ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.11.2024Справа № 910/6279/24
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/6279/24.
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23)
До Фізичної особи-підприємця Земляного Костянтина Вікторовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 34 738, 95 грн
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Земляного Костянтина Вікторовича про стягнення 34 738, 95 грн, з яких 29167,95 грн основного боргу, 3 834,94 грн інфляційних втрат, 1 212,08 грн 3 % річних та 523, 98 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати послуг по вивезенню побутових відходів за Договором №13793-Св від 01.09.2016.
29.05.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 29.05.2024 для усунення недоліків позовної заяви.
31.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 29.05.2024.
11.06.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/6279/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
01.09.2016 між Фізичною особою-підприємцем Землянським Костянтином Вікторовичем, як замовником (відповідач) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс», як виконавцем (позивач) на підставі рішення Київської міської ради №435/3873 від 25.03.2010 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів» та договору комісії №67-5.11 від 28.11.2011, укладеного між виконавцем та ПрАТ «Київспецтранс» укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів №13793-Св.
Цей договір вступає в силу з 01.09.2016 та діє до 31.12.2016. В разі, якщо жодна із сторін протягом п'ятнадцяти днів до закінчення строку дії цього договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного договору та припинення дії договору не буде оформлене сторонами належним чином, то строк дії цього договору, вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік (пункт 7.1., 7.2. договору №13793-Св від 01.09.2016).
Згідно пункту 1.1. договору №13793-Св від 01.09.2016, виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на об'єкті замовника (кафе), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 15, а замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги.
Кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить 3,8 куб.м. (пункт 1.2. договору №13793-Св від 01.09.2016).
Відповідно до пункту 2.1. договору №13793-Св від 01.09.2016, тариф на послуги, які передбачені п. 1.1. цього договору та надаються ПрАТ «Київспецтранс» за договором комісії встановленого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2015 №186 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення)», яке набрало чинності з дня його оприлюднення, а саме розпорядження оприлюднене у газеті Київської міської ради «Хрещатик» №36 (4632) 13.03.2015. Тариф на послуги за цим договором становить 89, 38 грн з ПДВ за 1м3. За календарний місяць - 339, 62 грн (з ПДВ).
У відповідності до пункту 2.2. договору №13793-Св від 01.09.2016, тарифи на послуги, що надаються за даним договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором та про зміну норм накопичення ТПВ є підставою для зміни вартості надання послуг за цим договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.
Пунктом 2.3. договору №13793-Св від 01.09.2016 сторони узгодили, що оплата послуг за цим договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1. договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів, на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).
Згідно пункту 2.5. договору №13793-Св від 01.09.2016, за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов'язується протягом 5 робочих днів, з дати підписання повернути акт наданих послуг виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.
Виконавець за період з вересня 2016 по квітень 2024 року надав замовнику послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 61 213, 83 грн.
Згідно пункту 3.9. договору №13793-Св від 01.09.2016, замовник зобов'язується здійснювати 100% оплату послуг на умовах, зазначених у п. 2.3 та 2.5 цього договору.
Відповідач, в свою чергу, здійснив часткову оплату за надані послуги у загальному розмірі 32 045, 88 грн.
За таких обставин, у замовника перед виконавцем утворилась заборгованість за надані послуги за період з червня 2021 по квітень 2024 у розмірі 29 167, 96 грн.
Виконавець направляв замовнику відповідні акти надання послуг та рахунки на оплату за спірний період, а саме червень 2021-квітень 2024 засобами електронного зв'язку.
Відповідно до пункту 4.1. та 4.2. договору №13793-Св від 01.09.2016, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть взаємну відповідальність згідно чинного законодавства. За прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Спори за цим договором між сторонами розв'язуються шляхом проведення переговорів або у судовому порядку (пункт 5.1. договору №13793-Св від 01.09.2016).
Виконавець в 2022-2023-2024 роках в рамках досудового врегулювання спору неодноразово направляв відповідачу засобами поштового зв'язку претензії щодо сплати заборгованості за договором №13793-Св від 01.09.2016, а також виконавець додатково направляв акти надання послуг та рахунки за спірний період замовнику засобами поштового зв'язку.
