Справа № 201/7383/24
Провадження № 2/201/3148/24
про закриття провадження
06 листопада 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
19.06.2024р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла цивільна справа за позовомАкціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Наумову О.С.
Ухвалою суду від 21.06.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
18.09.2024р. від представника позивача - Шкапенко О.В. (діє на підставі довіреності №22995259-К-Н-О від 02.08.2024 року) надійшла заява, в якій він просить закрити провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позовної заяви.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та поданої заяви про закриття провадження по справі, суд дійшов наступного висновку з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу, зокрема, позивач має право відмовитися від позову. Це право закріплено в ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 206 ЦПК України і може бути реалізовано на будь-якій стадії судового процесу.
Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.
Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.
Відповідно до частини 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Дослідивши заяву про відмову від позову та матеріали справи, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову та на підставі ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки позивач, відповідно до положень ст.ст. 49, 255 ЦПК України відмовилася від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за вищевказаним позовом, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд, -
Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити у зв'язку із відмовою позивача від позову.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С. Наумова