вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
29 жовтня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/404/24
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у загальному позовному провадженні справу,
за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Середнянської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04349923, 89452, Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", код ЄДРПОУ - 41999833, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Жупанатська, 18
про стягнення безпідставно сплачених коштів,
Секретар судового засідання - Ігнатко О.В.
Учасники справи, що з'явились в судове засідання:
від прокуратури - Романюк Д.В., службове посвідчення;
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Боднар А.М., довіреність,
Ужгородська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі позивача Середнянської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04349923, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", код ЄДРПОУ - 41999833, з позовними вимогами про визнання недійсними ряду додаткових угод та стягнення з відповідача на користь Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області грошових коштів у розмірі 666 458.49 грн.
Описова частина рішення.
Ухвалою суду від 25.04.2024 у цій справі прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд справи по суті на 23 травня 2024 року.
До початку судового засідання на адресу суду надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача, в яких він просить здійснювати розгляд господарської справи №907/404/24 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2024 постановлено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/404/24 за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання для розгляду справи по суті на підготовче засідання 23.05.2024 року.
Надалі, 10.05.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача (вх. №02.3.1-02/3853/24 від 10.05.2024 року).
Також від позивача надійшли заперечення на відзив (вх. №02.3.1-02/4013/24 від 15.05.2024 року), в яких він просить позовні вимоги Ужгородської окружної прокуратури задовольнити повністю.
Від прокуратури, в свою чергу, надійшла відповідь на відзив відповідача (вх. №02.3.1-02/4039/24 від 15.05.2024 року).
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №02.3.1-02/4152/24 від 21.05.2024 року).
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті. Розгляд справи по суті неодноразово відкладався через об'єктивні причини.
10.06.2024 на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення від відповідача (вх. №02.3.1-02/4736/24 від 10.06.2024 року).
Ухвалою від 17.08.2024 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.09.2024 року, в якому оголошувалася перерва до 27.09.2024, в якому судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово сторін, досліджено матеріали справи, оголошено перерву до 29.10.2024 року.
В судове засідання 29.10.2024 з'явились прокурор та представник відповідача.
Суд, у відповідності до п. 6 ст. 216 ГПК України після закінчення перерви в судовому засіданні продовжив розгляд справи зі стадії, на якій було оголошено перерву.
В судовому засіданні заслухано додаткові пояснення представника відповідача, пояснення прокурора, досліджено наявні у справі докази, розглянуто справу по суті, проведено дебати представників, з виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі, наявних у справі, вступна та резолютивна частини рішення проголошена 30 жовтня 2024 року.
Правова позиція Прокурора у справі.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані порушенням сторонами вимог Закону України “Про публічні закупівлі», у зв'язку з підвищенням без визначених законодавством підстав ціни товару (електроенергії) в розмірі, що перевищує 10% встановленої в договорі про закупівлю, зі зменшенням, відповідно, обсягів постачання. У зв'язку з чим прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди до укладених між сторонами договорів:
- про постачання електричної енергії споживачу за № 240105 від 09.02.2021, а саме: Додаткову угоду № 2 від 23.03.2021; Додаткову угоду № 3 від 09.06.2021; Додаткову угоду від 02.08.2021; Додаткову угоду № 4 від 18.11.2021; Додаткову угоду № 6 від 06.12.2021.
- про постачання електричної енергії споживачу за № 240105/2022 від 11.01.2022, а саме: Додаткову угоду № 1 від 08.02.2022; Додаткову угоду № 4 від 30.08.2022; Додаткову угоду № 5 від 29.09.2022; Додаткову угоду № 6 від 30.09.2022.
У зв'язку з недійсністю зазначених додаткових угод прокурор просить стягнути з відповідача ТОВ “Закарпатгяенергозбут» на користь Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 666 458,49 гривень, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору, які сплачені Закарпатською обласною прокуратурою.
Прокурор вважає, що переплативши грошові кошти місцевої громади позивач Середнянська селищна рада без наявних правових підстав витратила бюджетні кошти, що було здійснено на шкоду інтересам держави та селищної громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі", а відповідач ТОВ “Закарпатгяенергозбут», окрім того, порушило засади цивільного законодавства (добросовісність, розумність здійснення цивільних прав), з огляду на що вказані додаткові угоди до договорів про постачання електроенергії суперечать інтересам держави та підлягають визнанню недійсними.
Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У зв'язку з наведеним прокурор зазначає, що розмір безпідставно (зайво) отриманих відповідачем коштів від позивача в якості оплати вартості поставленої останньому електричної енергії, як різниця між фактично сплаченою Споживачем вартістю електроенергії та сумою, яку він повинен був сплатити без врахування зміненої означеними додатковими угодами ціни 1 кВт/год електроенергії, ціну позову, які просить стягнути з відповідача у справі.
Позиція Позивача у справі.
Позивач Середнянська селищна рада подала до справи відповідь на відзив (том 3 а. с. 77), в якій позовні вимоги прокурора підтримує повністю. При цьому Позивач висловив свої заперечення щодо позиції Відповідача, зазначивши, що протягом 2021 року Середнянською селищною радою було отримано 4 листи від Відповідача з повідомленням про зміну ціни електроенергії внаслідок коливання ціни на ринку, однак без додатків до них. Натомість, у 2022 році листи від Відповідача про зміну ціни не надходили.
Позивапч Середнянська селищна рада просить позов задовольнити у повному обсязі.
Позиція Відповідача у справі.
Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву від 10.05.2024 (том3 а.с. 14-76) заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що ТОВ “ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №429, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.
Стверджує, що відносини, пов'язані з постачанням електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України “Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі по тексту - ЗУ “Про ринок електричної енергії»), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 р., іншими нормативно - правовими актами та договорами, що укладені між відповідними учасниками такого ринку.
Вважає, що дії учасників спірних правовідносин відповідають закону та умовам укладених між ними Договорів. Так, сторони домовилися, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії може бути змінена з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися такі зміни, що буде відображено в Додатковій угоді до Договору та таке збільшення ціни електричної енергії може бути здійснено тільки з підтвердженням відповідними документами щодо зміни ціни.
Доказами того, що на ринку дійсно було коливання ціни за одиницю електроенергії вважає додані до справи - листи з даними/інформацією із сайту Державного підприємства “Оператора ринку», а також відомості від Торгово-промислової палати України.
Вважає, що його дії з пропозиціями збільшення ціни вартості електроенергії відповідають роз'ясненням Мінекономіки та практиці розгляду подібних справ в судах України та правовим позиціям Верховного Суду.
