Справа № 201/1893/14-к
Провадження № 1-кс/201/4873/2024
07 листопада 2024 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в місті Дніпрі заяву ОСОБА_3 про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від участі у розгляді заяви № 201/1893/14-к (провадження № 1-в/201/168/2024), про виправлення описки у судовому рішенні, -
На адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 у якій заявник просив відвести суддю від розгляду його заяви про виправлення описки у судовому рішенні, в обґрунтування якої зазначив, що ТУ ДБР у м. Полтави були внесені відомості до ЄРДР стосовно дій судді ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 364 КК України.
Заявник ОСОБА_3 , особа, якій було заявлено відвід, а також інші особи, які беруть участь у розгляді заяви № 201/1893/14-к про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду заяви за їх відсутності.
Дослідивши подану заяву, а також матеріали заяви про виправлення описки у судовому рішенні № 201/1893/14-к, в частині заявленого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 відводу, суд доходить до таких висновків.
Як встановлено з матеріалів заяви, 04 липня 2024 року до провадження судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 надійшла заява ОСОБА_3 про виправлення описки у судовому рішенні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 75 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав, які перешкоджають подальшому розгляду слідчим суддею кримінального провадження, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, суду для розгляду справи.
Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.
Враховуючи практику ЄСПЛ, стосовно поняття «інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості» стосовно відводів суддів, то слід зазначити наступне.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Відвід повинен бути вмотивованим.
З наданого витягу з ЄРДР за № 62024170030003879 вбачається тільки, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2024 року зобов'язано ТУ ДБР у м. Полтави внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 за фактом можливого зловживання владою або службовим становищем суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 .
Рішення по даному кримінальному провадженню ще не прийнято, повідомлення про підозру нікому не пред'явлено.
Суд звертає увагу на те, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Твердження заявника об'єктивно не підтверджуються, а містять лише суб'єктивну, власну оцінку заявника діям судді.
Таким чином, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що вказані ОСОБА_3 обставини щодо відводу судді ОСОБА_4 є необґрунтованими, не містять підстав, передбачених ст. 75 КПК України для відводу судді, а тому не можуть бути підставою для усунення судді від розгляду даної заяви ОСОБА_3 . Будь-яких фактів упередженого ставлення судді під час розгляду заяви про виправлення описки у судовому рішенні не встановлено, у зв'язку із чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про відвід судді, при розгляді заяви ОСОБА_3 про виправлення описки у судовому рішенні.
Керуючись ст.ст. 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від участі у розгляді заяви про виправлення описки в рішенні суду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1