Справа №171/2694/24
Провадження № 1-кп/211/682/24
08 листопада 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046410000049 від 15.09.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченко Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
встановив:
Приблизно в листопаді 2021 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документу, перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , через мережу інтернет придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи підроблене посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 видане 26 листопада 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та заповнене на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке отримав через поштове відправлення. Далі, 14 вересня 2024 року приблизно о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на автодорозі Н-23 сполученням «Запоріжжя - Кривий Ріг - Кропивницький» біля в'їзду до м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Після цього, ОСОБА_3 , реалізуючи умисел направлений на використання завідомо підробленого документу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на вимогу працівників поліції про пред'явлення ведійського посвідчення, надав працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_3 видане 26 листопада 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та заповнене на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до п.2 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08 травня 1993 року, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі-посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, оформлений та виданий засобами Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС (далі - Єдиний державний реєстр МВС) і виготовлений на бланку та/або в електронній формі, після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС (далі-територіальні сервісні центри МВС). Згідно висновку експерта №СЕ-19/104-24/38084-ДД від 27.09.2024 встановлено, що бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3 не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Таким чином ОСОБА_3 використав завідомо підроблений документ.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документу.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України вищевказані обставини кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, в обвинувальному акті, прокурором викладено клопотання, в якому зазначено про те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, просить суд розглянути це кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Заява підписана в присутності захисника ОСОБА_4 ..
Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.
Згідно ч.2 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
З урахуванням вказаного, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_3 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання, суд не вбачає.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин та їх наслідків, обставин, що пом'якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у виді штрафу в межах санкції ч.4 ст.358 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст.50 КК України мети покарання.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи у розмірі 2387 грн. 70 коп., відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
Процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 2 387 гривень 70 копійок стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речовий доказ - посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане 26.11.2021 на ім'я ОСОБА_3 - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1