Однак, виконавець не отримував від замовника документів, що підтверджують сплату заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів за спірний період (червень 2021-квітень 2024).
За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача борг у розмірі 29 167, 96 грн, а також за прострочення вчасної оплати за надані послуги позивач просить додатково стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 523, 98 грн, 3% річних у загальному розмірі 1 212, 08 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 3 834, 94 грн
ІI. Предмет та підстави позову.
Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 34 738, 95 грн (основний борг, пеня, 3% річних, інфляційні втрати).
Юридичними підставами позову є статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №13793-Св від 01.09.2016 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги з вивезення побутових відходів за період з червня 2021 по квітень 2024.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №13793-Св від 01.09.2016 надав відповідачу послуги з вивезення побутових відходів, а відповідач, в свою чергу, в порушення умов договору за період з червня 2021 по квітень 2024 року не здійснив оплати за надані позивачем послуги.
IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.06.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала суду від 11.06.2024 була повернена до Господарського суду міста Києва 03.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Також, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі №910/6279/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №910/6279/24, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи був порушений відповідачем обов'язок по оплаті послуг по договору №13793-Св від 01.09.2016?
- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?
- чи правомірно позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?
- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
(1) Щодо основного боргу.
Договір, укладений між сторонами, є договором надання послуги з вивезення побутових відходів, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про управління відходами».
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 стаття 901 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Судом встановлено, що послуги які надаються позивачем відповідачу з вивезення побутових відходів у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є комунальними послугами, а тому правовідносини між сторонами, які існують в межах договору №13793-Св від 01.09.2016 також регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Окрім цього, спірні правовідносини також регулюються Законом України «Про управління відходами» та Правилами надання послуг з управління побутовими відходами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №835 від 08.08.2023, а оскільки спірний період охоплює 2021-2024 роки, в такому разі, дані правовідносини також регулюються Законом України «Про відходи» (втратив чинність 09.07.2023) та Правилами надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10.12.2008 (втратили чинність 15.08.2023).
Так зокрема частиною 1 Закону України «Про управління відходами» встановлено, що послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту.
До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів (частина 2 стаття 33 Закону України «Про управління відходами», пункт 3 Правил надання послуг з управління побутовими відходами).
Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (стаття 902 Цивільного кодексу України).
Виконавцями комунальних послуг з послуг з управління побутовими відходами є адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб'єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів (пункт 7 частина 2 стаття 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Адміністратор послуги - виключно комунальне підприємство, яке визначається органом місцевого самоврядування для провадження діяльності з адміністрування послуги з управління побутовими відходами. Виконавець послуги - суб'єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, або адміністратор послуги (пункт 2 Правил надання послуг з управління побутовими відходами).
Суб'єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні) (частина 3 стаття 33 Закону України «Про управління відходами»).
Як підтверджено матеріалами справи, 01.09.2016 між сторонами на підставі рішення Київської міської ради №435/3873 від 25.03.2010 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів» та договору комісії №67-5.11 від 28.11.2011, укладеного між позивачем та ПрАТ «Київспецтранс» укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів №13793-Св, згідно умов якого, позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на об'єкті відповідача (кафе), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 15, а відповідач зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги. Кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить 3,8 куб.м.
Обсяг наданих послуг з поводження з побутовими відходами вимірюється у кілограмах, тоннах, метрах кубічних або інших одиницях, визначених правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Одиниця виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування (частина 2 стаття 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», частина 8 стаття 33 Закону України «Про управління відходами», пункт 27 Правил надання послуг з управління побутовими відходами).
Умовами договору №13793-Св від 01.09.2016 встановлена кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить 3,8 куб.м.
Плата за послугу з управління побутовими відходами визначається на основі тарифу на послугу з управління побутовими відходами та норм надання послуги Тариф на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифи на збирання, перевезення, відновлення, видалення побутових відходів встановлюються органом місцевого самоврядування окремо за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні, відходи зелених насаджень) (частина 1 стаття 34 Закону України «Про управління відходами»).
