Справа № 190/1793/24
Провадження №2-а/190/11/24
04 листопада 2024 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Кудрявцевої Ю.В.
за участю секретаря судового засідання - Бордюг Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.П'ятихатки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №2770367 в справі про адміністративне правопорушення від 06.08.2024 року, складену інспектором ВП №7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Василенком В.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП до штрафу в сумі 3400 грн.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 06.08.2024 року по вул.Переїздній в м.П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області він по узбіччю дороги котив мотоцикол марки "МІНСЬК"; в цей час до нього під'їхав автомобіль працівників поліції з якого вийшов працівник поліції, який не представився та повідомив його, що у нього є інформація, що нібито схожий транспортний засіб було викрадено, тому остианній потребував у нього документи на транспортний засіб та особисті документи. На вимогу працівника поліції він надав документи на транспортний засіб та свій паспорт громадянина України. Працівник поліції нічого не пояснюючи почав складати якість документи. Згодом надав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксованого не в автоматичному режимі. Відповідно до даної постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 3400 грн. Суть скоєного адміністративного правопорушення полягала в тому, що він керував мотоциклом без мотошолому та без посвідчення водія відповідної категорії. Винесену постанову вважає незаконною та необгрунтованою, оскільки він не керував транспортним засобом, так як останній не був справним, мотоцикол ним буксирувався самостійно по узбіччю дороги для проведення ремонтних робіт. Тому просив вказану постанову скасувати.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - Новікова С.А. в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, направила на адресу суду відзив в якому зазначила, що вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.08.2024 серії ЕНА №2770367, якою зафіксовано порушення позивача, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства. Постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.08.2024 року серії ЕНА №2770367 складена з дотриманням вимог Інструкції оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Відповідно до п.3 розділ VIII Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб. Таким чином надати відеофайл з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення ПДР гр. ОСОБА_1 06.08.2024, не представляється можливим у зв'язку з закінченням термінів зберігання.
Ознайомившись з позовною заявою, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 2770367 від 06.08.2024 року інспектором ВП №7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Василенко В.А. накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, за порушення п.2.1.а ПДР України (а.с. 8).
Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує на безпідставність накладення на нього адміністративного стягнення та вважає постанову протиправною.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідачем суду не надано.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і постанова відповідача підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем, який не є суб'єктом владних повноважень, при зверненні до суду з позовом сплаченого судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, сума судового збору в розмірі 605 грн.60 коп. підлягає відшкодуванню позивачу, шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2770367 від 06 серпня 2024 року винесену інспектором ВП №7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Василенко Віталієм Андрійовичем відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування понесених ним витрат по сплаті судового збору 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя П'ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева