Справа № 938/693/23
Номер провадження № 1-кс/938/294/24
про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою
08 листопада 2024 року селище Верховина
Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091130000108 від 21.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ,
Ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 26.09.2024 відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.11.2024 включно, з утриманням в ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань №12". Визначено підозрюваному ОСОБА_4 , та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 151 400 гривень 00 копійок.
07.11.2024 через канцелярію суду прокурор у кримінальному провадженні -прокурор Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091130000108 від 21.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.
Подане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 06.11.2024 до Верховинського районного суду скеровано для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091130000108 від 21.08.2023, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, однак підготовче судове засідання в даному кримінальному провадженні ще не призначено.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що за адресою: присілок Грибково селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської проживає сім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_6 разом з спільними малолітніми дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в одній житловій кімнаті житлового будинку.
В один із днів, в період з 04 квітня до 20 червня 2023 року (більш точний місяць, дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), в ОСОБА_4 виник умисел на вчинення розпусних дій щодо своїх малолітніх дітей.
Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення розпусних дій щодо своїх малолітніх дітей, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання ОСОБА_4 вирішив задоволити статеву потребу в присутності малолітніх дітей та здійснив статевий акт із дружиною ОСОБА_6 , а також лягав зверху на малолітню дочку ОСОБА_6 , яка в той час була одягнена та імітував статевий акт із останньою.
Після цього, в період з 04 квітня до 20 червня 2023 року (більш точний місяць, дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), продовжуючи вчиняти розпусні дії щодо своїх малолітніх дітей, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання у приміщенні житлового будинку (спальні) розташованого за вищевказаною адресою, на території даного господарства в присутності своїх малолітніх дітей задовольняв статеву потребу здійснюючи статеві акти із дружиною ОСОБА_6 .
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 17.11.2023 змін в емоційному стані малолітнього ОСОБА_4 не відмічається, оскільки особистості ОСОБА_4 , у зв'язку з малолітнім віком, недостатньо сформовані.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 17.11.2023 ситуація, що досліджується за справою є психотравмувальною для малолітньої потерпілої ОСОБА_6 .
Прокурор вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому злочину та на даний час існують підстави для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як, ризики, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які існували під час обрання йому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджаючи таким чином встановленню об'єктивної істини в кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, просить клопотання задовольнити та продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , строком до 60 діб.
В судове засідання 08.11.2024 до Верховинського районного суду з'явилися: прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_4 приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".
Згідно розписок наданих прокурором, вказане клопотання було вручено обвинуваченому та його захиснику 06.11.2024. В судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що отримав копію клопотання 06.11.2024.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що обвинувачений ознайомлений із клопотанням про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у строки, визначені ст.184 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав у повному обсязі. Зазначив, що на даний час обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 скеровано на розгляд Верховинського районного суду, однак підготовче засідання щодо його розгляду ще не призначено, а строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді від 26.09.2024, закінчується 16.11.2024. Оскільки встановлені судом ризики при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не зменшились, та продовжують існувати, просить клопотання задовільнити. Не заперечив проти залишення обвинуваченому визначеного ухвалою від 26.09.2024 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 клопотали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зазначивши, що обвинувачений має постійне місце проживання, та немає наміру переховуватись від суду та будь яким чином перешкоджати судовому слідству.
З урахуванням позицій учасників кримінального провадження, досліджених доказів та вимог закону слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Так, 16.09.2024 на підставі наявності достатніх доказів у кримінальному провадженні, ОСОБА_4 , було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України.
Ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 26.09.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.11.2024 включно, з утриманням в ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань №12". Визначено підозрюваному ОСОБА_4 , заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 151 400 гривень 00 копійок.
Згідно наданого прокурором супровідного листа, 06.11.2024 до Верховинського районного суду поступив обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12023091130000108 від 21.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.
Автоматизований розподіл справи із обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, між суддями Верховинського районного суду 06.11.2024 року не відбувся, оскільки у судді ОСОБА_8 закінчився та не розпочався період повноважень, суддю ОСОБА_9 виключено з розподілу згідно зі забороною призначення перед відпусткою, суддя ОСОБА_1 слухав поєднану справу.
Таким чином, строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 16.11.2024 року, обвинувальний акт щодо нього за ч.2 ст. 156 КК України поступив до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, однак призначити підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні до закінчення вищевказаного строку тримання під вартою немає можливості.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» внормовано питання застосування/продовження запобіжного заходу на стадії, коли обвинувальний акт надійшов до суду, але до початку підготовчого судового засідання закінчується строк дії запобіжного заходу, застосований до обвинуваченого, та це питання віднесено до повноважень слідчого судді. Зокрема, цим законом ст. 199 КПК України доповнено ч. 6, відповідно до якої у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше за п'ять діб до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Зі змісту ч.3 та ч.5 ст.199, ст.184 КПК України вбачається, що у ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор повинен довести наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст.177 КПК України, а також, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, й обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Положеннями ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України унормовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя звертає увагу, що перелік доказів зібраних під час досудового розслідування, та які долучені до матеріалів клопотання щодо підтвердження обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, є вагомим, однак слідчий суддя вважає, що більш детальну оцінку вказаним доказам надається судом у ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів та під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, однак на даній стадії судового провадження, на думку слідчого судді, цього достатньо для вирішення питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, про який йдеться у клопотанні прокурора.
