Справа № 349/1754/24
Провадження № 2/349/594/24
іменем України
07 листопада 2024 року м.Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1754/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Шевчук-Філімон Н.М., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтування позову зазначено, що з 14 березня 1989 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.
За час перебування у зареєстрованому шлюбі в них народилося двоє дітей, які досягли повноліття. Зазначила, що сторони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, шлюб існує формально. Просить шлюб розірвати.
Відповідач відзиву на позовну заяву неподав.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 08 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового засідання з викликом сторін.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, представниця позивачки адвокат Шевчук-Філімон Н.М. подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву в якій просить справу розглядати за його відсутності. Крім того, у поданій суду заяві зазначив, що позов визнає повністю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 14 березня 1989 року в Юнашківській сільській раді Рогатинського району було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про що складено актовий запис за №2. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
У статті 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно з частиною 3 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до частини 2 статті 104 СК України та частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно достатті 110 цього Кодексу.
У частині 1 статті 110 СК України зазначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. За змістом цієї норми примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Також відповідно до вимог частини 4 статті 56 СК України суд не може примушувати дружину та чоловіка до збереження шлюбних відносин.
Таким чином, застосування строку для примирення є правом суду, а не його обов'язком.
За статтею112 СК України підставами для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя є з'ясування фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки сторони визнають, що шлюбні відносини між ними, як подружжям припинені, відповідач визнав позов і це визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відсутність на утриманні в подружжя неповнолітніх дітей, а також враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд дійшов висновку, що збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка у позовній заяві не зазначила про зміну прізвища, тому суд після розірвання шлюбу залишає за нею, для подальшого іменування набуте у шлюбі прізвище ОСОБА_4 .
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позов, тому з нього необхідно стягнути на користь позивачки половину сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн та зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України в Івано-Франківській області повернути позивачці судовий збір в розмірі 605,60 грн, що становить 50 % сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви, згідно квитанції ID: 7350-2791-3512-2717 від 01 жовтня 2024 року АТ "Таксомбанк".
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , зареєстрований 14 березня 1989 року в Юнашківській сільській раді Рогатинського району Івано-Франківської області, актовий запис №2.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605,60 грн судового збору.
Зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України в Івано-Франківській області повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн., що становить 50 % сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви, згідно квитанції ID: 7350-2791-3512-2717 від 01 жовтня 2024 року АТ "Таксомбанк".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач:ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 07 листопада 2024 року.
Суддя О.О.Гаврилюк