Зокрема, покликається на листи Мінекономіки, як Уповноваженого органу з питань закупівель, яке неодноразово на офіційному вебпорталі оприлюднювало свою позицію та надавало відповіді замовникам/учасникам публічних закупівель щодо застосування норм законодавства у сфері закупівель, в частині можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
У додаткових поясненнях від 10.06.2024 відповідач підтверджує свою позицію, стверджує, що Відповідач керувався наявною на період дії укладених із Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області Договору про постачання електричної енергії споживачу №240105 від 09.02.2021 (далі -Договір №240105 від 09.02.2021) та Договору про постачання електричної енергії споживачу №240105/2022 від 11.01.2022 (далі - Договір №240105/2022 від 11.01.2022) судовою практикою застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
Заперечує проти того, що позивач (прокурор) у тексті позовної заяви не враховує взагалі жодного коливання ціни на ринку електричної енергії, тобто навіть в межах 10 %, на які відповідач має право збільшити ціну вартості одиниці товару, та відповідно, претендувати на зменшення ціни позову.
В судовому засіданні представник Відповідача заперечення проти позову підтримала та зазначила, що наявність між сторонами договору, який є нікчемним або який визнано недійсним, виключає можливість стягнення переданих на його виконання коштів на підставі статті 1212 ЦК України. Вважає, що у спірних правовідносинах, у разі задоволення позовних вимог, суд має застосувати двосторонню реституцію, повернувши сторони у попередній стан, повернувши Відповідачеві вартість поставленої електроенергії, оскільки фізично вона не існує, є спожитою.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача вважає, що позивач зловживає своїми правами, оскільки допускає суперечливу поведінку в цивільних відносинах. Це на думку відповідача проявляється у тому, що представник позивача без заперечень підписав додаткові угоди про збільшення вартості електроенергії і зменшення об'єму, повністю сплатив заборговані за додатковими угодами кошти, а у цій справі заперечує правомірність і законність додаткових угод та своїх дій. Вважає, що суд має застосувати при вирішенні цього спору доктрину “Заборони суперечливої поведінки» та відмовити у позові.
Мотивувальна частина рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, суд зазначає таке.
Предметом спору у цій справі є питання ціноутворення за договорами про закупівлі (зміни ціни товару), що поставлявся Відповідачем Позивачеві за двома договорами: Договір постачання електроенергії споживачу за №240105 від 09.02.2021 та Договір постачання електричної енергії споживачу за №240105/2022 від 11.01.2022 року.
Обставини Договору постачання за №240105 від 09.02.2021 такі.
Судом встановлено, що 09.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпаттяенергозбут» (надалі - ТОВ “Закарпаттяенергозбут» та/або Постачальник, та/або відповідач) та Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області (надалі - Споживач та/або позивач) за наслідками проведення закупівлі UA-2021-01-11-001058-а був укладений Договір постачання електричної енергії споживачу №240105 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році ДК 021:2015-09310000-5 - Електричну енергію в обсязі 800 000 кВт/год, а Споживач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цю електричну енергію на умовах цього Договору (п. 2.1. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору строк (термін) поставки (передачі) товарів або надання послуг: до 31 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 5.2. Договору, загальна вартість цього договору разом з ПДВ в сумі 283 828.80 грн. становить 1 702 972.80 грн.
Ціна за 1 кВт год електричної енергії за цим договором становить 2 клас напруги - 1.22696 грн. без ПДВ, ПДВ 0.24520, разом з ПДВ 1.47216 грн. У ціну включається тариф на передачу електроенергії оператором системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго" (п. 5.1. договору).
Пунктом 5.3. договору передбачено, що умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі за одиницю) переможця процедури закупівлі. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Споживач залишає за собою право на можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування, передбачених у кошторисі організації, або відмовитися від подальшого виконання договору (п. 5.4. договору).
Пунктом 5.5. договору передбачено, що споживач бере зобов'язання з отримання електричної енергії та його оплати в межах бюджетних призначень та фактично виділених асигнувань.
Згідно приписів п. 5.6. договору, оплата за електричну енергію здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20 - го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.
Сторони також домовились, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії може бути змінена з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися такі зміни, що буде відображено в Додатковій угоді до договору. Збільшення ціни електричної енергії може бути здійснено тільки з підтвердженням відповідними документами щодо зміни ціни (п. 5.7. договору).
Відповідно до п. 13.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання електроенергії до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до повного його виконання.
В матеріалах справи також міститься заява - приєднання до умов договору постачання електричної енергії споживачу з відповідними персоніфікованими даними.
Судом встановлено також, що протягом строку дії Договору між його сторонами були укладені такі додаткові угоди:
- додаткова угода №1 від 16.02.2021 про зміну ціни електроенергії, зазначеної в п. 5.1. Договору до: 2 - ий клас напруги - 1.77393 грн. без ПДВ, ПДВ 0.354786 грн., разом з ПДВ 2,128716 грн. (з ПДВ). У ціну включається тариф на передачу електроенергії оператором системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго" (0.29393 грн. без ПДВ за 1 кВт*год);
- додаткова угода від 23.03.2021, якою сторонами були внесені зміни до п. 2.1. договору, зокрема кількість товарів: з 01.01.2021 по 28.02.2021 - 738 452 кВт*год. Також сторони внесли зміни до п. 5.1. договору, зокрема шляхом визначення загальної вартості договору у розмірі 1 702 972.80 грн. з ПДВ. Ціна ж за одиницю товару - 2.306138 грн. з ПДВ;
- додаткова угода №3 від 09.06.2021, якою сторонами були внесені зміни до п. 5.1. договору, зокрема викладено його в новій редакції: "Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 702 972.80 грн. з ПДВ. Ціна за спожиту електричну енергію з 01.07.2021 за 1 кВт*год становить 2.055754 грн. без ПДВ, ПДВ - 0.4111508 грн., разом з ПДВ - 2.4669048 грн.;
- додаткова угода від 02.08.2021, якою сторонами були внесені зміни до п. 5.1. договору, зокрема викладено його в новій редакції: "Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 702 972.80 грн. з ПДВ. Ціна за спожиту електричну енергію з 01.08.2021 за 1 кВт*год становить разом з ПДВ - 2.545764 грн.;
- додаткова угода №4 від 18.11.2021, якою сторонами були внесені зміни до п. 5.1. договору, зокрема викладено його в новій редакції: "Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 702 972.80 грн. з ПДВ. Ціна за спожиту електричну енергію з 01.11.2021 за 1 кВт*год становить разом з ПДВ - 2.764849 грн.;
- додаткова угода №6 від 06.12.2021, якою сторонами були внесені зміни до п. 5.1. договору, зокрема викладено його в новій редакції: "Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 702 972.80 грн. з ПДВ. Ціна за спожиту електричну енергію з 18.11.2021 за 1 кВт*год становить разом з ПДВ - 3.005821 грн.