Також, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час продовжують існувати заявлені прокурором та враховані попередньо судом ризики, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема ОСОБА_4 , зважаючи на відомі йому факти встановлення органом слідства беззаперечних доказів його вини та перебуваючи в статусі обвинуваченого, усвідомлюючи можливість призначення покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за вчинення ним тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання. Зокрема, під час обрання йому запобіжного заходу, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований в селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, однак фактично проживає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 викликався до слідчого, шляхом вручення повісток, які надавалися його дружині ОСОБА_6 , оскільки він сам був відсутній за місцем проживання, однак останній жодного разу на виклики не з'явився. Також ОСОБА_4 не з'явився без поважних причин в судове засідання 25.09.2024 для розгляду клопотання щодо обрання йому запобіжного заходу.
Окрім того, ОСОБА_4 перебуває на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога. Згідно довідки №4624/оч наданої військовою частиною, де ОСОБА_4 проходив військову службу по мобілізації, останній самовільно залишив військову частину за місцем несення служби, та не проходить таку з червня 2024 року, що додатково свідчить про схильність обвинуваченого до невиконання покладених на нього обов'язків, виходячи із власних переконань.
Також, слідчий суддя вважає, що обставини кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 та свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 відомо, що потерпіла ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_4 проживають в патронатній сім'ї ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які є свідками в даному кримінальному провадженні. Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 проживають по сусідству із ОСОБА_4 , а ОСОБА_15 проживає на території одного господарства із ОСОБА_4 та являється його тестем. Під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 зазначив, що він спілкується із своїми дітьми, які перебувають у патронатній сім'ї, та перебуває в хороших стосунках із сусідами, які є свідками в даному кримінальному провадженні. Відтак, оскільки судовий розгляд ще не розпочато, з метою подальшого спотворення їх показів задля виправдання своїх дій чи підтвердження власної версії події, перешкоджаючи таким чином встановленню об'єктивної істини в кримінальному провадженні, обвинувачений маючи можливість вільного пересування і необмежну можливість спілкування з потерпілою та свідками по даному кримінальному проваджені може впливати на них, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Доказів, що на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , попередньо встановлені судом ризики, зменшились чи припинились, суду не надано.
Також, слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обвиунвачується у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України санкцією якого передбачено максимально суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Окрім того, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 необхідне для виконання завдання кримінального провадження, яким, відповідно до ст.2 КПК України є захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів всіх учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Щодо клопотання обвинуваченого та захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то на переконання слідчого судді, такий запобіжний захід не зможе в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України та стороною захисту не наведено обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому виду запобіжного заходу.
Оскільки клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається за правилами передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, то слід враховувати вимоги ч.3 ст.183 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченою частиною четвертою цієї статті. У свою чергу в ч.4 ст.183 КПК України передбачено випадки, коли слідчий суддя не зобов'язаний, але має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні, тобто змістом цієї норми не заборонено визначати розмір застави обвинуваченому при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя дійшов до переконання про можливість визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього та визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину ( ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України), - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2024 року 3028,00 гривень.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави обвинуваченому ОСОБА_4 в розмірі 151 400,00 гривень, що відповідає п'ятдесяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2024 року) та узгоджується зі змістом ст.182 КПК України. Внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та є не завідомо непосильним для нього.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну (у разі їх наявності/відновлення).
Згідно з ч.7 ст.194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на обвиунваченого на строк не більше двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 372 КПК України, суд,
клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до проведення судом підготовчого судового засідання за обвинувальним актом про його обвинувачення за ч.2 ст. 156 КК України, але не більше, ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06.01.2025 року включно.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".
У разі не обрання судом у підготовчому судовому засіданні на підставі обвинувального акта та доданих до нього документів у кримінальному провадженні про обвинуваченняОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він підлягає негайному звільненню з Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 151 400 гривень 00 копійок, яка може бути внесена, як самим обвиунваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Верховинського районного суду Івано-Франківської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355259002000002265).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 06 січня 2025 року включно, обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну (у разі їх наявності/відновлення).
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити на строк до проведення судом підготовчого судового засідання за обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.156 КК України, але не більше, ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06.01.2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурору Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_16