Плата за надану послугу з управління побутовими відходами нараховується щомісяця відповідно до умов договору про надання послуги з управління побутовими відходами і тарифів, що формуються відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України «Про управління відходами» (пункт 28 Правил надання послуг з управління побутовими відходами).
Пунктом 2.1. договору №13793-Св від 01.09.2016 встановлено, що тариф на послуги встановлюється розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2015 №186 та становить 89, 38 грн з ПДВ за 1м3, а за календарний місяць - 339, 62 грн (з ПДВ).
Одночасно з цим, пунктом 2.2. договору №13793-Св від 01.09.2016 передбачено, що тарифи на послуги можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або в інших випадках, передбачених чинним законодавством і такі нові тарифи будуть застосовуватись з дня їх офіційного вступу в законну силу.
Приписи аналогічні умовам пункту 2.2. договору №13793-Св від 01.09.2016 зазначені в пункті 30 Правил надання послуг з управління побутовими відходами та зазначались в пункті 11 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, які втратили чинність 15.08.2023.
Позивач за період з вересня 2016 по квітень 2024 року на виконання умов договору №13793-Св від 01.09.2016 надав замовнику послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 61 213, 83 грн.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 стаття 903 Цивільного кодексу України).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (частина 1 стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 стаття 530 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2.3. договору №13793-Св від 01.09.2016 сторони узгодили, що оплата послуг здійснюється відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів, на розрахунковий рахунок позивача, на підставі виписаного позивачем рахунку з моменту отримання направленого позивачем відповідачу рахунку фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).
Окрім цього, пунктом 2.5. договору №13793-Св від 01.09.2016 встановлено, що за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов'язується протягом 5 робочих днів, з дати підписання повернути акт наданих послуг виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.
Позивач направив відповідачу рахунки на оплату та акти за період з червня 2021 по лютий 2022 та з травня 2022 по квітень 2024 в електронному вигляді через систему електронного документообігу «M.E.Doc».
Так, позивач направив відповідачу:
1) Рахунки на оплату на суму 786, 05 грн з ПДВ: №28290 від 01.06.2021; №42166 від 01.07.2021; №42368 від 01.08.2021; №52080 від 01.09.2021; №52340 від 01.10.2021; №64215 від 01.11.2021; №64487 від 01.12.2021; №5999 від 01.01.2022; №6287 від 01.02.2022; №30482 від 01.05.2022; №30772 від 01.06.2022; №44946 від 01.07.2022; №45233 від 01.08.2022.
2) Рахунки на оплату на суму 965, 40 грн з ПДВ: №55247 від 01.09.2022; №55533 від 01.10.2022; №69492 від 01.11.2022; №69775 від 01.12.2022; №6157 від 01.01.2023; №6433 від 01.02.2023; №18966 від 01.03.2023; №19256 від 01.04.2023; №31792 від 01.05.2023; №32090 від 01.06.2023; №45364 від 01.07.2023; №45681 від 01.08.2023; №60919 від 01.09.2023; №61231 від 01.10.2023; №74981 від 01.11.2023; №75292 від 01.12.2023; №9071 від 01.01.2024; №9381 від 01.02.2024; №20971 від 01.03.2024; №21277 від 01.04.2024.
3) Акти надання послуг на суму 786, 05 грн з ПДВ: №28342 від 30.06.2021; №42309 від 31.07.2021; №42511 від 31.08.2021; №52235 від 30.09.2021; №52495 від 31.10.2021; 64438 від 30.11.2021; №64710 від 31.12.2021; №5999 від 31.01.2022; №6287 від 28.02.2022; №30542 від 31.05.2022; №30832 від 30.06.2022; №45086 від 31.07.2022; №45373 від 31.08.2022.
4) Акти надання послуг на суму 965, 40 грн з ПДВ: №55450 від 30.09.2022; №55736 від 31.10.2022; №69744 від 30.11.2022; №70027 від 31.12.2022; №6159 від 31.01.2023; №6435 від 28.02.2023; №18980 від 31.03.2023; №19269 від 30.04.2023; №31792 від 31.05.2023; №32090
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (стаття 7 Закону України «Про електронні документі та електронний документообіг»).