Судом встановлено також та учасниками справи визнається, що на виконання умов Договору Постачальник протягом лютого-грудня 2021 року включно поставив, а Споживач прийняв електричну енергію загальним обсягом 574 834 кВт/год, а саме:
- в лютому 2021 року - 82 248 кВт/год електроенергії за ціною 1.773930 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 145 902.19 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору рахунком №240105/3/1 від 26.03.2021 року;
- в березні 2021 року - 61 463 кВт/год електроенергії за ціною 1.773930 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 109 031.06 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору рахунком №240105/3/1 від 26.03.2021 року;
- в квітні 2021 року - 47 541.00 кВт/год електроенергії за ціною 1.773930 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 120 541.40 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом-розшифровкою про використану електроенергію №240105/4/1;
- в травні 2021 року - 50 794.00 кВт/год електроенергії за ціною 1.92178 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 117 137.99 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом-розшифровкою про використану електроенергію №240105/5/1 від 01.06.2021;
- в червні 2021 року - 41 195.00 кВт/год електроенергії за ціною 1.92178 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 95 001.37 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом-розшифровкою про використану електроенергію №240105/6/1 від 06.07.2021;
- в липні 2021 року - 22 297.00 кВт/год електроенергії за ціною 2.05575 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 55 004.58 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом-розшифровкою про використану електроенергію №240105/7/1 від 02.08.2021;
- в серпні 2021 року - 23 571.00 кВт/год електроенергії за ціною 2.12147 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 60 006.20 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом-розшифровкою про використану електроенергію №240105/8/1 від 08.09.2021;
- в вересні 2021 року - 46 383.00 кВт/год електроенергії за ціною 2.12147 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 118 080.17 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом-розшифровкою про використану електроенергію №240105/9/1 від 18.10.2021;
- в жовтні 2021 року - 59 056.00 кВт/год електроенергії за ціною 2.12147 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 150 342.64 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом-розшифровкою про використану електроенергію №240105/10/1 від 15.11.2021;
- в листопаді 2021 року - 510.00 кВт/год електроенергії за ціною 2.391059 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 1463.33 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/11/1 від 07.12.2021;
- в листопаді 2021 року - 53 205.00 кВт/год електроенергії за ціною 2.32659 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 148 543.44 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/11/1 від 20.12.2021.
Судом встановлено, що відповідач направляв позивачу лист №255/501-16 від 11.03.2021, у якому повідомляв про зміну ціни електричної енергії, додатком до якого долучав копію цінової довідки №Ц-16 від 13.02.2021, видану Закарпатською торгово-промисловою палатою.
Встановлено також, що Споживачем здійснено оплату за отриману електроенергію в повному обсязі, на загальну суму 1 454 552.19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а. с. 146 - 221, том 1).
Обставини постачання за Договором №240105/2022 від 11.01.2022 такі.
Судом встановлено, що 11.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпаттяенергозбут» (надалі - ТОВ “Закарпаттяенергозбут» та/або Постачальник, та/або відповідач) та Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області (надалі - Споживач та/або позивач) за наслідками проведення закупівлі UA-2021-11-29-015364-с був укладений Договір постачання електричної енергії споживачу №240105/2022 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році ДК 021:2015-09310000-5 - Електричну енергію в обсязі 1 000 000 кВт/год, а Споживач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цю електричну енергію на умовах цього Договору (п. 2.1. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору, початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь - якому випадку не раніше початку строку дії договору та завершення процедури зміни постачальника.
Відповідно до п. 5.1. Договору, ціна за спожиту електричну енергію у 2022 році за 1 кВт/год без урахування тарифів на її розподіл становить 3.261 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 2.37186 грн.; тариф на послуги передачі електричної енергії - 0.34564 грн.; ПДВ у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0.5435 грн.
Загальна вартість всього обсягу поставки складає 3 261 000.00 грн. з ПДВ.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5. договору).
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Відповідно до п. 13.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання електроенергії до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків до повного його виконання.
В матеріалах справи також міститься заява - приєднання до умов договору постачання електричної енергії споживачу з відповідними персоніфікованими даними.
Судом встановлено також, що протягом строку дії Договору між його сторонами були укладені такі додаткові угоди:
- додаткова угода №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 08.02.2022 року, якою сторони внесли зміни до п. 5.1. договору, а саме змінили ціну за одиницю товару до 3.545339 грн.;
- додаткова угода №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.08.2022 року, якою сторони внесли зміни до п. 5.1. договору, а саме змінили ціну за одиницю товару до 3.858083 грн.;
- додаткова угода №5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.09.2022 року, якою сторони внесли зміни до п. 5.1. договору, а саме змінили ціну за одиницю товару до 4.202070 грн.;
- додаткова угода №6 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.09.2022 року, якою сторони внесли зміни до п. 5.1. договору, а саме змінили ціну за одиницю товару до 4.580422 грн.;
Судом встановлено також та учасниками справи визнається, що на виконання умов Договору Постачальник протягом січень-грудня 2022 року включно поставив, а Споживач прийняв електричну енергію загальним обсягом 711 879 кВт/год, а саме:
- в січні 2022 року - 86 884 кВт/год електроенергії за ціною 2.7175 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 283 328.71 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105 від 19.01.2022 року;
- в січні 2022 року - 198 кВт/год електроенергії за ціною 2.7175 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 646.25 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105 від 21.01.2022 року;
- в січні 2022 року - 239 кВт/год електроенергії за ціною 2.717490 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 779.38 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/1/1 від 11.02.2022 року;
- в січні 2022 року - 14103 кВт/год електроенергії за ціною 2.954449 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 50 000.00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105 від 18.02.2022 року;
- в січні 2022 року - 48 236 кВт/год електроенергії за ціною 2.95445 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 171 012.96 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом - розшифровкою про використану електроенергію №240105/1/1;
- в лютому 2022 року - 362 кВт/год електроенергії за ціною 2.954448 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 1351.37 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/2/1 від 03.03.2022 року;
- в лютому 2022 року - 102816 кВт/год електроенергії за ціною 2.954449 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 64 517.56 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/2/1 від 03.03.2022 року;
- в березні 2022 року - 221 кВт/год електроенергії за ціною 2.954434 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 783.52 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/3/1 від 05.04.2022 року;
- в березні 2022 року - 68218 кВт/год електроенергії за ціною 2.954449 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 241 855.92 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/3/1 від 06.04.2022 року;
