Справа № 215/6905/24
1-кп/215/772/24
08 листопада 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі:головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12023116150000239 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
У провадженні суду перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурором заявлено письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому посилаючись на те, що необхідно провести судовий розгляд справи, враховуючи кількість злочинів, відсутність постійного доходу, відсутність соціальних зв'язків, тяжкість і суспільну небезпеку злочину, сувору міру покарання, наявність в судах інших проваджень щодо нього, наявність непогашеної судимості, через продовження існування ризиків вчинення нового злочину, ухилення від суду .
Обвинувачений і захисник в судовому засіданні заперечували щодо клопотання, вказували на відсутність ризиків, наявність житла, визнання вини, відсутність фактів переховування від слідства, просили застосувати домашній арешт .
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку суду, обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та є актуальними, тому суд вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Так, встановлено, що як і на час обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні ряду злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до 3 років, неодружений, міцних соціальних зв'язків не має, тому він може ухилитися від явки до суду з метою уникнення від можливого суворого покарання. При цьому, він раніше судимий, не працює, обвинувачується у вчиненні ряду корисливих злочинів, щодо нього в провадженні суду перебуває інше кримінальне провадження, що в сукупності з іншим свідчить про ризик продовжити злочинну діяльність, з метою відшукання коштів для свого існування.
Доводи сторони захисту не спростовують вказані обставини і є недостатніми для зміни запобіжного заходу на цей час.
Враховуючи викладене, інтереси правосуддя, в т.ч. необхідність проведення судового розгляду, та зважаючи на значний суспільний інтерес до такої категорії справ, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів .
Керуючись ст.ст.177, 199, 183, 184, 314, 315 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 07 січня 2025 року з можливістю внесення застави у розмірі і порядку, визначеному ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 12.09.2024 .
У задоволенні клопотання обвинуваченого і захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення .