вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
30 жовтня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/792/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., за участю секретаря судового засідання Нагібіної І.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
за участю представників:
позивача - Левчук Іван Михайлович, адвокат, ордер серія АТ № 1080357 від 20.09.2024 - в режимі відеоконференції;
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 площею 0,8671 га, що знаходиться у с. Лазещина Рахівського району Закарпатської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/792/24 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.10.2024 на 10:30 год., залучено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та встановлено учасникам справи строк на подання до суду заяв по суті спору.
07.10.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за вх.№ 02.3.1-02/7759/24 про розгляд справи без участі уповноваженого представника, до якої, зокрема, долучено письмові пояснення по суті спору. За змістом письмових пояснень Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області визнає, що підстави, наведені у позовній заяві щодо необхідності скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 в Державному земельному кадастрі є обґрунтованими, а позовна вимога позивача такою, що підлягає задоволенню, що, в свою чергу, розцінюється судом як визнання заявленого у цій справі позову.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.10.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 30.10.2024 на 10:00 год з підстав наведених у ній (відсутність належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце проведення підготовчого засідання).
30.10.2024 у підготовчому засіданні присутній представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Суд, керуючись вказаними вище нормами господарського судочинства, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, розглянув у підготовчому засіданні справу № 907/792/24 по суті та з дотриманням вимог статей 219, 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвалив у нарадчій кімнаті рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.10.2021 у справі № 305/1849/19 визнано незаконним розпорядження Рахівської районної державної адміністрації від 02.11.2007 № 653 в частині передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 1,8765 га, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0266 га; визнано недійсним Державний акт серії ЯД №540090 від 24.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 у державному реєстрі прав. Також зазначеним рішенням суду ухвалено скасувати запис у поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021, шляхом внесення до державного земельного кадастру відомостей про його скасування.
На підставі наявних у справі № 305/1849/19 доказів та згідно із положеннями Закону України "Про залізничний транспорт", статті 11 Закону України "Про транспорт", статей 68, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), суд у зазначеному рішенні встановив, що спірна земельна ділянка є частиною смуги відведення залізниць, відноситься до земель залізничного транспорту, тоді як Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" наділене правом користування цією земельною ділянкою.
Позивач зазначає, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 26.06.2024 № 384443570 право власності ОСОБА_1 на вказану вище земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинено.
Водночас, згідно з листом від 17.05.2024 № Н-10/761 Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо скасування реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
Листом від 29.05.2024 № 19-7-0.2-2430/2-24 Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області відмовило у скасуванні державної реєстрації зазначеної вище земельної ділянки, посилаючись, зокрема на те, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.10.2021 у справі № 305/1849/19 не скасовано державну реєстрацію земельної ділянки.
Відтак, за доводами позивача, наявність нескасованої державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 у Державному земельному кадастрі порушує права Акціонерного товариства "Українська залізниця", оскільки унеможливлює розпорядження частиною вказаної земельної ділянки, яка належить до земель залізничного транспорту.
Правова позиція відповідача.
У наданих суду письмових поясненнях Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області зазначає, що відповідно до інформації з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 площею 0,8671 га для ведення особистого селянського господарства внесено до Державного земельного кадастру 24.12.2007 на підставі технічної документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Георан".
Водночас вказує, що в ухваленому Рахівським районним судом Закарпатської області рішенні від 11.10.2021 у справі № 305/1849/19 відсутня вимога щодо скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Відтак, за доводами відповідача, наведене унеможливлює скасування такої державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 в Державному земельному кадастрі.
При цьому відповідач відзначає, що позовна вимога позивача та обставини, викладені у позовній заяві щодо наявності підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 в Державному земельному кадастрі, є обґрунтованими та таким, що ґрунтується на нормах матеріального права та фактичних обставинах справи.
З урахуванням чого Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області не заперечує проти задоволення заявленого у цій справі позову.
Судом враховується, що відповідно до частини 4 статті 185 ГПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Частинами 1, 4 статті 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З огляду на що, врахувавши письмові пояснення відповідача в підготовчому засіданні 30.10.2024 про визнання позову, не встановивши обставин, які би вказували, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд розглянув справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 площею 0,8671 га, що знаходиться у с.Лазещина Рахівського району Закарпатської області з урахуванням відповідної позиції відповідача.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.10.2021 у справі №305/1849/19, яке набрало законної сили 11.11.2021, визнано незаконним розпорядження Рахівської районної державної адміністрації від 02.11.2007 № 653 в частині передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 1,8765 га, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0266 га; визнано недійсним Державний акт серії ЯД №540090 від 24.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 у державному реєстрі прав. Також зазначеним рішенням суду ухвалено скасувати запис у поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021, шляхом внесення до державного земельного кадастру відомостей про його скасування.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав № 384443570 від 26.06.2024 право власності ОСОБА_1 на зазначену вище земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинено на підставі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.10.2021 у справі № 305/1849/19.