- в квітні 2022 року - 191 кВт/год електроенергії за ціною 2.954450 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 677.16 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/3/1 від 06.04.2022 року;
- в квітні 2022 року - 67 052 кВт/год електроенергії за ціною 2.954449 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 237 722.05 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом - розшифровкою про використану електроенергію №240105/4/1 від 13.05.2022 року;
- в травні 2022 року - 58 818 кВт/год електроенергії за ціною 2.954449 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 201 440.79 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/5/1 від 15.06.2022 року;
- в травні 2022 року - 125 кВт/год електроенергії за ціною 2.954480 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 443.17 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/5/1 від 01.06.2022 року;
- в червні 2022 року - 105 кВт/год електроенергії за ціною 2.954476 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 372.26 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/6/1 від 01.07.2022 року;
- в червні 2022 року - 38779 кВт/год електроенергії за ціною 2.954449 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 137 484.70 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/6/1 від 04.07.2022 року;
- в липні 2022 року - 44875 кВт/год електроенергії за ціною 2.954449 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 150 097.08 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/7/1 від 08.08.2022 року;
- в липні 2022 року - 131 кВт/год електроенергії за ціною 2.954427 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 464.44 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/7/1 від 08.08.2022 року;
- в серпні 2022 року - 128 кВт/год електроенергії за ціною 3.215078 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 493.84 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/8/1 від 12.09.2022 року;
- в серпні 2022 року - 42745 кВт/год електроенергії за ціною 3.215069 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 164 913.74 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/8/1 від 13.09.2022 року;
- в вересні 2022 року - 203 кВт/год електроенергії за ціною 3.719163 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 905.99 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/9/1 від 05.10.2022 року;
- в вересні 2022 року - 50723 кВт/год електроенергії за ціною 3.722293 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 226 567.03 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/9/1 від 11.10.2022 року;
- в жовтні 2022 року - 580 кВт/год електроенергії за ціною 3.817017 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 2656.64 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/10/1 від 03.11.2022 року;
- в жовтні 2022 року - 60016 кВт/год електроенергії за ціною 3.817018 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 274 898.58 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/10/1 від 16.11.2022 року;
- в листопаді 2022 року - 537 кВт/год електроенергії за ціною 3.817020 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 2459.69 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/11/1 від 06.12.2022 року;
- в листопаді 2022 року - 69401 кВт/год електроенергії за ціною 3.817018 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 317 885.84 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/11/1 від 14.12.2022 року;
- в грудні 2022 року - 43093 кВт/год електроенергії за ціною 3.817018 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 197 384.11 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/12/1 від 28.12.2022 року;
- в грудні 2022 року - 182 кВт/год електроенергії за ціною 3.817033 грн. (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 833.64 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом №240105/12/1 від 28.12.2022 року.
Встановлено також, що Споживачем здійснено оплату за отриману електроенергію в повному обсязі, на загальну суму 2 757 002.06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а. с. 64 - 220, том 2).
Щодо підстав представництва інтересів позивача прокурором.
Судом встановлено, що Ужгородською окружною прокуратурою направлявся позивачу лист №07.53-107-1863ВИХ-24 від 07.03.2024 в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", в якому він просив в строк до 14.03.2024 надати до окружної прокуратури належним чином завірені копії вказаних у листі документів. У відповідь, позивач надав прокуратурі вказані копії, що підтверджується зокрема листом від 13.03.2024 року.
Надалі, Ужгородською окружною прокуратурою направлялось позивачу повідомлення в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" від 15.03.2024, в якому прокурор просив у строк до 22.03.2024 повідомити окружну прокуратуру про вжиті заходи, в тому числі шляхом звернення до суду щодо стягнення з ТОВ "Закарпаттяенергозбут" надміру сплачених коштів та визнанню недійсними додаткових угод, якими підвищено ціну на електричну енергію.
У відповідь, позивач направив прокуратурі лист від 22.03.2024, в якому зазначив, що селищною радою не вживалось жодних заходів щодо повернення надмірно сплачених коштів за запитуваним договором.
Відтак, прокуратурою було направлено позивачу повідомлення в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", в якому зазначалось про прийняття рішення про звернення до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Середнянської селищної ради до ТОВ "Закарпаттяенергозбут" про визнання додаткових угод до договорів про закупівлю товару недійсними та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 666 458.49 грн.
Суд зазначає, що згідно положень ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Враховуючи все вищевикладене, судом встановлено, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" і оскільки компетентний орган, а саме Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області, протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернулась до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження її бездіяльності і достатньою підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Аналіз обставин справи у світлі норм права, що підлягають застосуванню.
За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.
В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. ч. 1-3 ст. 180 ГК України).
Підставою позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу та стягнення безпідставно (надмірно) сплачених грошових коштів прокурор визначає положення Закону України “Про публічні закупівлі», які були чинні на час внесення змін до Договору.
Враховуючи, що Договори про постачання електричної енергії споживачу, які прокурором визначено в якості підстави заявленого позову, укладено сторонами за наслідком проведеної відповідачем публічної закупівлі за бюджетні кошти, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України “Про публічні закупівлі».
Як передбачено ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі» замовниками є суб'єкти, визначені згідно із ст. 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.
Суд підкреслює, що основною імперативою правової поведінки сторін договору про публічні закупівлі є припис ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі». Із цього імперативного правила про повне виконання зобов'язань за взятими на себе умовами за договором (у тому числі й стосовно електричної енергії) встановлено лише декілька виключень. Зокрема, таким виключенням із основного правила є передбачений пунктом 2) частини 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» випадок, - це коли на ринку цього товару (послуг) відбулося збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків. Таке збільшення ціни на ринку за одиницю товару має бути підтверджене належним і допустимим доказом.
За встановленими у даній справі обставинами, в момент підписання сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №240105 від 09.02.2021 між ними досягнуто згоди щодо істотних умов предмета закупівлі, зокрема, обсягу закупівлі, ціни предмета закупівлі, встановивши ціну за 1кв/г електроенергії 1.22696 грн. без ПДВ. За розрахунками сторін ПДВ становить 0.24520. Разом з ПДВ ціна одиниці товару становить 1.47216 грн. У ціну включається тариф на передачу електроенергії оператором системи передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго" (п. 5.1. договору).
