08 листопада 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2794-б/24
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Лукавці Чернівецької області
про неплатоспроможність
04.11.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі приблизно 425495,54 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024, заяву передано на розгляд судді Дутці В.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, у відповідності із пунктом 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник посилається на те, що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та існують інші обставини, що свідчать про неможливість погашення вимог кредиторів (загроза неплатоспроможності). Відповідно до даних боржника загальна сума заборгованості на момент звернення до суду становить приблизно 425495,54 грн.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
На підтвердження наявності зобов'язань перед фінансовими установами ОСОБА_1 надав конкретизований список кредиторів, кредитний звіт з Українського бюро кредитних історій, а також деякі кредитні договори та відомості деяких кредиторів про стан заборгованості боржника.
Належними доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2022 по справі №909/937/21 зазначено наступне "При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання".
Суд звертає увагу заявника на правову позицію Верховного Суду у справі №917/1604/21 від 16.11.2022 про недостатність подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, яким являється роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, без додавання інших документів, зокрема для належного підтвердження розміру та структури заборгованості цього боржника.
Згідно сталої судової практики, наданий заявником кредитний звіт з сайту Українського бюро кредитних історій від 04.10.2024, не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором. Крім того, і заявник в конкретизованому списку кредиторів вказує на те, що в даних з кредитної історії УБКІ не завжди і не вся інформація по боргу точна.
Надані заявником у якості доказів кредитні договори укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами, які заявником не додані до заяви на підтвердження факту отримання кредитних коштів.
Аналізуючи зміст наведених положень законодавства, суд вважає, що належним виконанням вимог ст.ст.91, 162, 164 ГПК України, а також п.п. 3 та 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, є подання копій правочинів, що підтверджують підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання, які мають містити точне знакове відтворення змісту чи документної інформації оригіналу цих договорів.
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими), тощо).
Крім того, суд відмічає, що заявником до заяви долучені ідентичні договори в декількох примірниках.
Разом з тим, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано всіх документів (кредитних договорів, укладених між боржником та кредитором; договорів факторингу; доказів отримання боржником коштів; вимоги кредиторів про повернення боржником коштів; рішень судів про стягнення з боржника заборгованості (за наявності); довідок банків та фінансових установ про розмір заборгованості тощо), які б підтверджували наявність у боржника заборгованості перед усіма зазначеними у заяві кредиторами в розмірі 425495,54 грн. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, наданими заявником документами не підтверджується, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Як вбачається з конкретизованого списку кредиторів та боржників, у заявника наявна заборгованість перед 2 банками і 23 мікрофінансовими установами, Тоді як, до заяви додано договір від 13.08.2023 №240481 укладений між ТОВ "Займер" та ОСОБА_1 , однак в конкретизованому списку кредиторів і боржників та в плані реструктуризації боргів відомості про такого кредитора відсутні.
Згідно з п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларацію про майновий стан боржника за 2021- 01.10.2024.
Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України в №2627/5 від 21.08.2019 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри).
Як вбачається із доданих до заяви декларацій про майновий стан, заявником у відповідних рядках декларацій щодо членів сім'ї зазначено: "член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел та неможливості отримання боржником інформації із відповідних офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Крім того, суд звертає увагу заявника на неточні дані у деклараціях. Так, у деклараціях за 2023 та станом на 01.10.2024 у розділі III "відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім'ї" у п.19 та 25 вказано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Тоді як, вбачається з договору купівлі-продажу від 03.07.2023, придбано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня складає 3028 грн, відтак, винагорода керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень становить 45 420 грн (3028,00 грн х 5 х 3 місяці = 45 420,00 грн).
Водночас згідно з п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Тобто при зверненні до суду із заявою про неплатоспроможність боржника фізичної особи заявник альтернативно може або здійснити авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду та надати відповідні докази такого авансування у виконання п.12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, або без здійснення такого авансування надати до заяви копію договору з обраним ним арбітражним керуючим. При цьому договір у відповідності до п. 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства має містити положення щодо виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття та встановлювати виплату винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства.
Суд встановив, що до заяви додано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 11.09.2024. За змістом п.3.3. сторони домовилися, що Сторона-2 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4542 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Чернівецької області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.
Проте, з огляду абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаного Договору суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.
Отже, аналіз умов укладеного між арбітражним керуючим Белінською Н.О. та Попельницьким А.І. договору оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 11.09.2024 дозволяє дійти висновку про його невідповідність вимогам п.1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику у строк протягом 4 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки, шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області:
- всіх договорів (кредитних, факторингу) та первинних документів (квитанції, банківські виписки, платіжні доручення тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також строку їх виконання згідно із законом або договором щодо наступних кредиторів: ФК "Кредит-Капітал", ТОВ "Клай інвест", ТОВ "Кредитонлайн", АТ "Універсал Банк", ТОВ ФК "ПРЕМІУМ АКТИВ", ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Діджи Фінанс".
- належних та допустимих доказів врегулювання правовідносин щодо оплати послуг арбітражного керуючого відповідно до пункту 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства;
- уточненого конкретизованого списку кредиторів і боржників, та плану реструктуризації привівши його у відповідність до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
- належним чином заповнених розділів декларацій про майновий стан боржника, складені у відповідності до положень чинного законодавства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 08.11.2024.
Суддя В.В.Дутка