Однак, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 08.05.2024 державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 не скасована.
17.05.2024 Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулася листом № Н-10/761 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
Проте, листом від 29.05.2024 № 19-7-0.2-2430/2-24 Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області відмовило у скасуванні державної реєстрації зазначеної вище земельної ділянки, посилаючись на частину 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", та, зокрема на те, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.10.2021 у справі № 305/1849/19 не скасовано державну реєстрацію земельної ділянки.
Отже, за твердженням позивача, вказані вище обставини щодо відмови відповідача у скасуванні спірної державної реєстрації земельної ділянки порушують право позивача на розпорядження частиною цієї земельної ділянки, яка відноситься до земель залізничного транспорту, що і зумовило звернення Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Господарського суду Закарпатської області за захистом порушеного права шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 площею 0,8671 га, що знаходиться у с.Лазещина Рахівського району Закарпатської області.
За змістом статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Статтею 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно з частиною 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких е неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Статтею 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені, до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Як уже зазначалось та встановлено судом, рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.10.2021 у справі № 305/1849/19, яке набрало законної сили 11.11.2021, визнано незаконним розпорядження Рахівської районної державної адміністрації від 02.11.2007 № 653 в частині передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 1,8765 га, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0266 га; визнано недійсним Державний акт серії ЯД №540090 від 24.12.2007 на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 у державному реєстрі прав. Також зазначеним рішенням суду ухвалено скасувати запис у поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021, шляхом внесення до державного земельного кадастру відомостей про його скасування.
Вказаним рішенням суду встановлено, що частина земельної ділянки ОСОБА_1 за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 є частиною смуги відведення залізниці та вона належить до земель залізничного транспорту, а Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" є користувачем цієї спірної земельної в силу її правового статусу, який ґрунтується на визначеному законом юридичному факті належності до земель залізничного транспорту.
Суд зауважує, що згідно частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі ( за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії .
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Отже, виходячи з викладеного вище, судове рішення у справі № 305/1849/19, яке набрало законної сили, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини щодо віднесення частини земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 до земель залізничного транспорту, користувачем якої є Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України є такими, що не потребують повторного доведення при розгляді спору у цій справі.
Як уже зазначалося та встановлено судом, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 384443570 від 26.06.2024 право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 припинено на підставі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.10.2021 у справі № 305/1849/19.
Статтею 3 Закону України "Про державний земельний кадастр" закріплено основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.
Згідно з частиною 10 статті 24 вказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Наведене також кореспондується з положеннями частини 13 статті 79-1 ЗК України, відповідно до якої земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
За наведених обставин, суд виснує, що подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей.
При цьому визначені законом підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки не надають можливості усунути порушення прав позивача, яке виникло внаслідок встановлених судом обставин, оскільки у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.
Суд зазначає, що скасування державної реєстрації земельної ділянки призведе до припинення її існування як об'єкта цивільних прав, який було сформовано незаконно, з огляду на неправомірне включення до її складу земель залізничного транспорту.
Водночас, припинення існування такого об'єкту цивільних прав надасть позивачу безперешкодну можливість оформити як новий об'єкт цивільних прав земельну ділянку у межах земель залізничного транспорту, без необхідності додаткового звернення із позовом до суду.
Суд враховує, що застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.
Відтак, ефективним способом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:005:0021 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №924/504/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській у цій справі підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Вказані положення також кореспондуються з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи те, що визнання позову відповідачем відповідає вимогам статті 191 ГПК України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд, задовольнивши позовну заяву, відповідно до статті 129 і частини 1 статті 130 ГПК України дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.
Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов та враховуючи приписи статті 130 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) з Державного бюджету України 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 4328 від 16.09.2024.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 130, 185, 191, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером: 2123684500:01:005:0021 площею 0,8671 га, що знаходиться у с. Лазещина Рахівського району Закарпатської області.
3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ: 39766716) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.
4. Повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) з Державного бюджету України 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 4328 від 16.09.2024.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 08.11.2024.
Суддя Д. Є. Мірошниченко