При укладанні сторонами договору №240105/2022 від 11.01.2022, сторонами також досягнуто згоди щодо істотних умов предмета закупівлі, зокрема, обсягу закупівлі, ціни предмета закупівлі, встановивши ціну за 1кв/г електроенергії у 3.261 грн., у тому числі: ціна електричної енергії - 2.37186 грн.; тариф на послуги передачі електричної енергії - 0.34564 грн.; ПДВ у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0.5435 грн.
Водночас, до вказаних договорів про постачання електричної енергії споживачу протягом строку їх дії сторонами укладено ряд додаткових угод.
Надаючи оцінку доводам прокурора про недійсність всіх додаткових угод до Договору, як таких, що укладені з порушенням вимог чинного на час їх укладення законодавства України про публічні закупівлі, суд зважає на наступне.
Відповідне збільшення ціни закупівлі одиниці товару на ринку, порівняно з договором про закупівлю цього ж товару, сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт збільшення ціни такого товару на ринку за період з дати укладення відповідно основного договору до дати укладення Додаткової угоди №1, від дати укладення Додаткової угоди №1 до дати укладення Додаткової угоди №2, від дати укладення Додаткової угоди №2 до дати укладення Додаткової угоди №3 і так далі.
Як встановлено вище, наслідком внесення сторонами змін до Договору поставки №240105 від 09.02.2021 стало збільшення ціни 1 кВт/год електричної енергії, а саме:
- додатковою угодою №1 від 16.02.2021 про виправлення помилки і фіксації в п. 5.1 Договору вірної ціни електроенергії за одиницю товару в сумі з 1,77393 грн. без ПДВ, а разом з ПДВ - 2,128716 грн. При цьому, як зазначив прокурор, представник Відповідача та встановлено судом, вказана Додаткова угода №1 від 16.02.2021 року носить суто технічний характер, укладена з метою виправлення текстуальних помилок, що були допущені при написанні тексту Договору, а тому дійсність цієї додаткової угоди сторонами визнається, її недійсність/дійсність не є предметом спору та розгляду суду, щодо неї діє цивільно правова презумпція правомірності правочину.
- в подальшому додатковою угодою від 23.03.2021, яка не пронумерована, але вона фактично є другою за порядком укладання та заявлена у позові як додаткова угода №2 до договору, і це визнається сторонами, змінено ціну за одиницю товару з 2,128716 грн. (з ПДВ) до 2.306138 грн. з ПДВ;
- додатковою угодою №3 від 09.06.2021, сторонами змінено ціну за одиницю товару з 2.306138 грн. з ПДВ до 2.4669048 грн. з ПДВ;
- додатковою угодою від 02.08.2021, сторонами змінено ціну за одиницю товару з 2.4669048 грн. з ПДВ до 2.545764 грн. з ПДВ;
- додатковою угодою №4 від 18.11.2021, сторонами змінено ціну за одиницю товару з 2.545764 грн. з ПДВ до 2.764849 грн. з ПДВ;
- додатковою угодою №6 від 06.12.2021, сторонами змінено ціну за одиницю товару з 2.764849 грн. з ПДВ до 3.005821 грн. з ПДВ.
Оцінка судом наявності підстав для збільшення ціни за одиницю товару
за Додатковою угодою №2 від 23.03.2021 року.
Як встановлено судом, і це підтверджено Відповідачем у своїх запереченнях, відзиві та поясненнях від 10.05.2024 і 10.06.2024 (том 2 а.с 1-5, 14-76; том 3 а.с. 118), при укладанні сторонами Договору поставки договірною ціною за 1 кВт/год електроенергії є ціна 1,77393 грн. без ПДВ, а разом з ПДВ - 2,128716 грн.
Додатковою угодою №2 від 23.03.2021 (том 1 а.с. 90) до договору, сторонами змінено ціну за одиницю товару з 2,128716 грн. (з ПДВ) до 2.306138 грн. з ПДВ.
Як вбачається з тексту наведеної Додаткової угоди №2 від 23.03.2021, підставою збільшення ціни за 1 кВт/год за Договором стало "коливання ціни товару на ринку" електроенергії не більше ніж на 10%. У цій додатковій угоді не вказано, чи збільшилися ціни на ринках електроенергії та в яких саме конкретних величинах.
При предметному дослідженні та з'ясуванні судом, яке саме мало місце "коливання ціни", судом встановлено таке. Як вбачається з листа-обгрунтування відповідача ТОВ "Закарпаттяенергозбут" підстав зміни ціни електричної енергії, надісланого на адресу Позивача - Середнянській селищній раді від 11.03.2021 за № 255/501-16 (том 3 а.с. 28), відповідач вказував, що ТОВ «Закарпаттяенергозбут» отримало Цінову довідку від 23.02.2021 за № Ц-16 від Закарпатської торгово-промислової палати, з якої отримано інформацію про коливання ціни електричної енергії на ринку за 10 днів лютого 2021 року у порівнянні з 1 декадою січня 2021 року, що вказує на збільшення ціни на 10,753%.
Судом досліджено в судовому засіданні зміст наведеної Цінової довідки від 23.02.2021 за № Ц-16 від Закарпатської торгово-промислової палати (том 3 а.с. 29). В цьому листі зазначено, зо за даними ДП «Оператор ринку» середньозважена ціна електричної енергії на РДН по «Бурштинському острову (БУОС) становить від ціни за 1 кВт/год в сумі 1,58355 у першій декаді січня 2021, січень - 1,65897, а за 10 днів лютого - 1,75383грн.
Суд зауважує, що Договір про постачання електроренергії було укладено між сторонами 09.02.2021 року, а тому застосовувати будь яке коливання ціни, що відбувалося в будь яку сторону (збільшення ціни чи зменшення) не може братися до уваги, оскільки відповідно до прямої норми-припису п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, таке зростання може бути враховане як підстава для зміни умов договору лише з моменту підписання договору про закупівлю.
В той же час, Суд, взявши вказані показники за основу, порівняв ціни на ринку електроенергії в Україні у першій декаді лютого 2021 року, яка була максимальною 1,75383грн з договірною ціною у договорі поставки сторін, яка дорівнює 1,77393 гривень, дійшов висновку, що ціна на ринку була нижче тієї, що була застосована у сторонами цієї справи у Договорі поставки на 0,0201 гривень.
Відповідно, суд доходить висновку, що "коливання ціни" за 1 кВт/год, які Відповідачем застосовано як привід для пропозиції та підписання з Позивачем Додаткової угоди №2 від 23.03.2021 року відбулося у межах сум в діапазоні нижчої вартості одиниці електроенергії, що не має відношення до зобов'язань сторін, а також не впливає на їх права чи обов'язки. Ціна на ринку товару в цей час була нижчою від договірної ціни.
Відповідач як постачальник електроенергії за Договором від 09.02.2021 (том 1 а.с. 54-59) не мав правових підстав вимагати (пропонувати) збільшення ціни за одиницю товару, оскільки відповідно до п. 5.3. договору право збільшення ціни до 10% пов'язується лише із фактом збільшення ціни такого товару на ринку.
Наведене "коливання цін на ринку електроенергії" застосовано безпідставно.
Суд висновує, що збільшення ціни за 1 кВт/год з з 2,128716 грн. (з ПДВ) до 2,306138 грн. з ПДВ зі зменшенням обсягу постачання за Договором (п. 2.1. Договору) є безпідставним.
Так само судом проаналізовано додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару №3 від 09.06.2021; додаткову угодою від 02.08.2021; №4 від 18.11.2021; №6 від 06.12.2021, і встановлено, що за цими додатковими угодами Відповідач також застосував відповідне «коливання ціни» на ринку товару у різні дні та на певний відсоток, порівняно один до одного, які не відображали фактів зростання вартості товару порівняно до ціни договору постачання між Позивачем та Відповідачем (1 квт/год).
Оцінка судом наявності підстав для збільшення ціни за одиницю товару
За Додатковою угодою №1 від 08.02.2022 до Договору поставки №240105/2022 від 11.01.2022 року.
Як встановлено судом, і це також підтверджено Відповідачем у своїх запереченнях, відзиві та поясненнях від 10.05.2024 і 10.06.2024 (том 2 а.с 1-5, 14-76; том 3 а.с. 118), при укладанні сторонами Договору поставки від 11.01.2022 року (том 1 а.с. 229-239) договірною ціною за 1 кВт/год електроенергії (п. 5.1. Договору) є ціна 2,37186 грн. без ПДВ та без тарифу на її розподіл, а разом з ПДВ та тарифом - 3,261 грн.
Додатковою угодою №1 від 08.02.2022 (том 2 а.с. 25) до договору, сторонами змінено ціну за одиницю товару з - 3.261 грн. з ПДВ до 3.545339 грн. з ПДВ.
Як вбачається з тексту наведеної Додаткової угоди №1 від 08.02.2022, підставою збільшення ціни за 1 кВт/год за Договором стало "наявне коливання на ринку електроенергії", через що сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10%. У цій додатковій угоді, як і у всіх інших, не вказано, чи збільшилися ціни на ринках електроенергії та в яких саме конкретних величинах.
При предметному дослідженні та з'ясуванні судом, яке саме було "наявне коливання на ринку" та якими доказами це підтверджено, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи Договір постачання електроенергії підписано сторонами 11.01.2022 року, а вже 14.01.2022 року, через три дня після його підписання, постачальник ТОВ "Закарпаттяенергозбут" звертається з листом до споживача Середнянської селищної ради за № 64/501-16 (том 3 а.с. 53-59) про збільшення ціни електроенергії. У вказаному листі-обгрунтуванні підстав зміни ціни електричної енергії, постачальник такі ж самі маніпулятивні обгрунтування, взявши за основу коливання ціни на ринку в грудні 2021 року та в січні 2022 року, навівши середньозважену ціну і, з їх співставлення, навів відсоток «коливання» у 13,88%, послався на норми ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», покликаючись на Оператора ринку запропонував на підпис додаткову угоду про збільшення ціни.
Цією Додатковою угодою №1 сторонами встановлено (п.5), що вона набирає чинності з з моменту підписання, 08.02.2022, але поширюється на відносини, що виникли з 11.01.2022 року. Суд звертає увагу, що зазначена дата 11.01.2022 - є датою укладання сторонами Договору поставки №240105/2022 від 11.01.2022 року. Суд погоджується з твердженням прокурора, що цією додатковою угодою №1 від 08.02.2022 року сторонами було змінено ціну за одиницю товару з дати укладання Договору про закупівлю.
Це означає, що сторонами порушено імперативне правило, яке встанолене частиною 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 13.10. Договору:
- незмінність Істотних умов договору про закупівлю;
- внесення змін до договору про закупівлі лише при фактичному збільшенні ціни на ринку товару після укладання такого договору.
Проаналізувавши інформацію (документи) яка використана Відповідачем як підстава внесення змін до договору, суд встановив таке. За змістом доданої до листа Цінової довідки №Ц-02 від 11.01.2022 №1506-07/03 від Закарпатської торгово-промислової палати (том 3 а.с. 58) наведено таблицю в якій вказується, що за даними АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна за одиницю товару на ринку електричної енергії «на добу наперед» (на РДН) та на внутрішньодобовому ринку (ВДР) по «Бурштинському острову (БуОС) станом на грудень 2021, 03 січня 2022 р. становить по РДН 2199,75 грн/Мвт.год та 2451,55 грн/Мвт.год
Вказані суми вартості відповідають ціні за 1 кВт/год в сумі 2,19975грн. у грудні 2021 та на 3 січня 2022 - 2,45155грн.
Суд зауважує також, що Договір про постачання електроренергії було укладено між сторонами 11.01.2022 року, а тому будь яке «коливання ціни», що відбувалося в будь яку сторону (збільшення ціни чи зменшення) не може братися до уваги, оскільки відповідно до прямої норми-припису п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, таке зростання може бути враховане як підстава для зміни умов договору лише у разі збільшення ціни з моменту підписання договору про закупівлю.
Відповідач як постачальник електроенергії за Договором від 11.01.2022 (том 1 а.с. 2229) не мав правових підстав вимагати (пропонувати) збільшення ціни за одиницю товару, оскільки відповідно до п. 13.10. договору право збільшення ціни до 10% пов'язується лише із фактом збільшення ціни такого товару на ринку після укладання цього договору.
Наведене "коливання цін на ринку електроенергії" застосовано безпідставно.
Так само судом проаналізовано додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару: №4 від 30.08.2022; №5 від 29.09.2022; №6 30.09.2022 і встановлено, що за цими додатковими угодами Відповідач також застосував відповідне «коливання ціни» які не відображали фактів зростання вартості одиниці на ринку товару (1 квт/год).
