справа № 208/9848/24
№ провадження 1-кс/208/1876/24
Іменем України
03 жовтня 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Костянтинівки, Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, маючого середню освіту, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 307 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України вчинив особливо тяжкий злочин, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке згідно чинного законодавства пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.
Знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: у зв'язку із тим, що злочин заздалегідь планувався, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у кримінальному провадженні, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування.
Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, вмовлянь незаконно впливати на експертів та свідків, оскільки їх показання мають ґрунтовне значення, а також інших осіб, які на даний час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину. Наявність цього ризику зумовлена тим, що підозрюваний має мотив та можливість вплинути на свідчення свідків, які вже надали покази у кримінальному провадженні, оскільки йому з наданих копій матеріалів кримінального провадження відомі анкетні дані та місця мешкання допитаних у кримінальному провадженні свідків. Вказані свідки надали вичерпні покази з приводу обставин вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, у зв'язку з чим їх покази є основоположними для доведення винуватості останнього перед судом. Однак, підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує у разі доведення її винуватості перед судом, може почати спроби незаконного впливу на свідків, зокрема шляхом вмовляння, підкупу або погроз, що може призвести до зміни їх показів у судовому провадженні, а це, у свою чергу може призвести до уникнення підозрюваним законного справедливого покарання. Слід зазначити, що з огляду на положення ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань судом), судом будуть братись до уваги саме ті покази потерпілого, які свідки нададуть безпосередньо суду, а не слідчому на стадії досудового розслідування.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. 4) Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: на даний час органом досудового розслідування встановлені факти систематичного вчинення ОСОБА_5 аналогічних злочинів, що задокументовано шляхом проведення у нього оперативної закупки особливо небезпечної психотропної речовини та вважає, що останній може продовжити вчинювати аналогічні злочини не маючи постійного джерела доходів, який би відповідав його соціальним потребам, окрім незаконного, пов'язаного з незаконним обігом особливо небезпечної психотропної речовини.
Більш м'які запобіжні заході, до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосовано, в зв'язку з тим, що: особисте зобов'язання - у зв'язку зі скоєнням ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину, за яке передбачення покарання у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 12 років з конфіскацією майна; особиста порука - у зв'язку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; застава - у зв'язку із продовженням ОСОБА_5 злочинної діяльності; домашній арешт - у зв'язку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належним чином процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , у зв'язку із тим, що він вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що перебуваючи за місцем мешкання він може продовжити свою протиправну діяльність шляхом залучення до цього інших осіб та вказаний запобіжний захід не зможе зупинити його при бажані вчинити кримінальне правопорушення повторно.
Враховуючи сукупність викладених обставин, у разі незастосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити речові докази, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваного доцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий в судовому засідання клопотання підтримав в повному обсязі, та просив його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, посилалась на обставини зазначені в клопотанні, та просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під варту.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив домашній арешт.
Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчими відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області за процесуального керівництва прокурорів відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, органами, які ведуть боротьбу з організованою і транснаціональною злочинністю, та координації діяльності правоохоронних органів Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024050000000373 від 14.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
До моменту введення в дію на території України воєнного стану, юридична адреса та фактичне місце розташування СУ ГУНП в Донецькій області значилось за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова, 86. Відповідно до наказу начальника ГУНП в Донецькій області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Донецькій області» № 921 від 26.06.2023 «Внесені зміни до п. 1 наказу ГУНП в Донецькій області від 12.06.2023 № 838 «Про визначення місця розташування підрозділу досудового розслідування - слідчого управління ГУНП в Донецькій області».
Так, згідно вказаного вище наказу начальника ГУНП в Донецькій області, місцем розташування СУ ГУНП в Донецькій області є місто Покровськ Донецької області.
Станом до 20.08.2024 місце здійснення досудового розслідування перебувало в межах територіальної юрисдикції Красноармійського міськрайонного суду Донецької області. Згідно наказу голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області «Про оголошення простою» № 35-о/г від 20.08.2024 оголошено простій, не з вини працівників, із 21.08.2024 суддям та працівникам апарату Красноармійського міськрайонного суду Донецької області до 13.09.2024.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 2584/0/15-24 від 29.08.2024 було змінено з 02 вересня 2024 року територіальну підсудність судових справ чотирьох судів Донецької області, а саме: Дзержинського міського суду Донецької області - шляхом її передачі до Самарського районного суду міста Дніпропетровська; Димитровського міського суду Донецької області - шляхом її передачі до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська; Красноармійського міськрайонного суду Донецької області - шляхом її передачі до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області; Селидівського міського суду Донецької області - шляхом її передачі до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська. Таке рішення зумовлено інтенсифікацією воєнних дій та наближенням лінії фронту, значним посиленням обстрілів територій, на яких розташовані вказані суди, що унеможливлює здійснення правосуддя. Зокрема, з територій міст Торецька, Селидового, Мирнограда та Покровська наразі проводиться обов'язкова примусова евакуація населення. Під час визначення оптимального варіанту зміни територіальної підсудності ураховувались наявне навантаження судів, підсудність справ яких змінюється, і судів, яким передається відповідна територіальна підсудність судових справ, географічне розташування та реалізація учасниками судових справ права на доступ до суду.
