ЄУН 193/1690/24
Провадження 2/193/424/24
іменем України
06 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О.В.,
за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Стислий виклад позиції позивача.
20.09.2024 представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Софіївського районного суду в інтересах позивача ОСОБА_2 з вказаним цивільним позовом до відповідача Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, згідно з яким просив визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті її батьків - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 2/3 квартири частини, загальною площею 52,7 кв.м., житловою площею 25,9 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належала кожному з них по 1/3 частині на праві спільної часткової власної, а також право власності на решту 1/3 частини цієї квартири, що належала їй на праві спільної приватної власності на підставі правовстановлюючого документу, який за життя батьками був втрачений.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 20.12.2002 на підставі свідоцтва про права власності за № НОМЕР_1 , батьком позивачки ОСОБА_3 , її матір'ю ОСОБА_4 та самою позивачкою ОСОБА_2 набуто на праві спільної сумісної власності квартиру за АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_3 , після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із фактично 1/3 частки згаданої квартири, яку успадкувала матір позивачки та дружина померлого - ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що на момент смерті ОСОБА_3 вона проживала та була зареєстрована разом із ним у вказаній квартирі, але юридично права на спадщину не встигла оформити, оскільки невдовзі, 06.09.2019, померла й сама.
Після її смерті також відкрилась спадщина, у тому числі і на її частку (1/3) вже згаданої вище квартири.
18.03.2024 позивач звернулась до приватного нотаріуса Сфіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л. І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру, а саме свідоцтва про право власності, виданого на підставі розпорядження органу приватизації № 36 від 20.12.2002.
Посилаючись на те, що у позасудовому порядку відновити вказаний документ на квартиру та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у органах нотаріату неможливо, що і змусило позивачку звернутися до суду з цим позовом.
Заяви (клопотання) сторін та процесуальнідії суду у справі.
Ухвалою суду від 25.09.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Окрім названого, за цією ухвалою також витребувано у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л. І. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 .
Позивачка у судове засідання не з'явилась. Від її представника надійшла заява про розгляд справи за його та позивачки відсутності, який позов підтримав і просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпрпоетровської області явку свого представника у підготовче судове засідання не забезпечила, натомість до суду надала заяву про розгляд справи без участі представника, проти заявлених позовних вимог позивача не заперечує.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.
Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 19.06.1974 виданий «Будинок щастя» м. Рівне Рівненської області (а.с. 13) .
У 1978 році ОСОБА_3 (батько позивача) отримав ордер за № 9 на підставі рішення будстройкому СМУ 38 тр. «Днепрострой» від 16.03.1978 за № 8 на право зайняття квартири АДРЕСА_2 разом із своєю сім'єю: дружиною ОСОБА_4 , 1955 року народження та їх спільною дочкою ОСОБА_2 , 1974 року народження (а.с.14).
Розпорядженням органу приватизації за № 36 від 20.12.2002 вищевказану квартиру передано ОСОБА_3 у приватну власність (а.с. 15).
Після чого вказану квартиру було приватизовано та видано свідоцтво про право власності за № 36 від 20.12.2002, на право спільної приватної власності за ОСОБА_3 (батьком позивача), ОСОБА_4 (матір'ю позивача) та ОСОБА_2 (позивачем), зареєстроване у реєстровій книзі №20-221-221 що підтверджено відповідною довідкою за № 152 від 23.02.2024, виданою Софіївським відділенням КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Софіївський районним ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області (а.с. 11).
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому частки (1/3) у праві спільної сумісної власності квартири за АДРЕСА_2 .
Після смерті батька спадщину прийняла матір позивача та дружина померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , оскільки остання на момент його смерті була зареєстрована та проживала з ним.
Однак ОСОБА_4 не встигла оформити свої спадкові права, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 теж померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07.09.2019 виданим Софіївським районним ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області (а.с. 10).
Таким чином після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частки згаданої квартири, яка належала за життя особисто їй та 1/3 частини цієї квартири, яку вона успадкувала у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , а всього 2/3 частки квартири.
При зверненні позивача ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л. І. із заявою про видачу свідоцтва про право на вищевказану частину спадкового майна, нотаріус згідно своєї постанови від 18.03.2024 відмовив у вчиненні вказаної нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру (а.с. 7).
Аналізуючи матеріали спадкової справи, наданої на вимогу суду, вбачається, що окрім позивачки інших спадкоємців майна померлої відсутні.
Між тим, відсутність правовстановлюючого документу на майно позбавляє можливості позивача належним чином оформити свої спадкові права на майно, яка відкрилась після смерті її матері - ОСОБА_4 ..
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №370185263 від 18.03.2024 року за параметрами запиту про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо квартири АДРЕСА_2 відомості відсутні.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).
За частиною першою ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ст. 1270 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою ч. 1 ст. 1220 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 1260 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Водночас частина 3 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою ст. 1269 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно зі ст. 392 ЦК України в судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чиином, позивач звернувся до суду через об'єктивні обставин, які позбавляють її можливості оформити спадкові права і отримати спадщину на нерухоме майно, з урахуванням принципу верховенства права, його право підлягає захисту у судовому порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже, оскільки, матір позивача на момент смерті батька проживали за однією адресою, у зв'язку із чим на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона вважається такою, що прийняла спадщину, однак своїх спадкових прав вона не встигла оформити і 06.09.2019 померла, тому ОСОБА_2 , як єдиний спадкоємець першої черги за законом після смерті обох батьків, має право на успадкування на належну батькам за життя (фактично після смерті матері ОСОБА_4 ) на праві спільної сумісної власності вказаної квартири у розмірі 2/3 частки.
У зв'язку з викладеним позовні вимоги позивачки у цій частині вимог знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню.
Що стосується решти частини позовних вимог - визнання за позивачкою права власності на останню, 1/3 частину цієї квартири, то судом на підставі вже встановлених вище обставин з'ясовано, така частина у праві спільної сумісної власноті достеменно належала позивачкі на підставі свідоцтва про право спільної приватної власності за № 36 від 20.12.2002, проте яке було втачено, а відтак вказані вимоги, згідно вимог 392 ЦК України, теж підлагають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачкою на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, про визнання права власності у порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 2/3 частини квартири, загальною площею 52,7 кв.м, житловою 25,9 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1 та належала померлій ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про спільної приватної власності за № 36 від 20.12.2002.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири загальною площею 52,7 кв.м, житловою 25,9 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04339669, вул.. Шкільна, 19, сел.. Софіївка, 53100.
Повний текст рішення суду складено 06 листопада 2024 року.
Суддя О. В. Томинець