Так, наприклад, у листі від 11.08.2022 №538/501-16 (том 3 а.с. 60), Відповідач обгрунтовував зростання ціни на ринку на 16,69% через коливання ціни в межах від 2,26282 грн/кВт.год до 2,64045 грн/кВт.год. При цьому порівняння цін здійснювалося не відносно ціни за Договором від 11.01.2022 року, яка складала на час підписання Договору 2,37186 (без ПДВ і без тарифу на постачання).
При цьому, суд зазначає, що наявність факту збільшення ціни за одиницю товару за змістом вищенаведених приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Аналогічна правова міститься у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі №904/3255/13.
Крім того, переглядаючи вказані справи за касаційними скаргами відповідачів, Верховний Суд погодився із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін. Так, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України “Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %.
Інше тлумачення відповідної норми Закону “Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), а підвищення більш як на 10 % шляхом так званого “каскадного» укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку Продавця. Відповідна правова позиція послідовно викладається у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 927/568/21; від 09.06.2022 № 927/636/21; від 31.05.2022 № 927/515/21; від 25.11.2022 № 927/563/20.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 надано висновок про застосування законодавства про публічні закупівлі в цій частині, за яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
З урахуванням наведеного, судом відхиляються заперечення відповідача з посиланням на листи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо застосування 10% підняття ціни кожного разу при зміні умов договору та про те, що така ціна, як наслідок, може підніматися і більше 10% від зазначеної в договорі про закупівлю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторонами без будь-яких належних на те підстав, без належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на електричну енергію та щодо підвищення на неї ціни, в порушення норм Закону України “Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди до спірних договорів згідно яких збільшено ціну за одиницю товару в порушення вимог ЗУ "Про публічні закупівлі".
Таким чином, судом встановлено, що при укладенні додаткових угод до Договорів, їх сторонами, порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у сторону збільшення при відсутності документально підтвердженого збільшення цін такого товару на ринку порівняно з датою укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 цього Кодексу (частина перша) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Наведені вище обставини свідчать про протиправність внесених сторонами змін до Договору та, відповідно, наявність правових підстав для визнання недійсними вказаних вище додаткових угод до Договорів, позаяк порушення норм Закону України “Про публічні закупівлі» сторонами мали системний характер, а під час розгляду справи в суді знайшли свої документальне підтвердження доводи прокурора про відсутність документально підтвердженого збільшення ціни електроенергії на час укладення оспорюваних додаткових угод та перевищення встановленого Законом України “Про публічні закупівлі» ліміту можливого збільшення, а відтак позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають до задоволення судом.
При цьому, з огляду на приписи ч. 1 ст. 236 ЦК України за якими нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, беручи до уваги встановлену судом недійсність змін, що внесені до Договорів Додатковими угодами застосуванню між сторонами в спірний період підлягали зазначені в Договорі положення щодо ціни електроенергії, обсягів постачання та ціни Договору.
Варто зауважити, що, з урахуванням встановлених судом обставин даної справи, визнання недійсної (нікчемною) будь-якої додаткової угоди, якою змінено ціну, тягне за собою визнання недійсними (нікчемними) всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару тому є похідною від попередніх додаткових угод та є недійсною, якщо ціна за такою угодою перевищує можливе підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених у статті 36 3акону України “Про публічні закупівлі» у порівнянні з первісною ціною без врахування змін внесених на підставі нікчемних додаткових угод.
З урахування викладеного, суд висновує, що сторонами Договорів під час укладення вказаних вище Додаткових угод до Договорів допущено зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснено збільшення ціни товару, в результаті чого вартість 1 кВт/год електроенергії зросла майже втричі (з 1.47216 грн. з ПДВ до 4.580422 грн. з ПДВ. за 1 кВт/год (з ПДВ) за договором №240105 від 09.02.2021 року. А вартість 1 кВт/год електроенергії за договором №240105/2022 від 11.01.2022 зросла близько 40 % (з 3.261 грн. з ПДВ до 4.580422 грн. з ПДВ. за 1 кВт/год (з ПДВ).
Таким чином, внесення сторонами змін до Договору відповідно до Додаткових угод суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» в частині збільшення ціни закупівлі за відсутності будь-яких підстав для внесення означених змін та свідчить про недійсність відповідних змін до Договору, які внесені означеними Додатковими угодами до Договору.
Водночас, сам факт виконання сторонами Договору з урахуванням означених додаткових угод не має значення для встановлення їх нікчемності, а відтак, заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.
В силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
В ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК (правова позиція Об'єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
Судом встановлено, що сторонами Договору, всупереч інтересів держави та зі зловживанням правом, без будь-яких належних на те підстав та жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на електроенергію, в порушення норм Закону України “Про публічні закупівлі» та положень Договору, укладено Додаткові угоди, згідно яких збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам закону та тендерної документації.
Недійсність додаткових угод, з врахуванням обставин даної справи, визначає необхідність регулювання зобов'язання між сторонами за положеннями укладеного Договору без тих змін, які були внесені до нього вказаними вище Додатковими угодами.
При цьому, відхиляються судом аргументи відповідача щодо можливості застосування в спірних правовідносинах встановленого Законом України “Про публічні закупівлі» максимуму можливого збільшення ціни договору (10%) та використання його в розрахунках між сторонами, позаяк ТОВ “Закарпаттяенергозбут» не надано суду доказів укладення сторонами Договору додаткової угоди, яка б визначала вартість електроенергії в розмірі саме на 10% більше ніж зазначено в самому Договору, а правовідносини між сторонами носять господарський характер та суд невправі самостійно застосовувати відповідну ціну товару без доказів її погодження сторонами Договору та доказів відповідності означеної зміни ціни Закону України “Про публічні закупівлі».
Критично суд оцінює й доводи відповідача про наявність в Товариства збитків, які в порядку ч. 2 ст. 216 ЦК України підлягають до відшкодування позивачем як особою, яку відповідач вважає винною з огляду на визнання судом недійсними Додаткових угод до Договору, позаяк відповідної вимоги про стягнення з позивача збитків ТОВ “Закарпаттяенергозбут» не заявлено, а суд не може при прийнятті рішення виходити за межі заявлених позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України).
При цьому, як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №240105 від 09.02.2021 року ТОВ “Закарпаттяенергозбут» за період з лютого по грудень 2021 року включно поставив, а відповідач, в свою чергу, прийняв електричну енергію в обсязі 574 834 кВт/год, вартість якої, з урахуванням визначеної в п. 5.1. Договору ціни 1 кВт/год - 2,128716 грн. (без врахування внесених змін за недійсними Додатковими угодами) становить 1 223 656.33 грн. (574 834 кВт/год * 2,128716 грн).
З врахуванням викладеного, беручи до уваги оплату Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області вартості поставленої за Договором електроенергії в розмірі 1 454 552.19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку, що в результаті укладення недійсних додаткових угод позивачем зайво сплачено 230 893.85 грн. за придбану електроенергію з лютого по грудень 2021 року включно.
На виконання умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу №240105/2022 від 11.01.2022 року ТОВ “Закарпаттяенергозбут» за період з лютого по грудень 2021 року включно поставив, а відповідач, в свою чергу, прийняв електричну енергію в обсязі 711 879 кВт/год, вартість якої, з урахуванням визначеної в п. 5.1. Договору ціни 1 кВт/год - 3.261 грн. (без врахування внесених змін за недійсними Додатковими угодами) становить 2 321 437.42 грн. (711 879 кВт/год * 3.261 грн).
З врахуванням викладеного, беручи до уваги оплату Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області вартості поставленої за Договором електроенергії в розмірі 2 757 002.06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку, що в результаті укладення недійсних додаткових угод позивачем зайво сплачено 435 564.64 грн. за придбану електроенергію з лютого по грудень 2022 року включно.
Резюмуючи викладене, суд погоджується з твердженнями прокурора, що порушення процедури державних закупівель та укладення додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створюють загрозу інтересам держави у подальшому. Як наслідок, указане призвело до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу державним інтересам у подальшому.
Відтак, суд доходить до висновку, що із відповідача належить стягнути надмірно сплачені йому кошти за постачання електричної енергії в сумі 666 458.49 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, їх належить задовольнити в повному обсязі.
Висновок суду щодо доказів та меж здійснення цивільних прав відповідачем.
Суд, за результатами дослідження і оцінки матеріалів справи та спірних правовідносин доходить висновку, що допустимими і належними доказами у правовідносинах за договорами постачання електричної енергії між сторонами ТОВ "Закарпаттяенергозбут" як постачальником, та Середнянською селищною радою як споживачем, можуть бути лише договори постачальника ТОВ "Закарпаттяенергозбут" з іншими (своїми) постачальниками електричної енергії, у яких він закуповує електричну енергію для виконання своїх зобов'язань перед споживачем Середнянською селищною радою, а також первинні документи, які підтверджують, що ТОВ "Закарпаттяенергозбут" на ринку електроенергії здійснив закупівлю певного об'єму електроенергії за цінами, що перевищують ціну, застосовану у договорі із споживачем. В іншому випадку усі коливання цін на ринку є абстрактними і безвідносними до конкретного постачальника та споживача.
Зважаючи на те, що у змісті визнаних недійсними додаткових угод Відповідач як ініціатор змін до договору стосовно ціни товару, не вказував фактичних величин зростання ціни на товар порівняно з ціною договору, а застосовував у пропозиціях посилання на відповідні «офіційні і серйозні» з погляду споживача джерела інформації як то Державного підприємства «Оператор ринку», Торгово-промислової палати, Національної комісії НКРЕКП тощо, посилання на норми Закону «Про публічні закупівлі» та інше, то суд доходить висновку, що поведінка і дії Відповідача у цивільних відносинах є маніпулятивною та недобросовісною. Як показує практика розгляду справ даної категорії спорів та матеріали цієї справи зокрема, Відповідач у своїх пропозиціях про зміну умов договору постачання товару (електричної енергії) використовує прийом психологічного впливу на споживача, його уповноважених представників, з метою з метою показати ніби то бездоганну юридичну "чистоту" його пропозицій та схилити їх до підписання додаткових угод про збільшення ціни одиниці товару.
Цей висновок суду цілком узгоджується з позицією і реакцією позивача Середнянської селищної ради, який повністю підтримав позов Прокурора, вважає місцеву громаду потерпілою від дій Відповідача, який у наведений спосіб домігся підписання додаткових угод до Договорів постачання електричної енергії, без усяких на то правових підстав, отримавши кошти понад грошові суми, що були визначені Договорами про публічні закупівлі.
Суд висновує, що позивач Середнянська селищна рада є потерпілою особою у розумінні приписів ст. 1212 ЦК України, які визначають, що «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.»
Суд погоджується з доводами прокурора, що Додаткові угоди до оспорюваних договорів носять характер зловживання цивільними правами, суперечать загальним засадам цивільного законодавства (справедливість, добросовісність та розумність), порушують правовий господарський порядок в Україні, не відповідають приписам ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», нормам Цивільного Господарського кодексів України, а тому мають бути визнані недійсними.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 13 ЦК України законодавцем визначено межі здійснення цивільних прав учасниками цивільних відносин.
Так, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Суд доходить висновку, що Відповідач у спірних правовідносинах вийшов за розумні межі, що допускаються цивільним законодавством України в господарських відносинах.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
На відповідача покладається 37 249.00 гривень витрат на оплату судового збору в повному обсязі.
Підстав для покладання частково судових витрат на потерпілу особу - Середнянську селищну раду, суд не вбачає, більш того, суд виходить з того, що таке покладання витрат не відповідає принципу справедливості.
Керуючись ст. 2, 13, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 23.03.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240105 від 09.02.2021 року.
3. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 09.06.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240105 від 09.02.2021 року.
4. Визнати недійсною Додаткову угоду від 02.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240105 від 09.02.2021 року.
5. Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 18.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240105 від 09.02.2021 року.
6. Визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 06.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240105 від 09.02.2021 року.
7. Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 08.02.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240105/2022 від 11.01.2022 року.
8. Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 30.08.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240105/2022 від 11.01.2022 року.
9. Визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 29.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240105/2022 від 11.01.2022 року.
10. Визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 30.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №240105/2022 від 11.01.2022 року.
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", код ЄДРПОУ - 41999833, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Жупанатська, 18, на користь Середнянської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04349923, 89452, Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63, на розрахунковий рахунок UA878999980314020544000007479, отримувач - Середнянська селищна рада ГУК у Закарпатській області/Середнянська тг/24060300, грошові кошти у розмірі 666 458.49 грн. (шістсот шістдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень 49 копійок).
12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", код ЄДРПОУ - 41999833, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Жупанатська, 18, на користь Закарпатської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 37 249.00 грн. (тридцять сім тисяч двісті сорок дев'ять гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 08.11.2024 року.
Суддя П. Д. Пригуза