Справа № 214/881/15-ц
6/214/371/24
07 листопада 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа,
Заявник ТОВ «Укрдебт Плюс» звернувся до суду із заявою та просить суд здійснити заміну стягувача у цивільній справі № 214/881/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 315 804 грн. 02 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом - 288 704,66 грн.; сума заборгованості за відсотками - 27 099,36 грн.;судового збору у розмірі 3 158 гривень 04 коп., посилаючись на відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором та втрату дублікату виконавчого листа у справі.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року прийнято до розгляду заяву.
06 листопада 2024 року до суду від представника заявника ОСОБА_2 надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів у зв'язку зі здійсненням адвокатської діяльності в м. Києві.
Дослідивши клопотання, суд дійшов до таких висновків.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» зазначено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На регулювання процесуального порядку, визначеного ст.212 ЦПК України, відповідно до п.10 ч.1 ст.152, ч.5 ст.153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін за межами приміщення суду. Так, для участі в засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись за допомогою електронного цифрового підпису в системі на офіційному сайті сервісу відеоконференцзв'язку веб-порталу судової влади України та перевірити наявні в нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Обов'язкові реквізити заяви: назва суду, номер судової справи, дата, час судового засідання, ПІБ, власний статус у судовій справі, e-mail, з яким зареєстрований у системі, номер телефону для зв'язку.
Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Представник заявника хоч й виявив бажання приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з використанням власних технічних засобів, однак в порушення ч.2 ст.212 ЦПК України не надав доказів попереднього направлення заяви іншим учасникам справи.
Приймаючи зазначене рішення, суд зауважує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський Суд з прав людини у справі «Зубац проти Хорватії» (ZUBAC v. CROATIA), рішення від 05 квітня 2018 року, наголосив на цінності та важливості дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, попереджатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися юридична визначеність та повага до суду.
При цьому зважаючи на категорію справи, представник заявника не позбавлений можливості подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Керуючись ст. ст. 212, 258, 259 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 про проведення в режимі відеоконференції судового засідання з розгляду цивільної справи - повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ткаченко