Справа № 183/11115/24
№ 1-кп/183/1980/24
06 листопада 2024 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024170030003262 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бірофельд Біробіджанського району Хабаровського краю рф, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, немаючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», несудимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2023 №435 (по стройовій частині) солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_3 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду командира бойової машини - командира 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2023 №667 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_3 переміщено на посаду стрільця- помічника гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, солдат ОСОБА_3 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Так, солдат ОСОБА_3 , що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), після закінчення відпустки за станом здоров'я, у якій ОСОБА_3 перебував з 22.10.2023 по 20.11.2023, згідно відпускного квитка від 21.10.2023 №7249 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2023 №817 (по стройовій частині), 21.11.2023 о 08:00 год. не з'явився вчасно з відпустки без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 17:00 год. 08.10.2024, коли його було затримано працівниками правоохоронного органу, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, 21.11.2023 військовослужбовець ОСОБА_3 не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та був відсутній на військовій службі до 17:00 год. 08.10.2024.
Таком чином, дії солдата ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану, тривалістю понад три доби.
В судовому засідання обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з його бажанням продовжувати військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , командир якої надав згоду на зарахування його до цієї військової частини.
Захисник підтримав заявлене клопотання обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з його бажанням продовжувати військову службу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Вказане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим вперше.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив своє бажання продовжувати військову службу в військовій частині НОМЕР_2 .
Письмовою згодою № 2362 від 24.10.2024 р. тимчасово виконуючий обов'язки командир військової частини НОМЕР_2 надав свою згоду на подальше проходження військової служби обвинуваченим в цій військовій частині.
На підставі викладеного, враховуючи те, що обвинувачений вперше вчинив злочин, передбачений ст. 407 КК України добровільно звернувся до суду з клопотанням про свій намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби, та за наявності згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. У зв'язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю.
Речові докази, процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався та підстави для його застосування відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 284, 286, 314 КПК України, ч. 5 ст. 401 КК України, суд -
постановив:
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030003262 від 08.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України - закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_3 на військовій службі у військову частину НОМЕР_2 .
Зобов'язати ОСОБА_3 не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1