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (частина 1, 2 стаття 8 Закону України «Про електронні документі та електронний документообіг»).
Відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ. Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. У разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його на електронному носії, на якому записано цей документ, датою і часом відправлення вважаються дата і час здавання його для пересилання (частина 1, 2 стаття 10 Закону України «Про електронні документі та електронний документообіг»).
Отже, загальна сума наданих позивачем відповідачу послуг з вивезення побутових відходів за період з червня 2021 по квітень 2024 складає 29 526, 65 грн.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 стаття 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 стаття 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Згідно пункту 3.9. договору №13793-Св від 01.09.2016, замовник зобов'язується здійснювати 100% оплату послуг на умовах, зазначених у п. 2.3 та 2.5 цього договору.
За розрахунками позивача за період з червня 2021 по квітень 2024 відповідачем не оплачено за надані позивачем послуги - 29 167, 95 грн.
Оскільки відповідачем акти наданих послуг не підписано, при цьому, заперечень щодо наданих послуг у встановлений договором строк також не надано, ці послуги згідно з умовами пункту 2.5. договору №13793-Св від 01.09.2016 вважаються прийнятими відповідачем у повному обсязі.
Відтак, у відповідача виник перед позивачем обов'язок, після отримання вищевказаних рахунків, які позивачем направлялись засобами електронного зв'язку (через систему електронного документообігу «M.E.Doc»), протягом 5 (п'яти) банківських днів перерахувати позивачеві грошові кошти.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем в свою чергу заперечень, зауважень, пояснень щодо вищезазначених обставини до суду не надавалось.
Також відповідач не надав належних та допустимих доказів, які в свою чергу могли підтвердити, що останній здійснював на користь позивача оплату за надані послуги в спірний період.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Однак, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманих послуг в узгоджені сторонами у договорі строки не здійснив, в зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 29 167, 95 грн.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті отриманих послуг з вивезення побутових відходів по договору №13793-Св від 01.09.2016 становить 29 167, 95 грн, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості (основного боргу) з відповідача підлягають задоволенню.
(2) Щодо пені.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню нараховану щодо рахунків №74981 від 01.11.2023, №75292 від 01.12.2023, №9071 від 01.01.2024, №9381 від 01.02.2024, №20971 від 01.03.2024, №21277 від 01.04.2024 у загальному розмірі 523, 98 грн.
Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).
Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.
Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 стаття 343 Господарського кодексу України, стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги (частина 1 стаття 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу (стаття 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 стаття 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 4.2. договору №13793-Св від 01.09.2016 встановлено, що за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Суд, здійснивши перевірку здійсненого позивачем розрахунку пені зазначає, що розрахунок по рахунку №74981 від 01.11.2023 є неправильним, оскільки під час розрахунку позивачем не враховано обмеження встановлені частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України та умови договору не містять застережень, що такі обмеження не застосовуються до правовідносин, які склались між позивачем та відповідачем в межах договору №13793-Св від 01.09.2016.
Суд, здійснивши перерахунок пені зазначає, що загальний розмір пені, нарахований з урахуванням законодавчих обмежень щодо строку нарахування пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 519, 00 грн.
(3) Щодо 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1 212, 08 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 3 834, 94 грн.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).
Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню, за визначений позивачем період та у визначених сумах.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, у відповідності до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що спір в даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме не здійснення оплати позивачу за надані послуги по договору №13793-Св від 01.09.2016, суд на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає судовий збір на відповідача в повному обсязі в розмірі -
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Фізичної особи-підприємця Земляного Костянтина Вікторовича про стягнення 34 738, 95 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Земляного Костянтина Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23; ідентифікаційний код: 33745659) заборгованості за надані послуги у розмірі 29 167 (двадцять дев'ять тисяч сто сорок сім) грн 95 коп., пеню у розмірі 519 (п'ятсот дев'ятнадцять) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн 08 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн 94 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 4, 98 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких