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування державних реєстрацій нерухомого майна. Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.10.2022 року, залишеного без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 21.04.2023 року, позивачу було відмовлено у задоволенні позову у зв'язку з обранням неналежного способу захисту свого порушеного права.
Крім того, із 12.03.2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30.06.2023 року (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону №540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 року).
Тобто, строки позовної давності, які не спливли на момент набрання чинності Законом №540-ІХ (02.04.2020 року), продовжуються на строк дії такого карантину.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що строк на звернення до суду з даним позовом пропущено з поважних підстав, тому такий підлягає поновленню, оскільки позивач дізнавшись про наявність заповідного майна змогла реалізувати своє право на спадкування за наслідком судових рішень, після набрання ними законної сили, та враховуючи продовження строків позовної давності у зв'язку з карантинними обмеженнями, а тому у задоволенні заяви представника відповідача про застосування спливу строку позовної давності слід відмовити.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно абз.3 ч.3 ст. 26 Закону в редакції Закону №3103-ІХ від 03.05.2023 у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Оскільки судом внесено зміни до свідоцтв про право на спадщину, тому також підлягають задоволенню вимоги про скасування державної реєстрації за спадкоємцями права власності на земельну ділянку, здійснену на підставі цих свідоцтв.
Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.
У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір по 2505 грн. 07 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздова О.П., про внесення змін в свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, скасування державної реєстрації речових прав - задовольнити частково.
Визнати право власності за ОСОБА_2 на 36/40 частки земельної ділянки загальною площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260.
Внести зміни в свідоцтва про право на спадщину за законом щодо земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий помер 3520883600:02:000:0260, виданих приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. 18.02.2019 року, які зареєстрованого в реєстрі за номером №107 на ім'я ОСОБА_3 , за номером № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_4 та за номером № НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_1 , зазначивши, що спадкоємцями зазначеного у цих свідоцтвах майна ОСОБА_7 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , є її: дочка ОСОБА_2 , - на 36/40 частку, онук ОСОБА_1 - на 1/24 частку, онук ОСОБА_4 - на 1/40 частку, онук ОСОБА_11 - на 1/40 частку, онук ОСОБА_3 - на 1/40 частку.
Скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, яке становить 1/9 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 за ОСОБА_3 , здійснену на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер №107 від 18.02.2019 року, виданого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А.
Скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, яке становить 1/9 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 за ОСОБА_4 , здійснену на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер №1306 від 21.11.2018 року, виданого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А.
Скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, яке становить 1/3 частку земельної ділянки площею 7,8404 га, яка розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради, Бобринецького району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883600:02:000:0260 за ОСОБА_1 , здійснену на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстровий номер №1073 від 27.09.2018 року, виданого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір по 2505 грн. 07 коп. з кожного.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздова О.П., місцезнаходження: вул. Миколаївська, 56, м. Бобринець Кропивницького району Кіровоградської області, п.і. 27200.
Повне судове рішення складено 08.11.2024 року.
Суддя В.В.Бондаренко