Справа № 233/30794/24
Провадження № 1-кс/201/4942/2024
08 листопада 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене в межах кримінального провадження № 42024052210000183 від 18.01.2024 клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Данилівка Березівського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -
В судовому засіданні приймали участь
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_4
Донецькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону підтримується публічне обвинуваченням у кримінальному провадженні № 42024052210000183 від 18.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, обвинувальний акт стосовно якого було направлено до суду, однак підготовче судове засідання по якому не призначене.
Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строк дії якого закінчується 9 листопада 2024 року, а так як підготовче судове засідання по обвинувальному акту, який направлено до суду, не призначено, то прокурор звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
В обкутування клопотання прокурор посилався на те, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 25.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024 та № 740/2024 від 29.10.2024 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.
Органом досудового розслідування встановлено, що з січня 2024 року (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) по лютий 2024 року (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) громадянин України ОСОБА_6 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи в м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, за допомогою власного мобільного телефону світло-зеленого кольору марки SAMSUNG моделі Galaxy A14, S/N: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , , використовуючи додаток «Telegram», що зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_4 , яким останній користується під ім'ям « ОСОБА_7 » в особистій переписці з користувачем з обліковим записом - ОСОБА_8 на ім'я Vadym Borisovich, п'ятнадцять разів повідомив останньому про місце тимчасового розміщення техніки, озброєння та розташування особового складу військової частини в АДРЕСА_2 .
03.04.2024 протиправні дії ОСОБА_6 припинено в м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області співробітниками Служби безпеки України під час вчинення ним кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Вина обвинуваченог о ОСОБА_4 підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв'язку.
Статтею 199 КПК України передбачено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
На теперішній час підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні не призначено, тому виникла необхідність продовження строку тримання під вартою слідчим суддею.
Необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю таких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігти яким неможливо іншим чином, без продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
1)Неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду.
Сукупність зібраних доказів дає достатні пістави обвинувачувати ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Обвинувачений розуміє, що він вчинив тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, у зв'язку з чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним, може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних дій та рішень в розумні строки.
Відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого до втечі.
2)Неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Вказаний ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 отримавши доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, володіє інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від показів.
У разі невжиття заходів обмеження комунікації та пересування ОСОБА_4 , являючись військовослужбовцем повинен буде повернутися до розташування військової частини, де матиме безпосередню можливість впливати на свідків вчиненого ним кримінального правопорушення, які є його співслужбовцями.
Разом з цим, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, маючи досвід застосування зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу, перебуваючи на волі, матиме усі можливості вплинути на свідків у вказаному кримінальному правопорушенні з числа інших військовослужбовців, зокрема, на своїх прямих начальників та командирів і співслужбовців.
Про неможливість запобігти вказаному ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) свідки обвинуваченням ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу судового рішення.
3)Неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за злочин, у вчиненні якого обвинувачується, як військовослужбовець, може ухилитися від військової служби вчинивши злочини, передбачені ст.ст. 407, 408 КК України, в тому числі шляхом самокалічення або іншим способом за що передбачена кримінальна відповідальність статтею 409 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав своє клопотання, на його задоволенні наполягав.
Обвинувачений та захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора з наступних підстав.
З наданих суду документів встановлено, що 27 травня 2024 р. Донецькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони східного регіону направлено до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024052210000183 відносно ОСОБА_4 обвинуваченого вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 114- 2 Кримінального кодексу України.
Костянтинівським міськрайонним районним судом 18 липня 2024 року було призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту однак в зв'язку з перерозподілом справи 23 вересня 2024 року іншим суддею Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області було призначено підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні на 25 вересня 2024 р.
Підготовче судове засідання в цьому кримінальному провадженні 25 вересня 2024 р. проведено не було і справу було призначено на 08 листопада 2024 р.
Рішенням вищої ради правосуддям від 10 жовтня 2024 р. змінено територіальну підсудність судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області на Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська з 21 жовтня 2024 р. і саме з цієї дати Костянтинівський міськрайонний суд Донецькій області припинив здійснення правосуддя.
Таким чином, на сьогоднішній день підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні не призначене, а тому є підстави передбачені ч. 6 ст. 199 КПК України для розгляду клопотання прокурора слідчим суддею.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом про проведення негласних слідчих розшукових дій від 7 березня 2024 року в ході якого встановлено технічні засоби аудіо відео контроль ОСОБА_4 ;
- протоколом про проведення негласних слідчих розшукових дій від 7 березня 2024 року в ході якого зафіксовано розмову ОСОБА_4 в ході якої останній передає інформацію щодо розташування військової частини;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій від 9 лютого 2024 р. згідно якого встановлено факти передачі інформації обвинуваченим в мережі телеграм;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій від 8 березня 2024 р. згідно якої встановлено факти передачі інформації обвинуваченим в мережі телеграм;
- протоколом обшуку від 3 квітня 2024 р. в ході якого було обшукано будинок розташований по АДРЕСА_3 та вилучено 2 мобільних телефони Samsung та Xiomi, а також 2 сім-карти.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає встановленим наявність ризиків, а саме те, що обвинувачений спроможній переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Доходячи до висновку про наявність ризиків, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, скоєний у воєнний час, реалізація якого супроводжувалась пошкодженням та знищенням майна, те що обвинувачений має зареєстроване місце проживання, де живе з дядьком, також суд враховує вид та ступінь встановлених ризиків, тяжкість злочину, обстановку в якій вчинено злочин, а саме, воєнний стан, який продовжується і у якому уникнути слідства легше ніж під час миру, а тому суд вважає, що недостатньо застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Згідно абзацу третього ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України- задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 06 січня 2025 року включно в умовах гауптвахти.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали буде оголошено 08.11.2024 о 20:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1