Відповідно до ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання та досудове слідство) в даному випадку є слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, що розташовуються на території м. Покровська (колишній Красноармійськ) Донецької області, у зв'язку з чим є достатні підстави для звернення з даним клопотанням саме до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Таким чином, місце здійснення досудового розслідування перебуває в межах територіальної юрисдикції Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 на початку липня 2024 року, більш точної дати слідством не встановлено, діючи умисно, будучи знайомим з особами, які здійснюють незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), в порушення Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР, «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, з корисливих мотивів, вирішив незаконно придбати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан1-он) для її подальшого систематичного та незаконного збуту на території міста Костянтинівка Донецької області наркозалежним особам, з метою отримання прибутку.
Задля прикриття своєї незаконної діяльності, а саме придбання, зберігання і збуту особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_5 здійснював збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) тільки знайомим йому особам, які її систематично вживали, а тому не були зацікавлені у викритті злочинної діяльності ОСОБА_5 . При цьому особам, які не викликали довіри ОСОБА_5 , особливо небезпечна психотропна речовина не збувалась.
03.07.2024 приблизно у 17 год. 33 хв. ОСОБА_5 , діючи умисно з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на подальший збут оперативному покупцю ОСОБА_9 особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) загальною вагою 20 грамів на території міста Костянтинівка Донецької області, використовуючи у своїй протиправній діяльності методи конспірації за допомогою заздалегідь створеного аккаунту з назвою “Дядя Поныне» у месенджері Telegram, попередньо погодив з ОСОБА_9 місце залишення для останнього так званої закладки з особливо небезпечною психотропною речовиною та подальший порядок розрахунку оперативного покупця ОСОБА_9 з ОСОБА_5 за отриману ним особливо небезпечну психотропну речовину.
Цього ж дня, не пізніше 17 год. 33 хв., точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_5 знаходячись на дільниці місцевості, що розташована поблизу паркану приватного будинку по АДРЕСА_2 , 37.7149832, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на збут оперативному покупцю ОСОБА_9 особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он) де, діючи умисно з корисливих мотивів, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, під час проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки залишив закладку для оперативного покупця ОСОБА_9 у вигляді одного мішечка із тканини чорного кольору у внутрішній частині якого містились чотири пакетика із полімерного матеріалу, прозорого кольору, кожен з яких частково наповнений кристалічною речовиною світло-жовтого кольору, масою 4,7208 г, 4,8047 г, 4,7480 г, 4,8286 г, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/105-24/4725-НЗПРАП від 19.07.2024 містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 3,5845 г, 3,6480 г, 3,6256 г, 3,5975 г.
Загальна маса особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 14,4556 г.
04.07.2024 приблизно об 14 год. 49 хв. ОСОБА_5 , діючи умисно з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на збут оперативному покупцю ОСОБА_9 особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) вагою 20 грамів на території міста Костянтинівка Донецької області, отримав на банківський рахунок з № НОМЕР_1 , Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» переказ грошових коштів від ОСОБА_9 під час проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, на загальну суму 16000 гривень, які були відправлені останнім.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також збуті особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того: ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, приблизно у квітні 2024 року, більш точні дата і час в ході досудового розслідування не встановлені, будучи знайомим з особами, які здійснюють незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС (4-метилметкатинон) в порушення Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР, «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, з корисливих мотивів, незаконно придбав невстановлену в ході досудового розслідування масу особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС (4-метилметкатинон) для їх подальшого систематичного та незаконного збуту на території міста Костянтинівка Донецької області наркозалежним особам, з метою отримання прибутку.
Задля прикриття своєї незаконної діяльності, а саме придбання, зберігання і збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-ілпентан-1-он) та особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС (4- метилметкатинон) ОСОБА_5 здійснював збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС (4-метилметкатинон) тільки знайомим йому особам, які її систематично вживали, а тому не були зацікавлені у викритті злочинної діяльності ОСОБА_5 . При цьому особам, які не викликали довіри ОСОБА_5 , особливо небезпечна психотропна речовина - PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он) та особливо небезпечна психотропна речовина - 4-ММС (4-метилметкатинон) не збувались. Також з метою конспірації під час отримання грошових коштів від незаконної діяльності спрямованої на збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС (4-метилметкатинон) ОСОБА_5 використовував банківський рахунок з № НОМЕР_1 , Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Приблизно у квітні місяці 2024 року, більш точні дата і час в ході досудового розслідування не встановлені, згідно зі злочинним наміром, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно з метою подальшого збуту у вигляді закладок на території міста Костянтинівка Донецької області особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС (4-метилметкатинон) у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_5 помістив до внутрішньої частини гаражного боксу, що розташований на подвір'ї приватного будинку АДРЕСА_3 наступне:
- одну скляну банку ємністю 0,5 літра з кристалоподібною речовиною, зеленого кольору;
- один зіп пакет з порошкоподібною речовиною та кристалами, біло-жовтого кольору (приблизною вагою 500 грамів);
- один зіп пакет з кристалоподібною речовиною, зеленого кольору;
- 24 зіп пакети з порошкоподібною речовиною та кристалами, світлого кольору;
- 65 згортків з липких полімерних фрагментів чорного кольору з порошкоподібною речовиною світлого кольору;
- 2 зіп пакети з порошкоподібною речовиною світлого кольору;
- 70 згортків з липких полімерних фрагментів чорного кольору з порошкоподібною речовиною світлого кольору.
Також приблизно у квітні місяці 2024 року, більш точні дата і час в ході досудового розслідування не встановлені, згідно зі злочинним наміром, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно з метою подальшого збуту у вигляді закладок на території міста Костянтинівка Донецької області особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС (4-метилметкатинон) у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_5 помістив 2 зіп пакети з порошкоподібною речовиною, світлого кольору до чоловічої, шкіряної сумки, що знаходилась у кімнаті кухня, будинку АДРЕСА_3 , які ОСОБА_5 в порушенні вимог чинного законодавства зберігав до 12 год. 02 хв. у вище вказаних місцях.
01.10.2024, на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у період часу з 12 год. 02 хв. до 18 год. 20 хв., був проведений обшук у гаражному боксі, що розташований на подвір'ї приватного будинку АДРЕСА_3 де було виявлено, оглянуто та вилучено наступне:
- одну скляну банку ємністю 0,5 літра з кристалоподібною речовиною, зеленого кольору;
- один зіп пакет з порошкоподібною речовиною та кристалами, біло-жовтого кольору (приблизною вагою 500 грамів);
- один зіп пакет з кристалоподібною речовиною, зеленого кольору;
- 24 зіп пакети з порошкоподібною речовиною та кристалами, світлого кольору;
- 65 згортків з липких полімерних фрагментів чорного кольору з порошкоподібною речовиною світлого кольору;
- 2 зіп пакети з порошкоподібною речовиною світлого кольору;
- 70 згортків з липких полімерних фрагментів чорного кольору з порошкоподібною речовиною світлого кольору.
Крім того: у вказаний час було проведено обшук у будинку АДРЕСА_3 де із кімнати кухня було виявлено, оглянуто та вилучено 2 зіп пакети з порошкоподібною речовиною, світлого кольору, які ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно незаконно придбав, зберігав для подальшого збуту.
Загальна маса всієї вилученої особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС (4-метилметкатинон) є особливо великим розміром.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах, що вчинене повторно, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
«01» жовтня 2024 року об 19 годині 09 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
«02» жовтня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
Обґрунтованість підозри підтверджується наступники доказами, які у судовому засіданні дослідженні слідчим суддею, зокрема, - протоколами допиту свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; - протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; - протоколом огляду та вручення грошових кошт від 04.07.2024; - протоколом огляду місця події від 04.07.2024; - протоколом огляду документів від 04.07.2024; - висновком експерта № СЕ-19/105-24/4725-НЗПРАП від 19.07.2024; - протоколу проведення слідчого експерименту; - протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 04.07.2024; - протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою; - протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,- відео контроль особи; - протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; - протоколом обшуку від 01.10.2024; - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 01.10.2024; - вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, який є особливо тяжким злочином та відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо не можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за яке передбачено покарання від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, суд вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину та відсутність у ОСОБА_5 будь-яких доходів, також те, що злочин вчинений без застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд вбачає підстави для визначення застави.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати у рамках кримінального провадження № 12024050000000373 від 14.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Костянтинівки, Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, маючого середню освіту, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 листопада 2024 року, з утриманням його в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Відповідно до норм ст. 182, ст. 183 КПК України, визначити розмір застави в розмірі 302 800,00 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 29 листопада 2024 року:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1