08.11.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1808/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 року у справі №904/1808/24 (суддя Мілєва І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 193 474,93 грн,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 року у справі №904/1808/24 клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про зупинення провадження у справі задоволено.
Зупинено провадження у справі № 904/1808/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/14805/23.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", зокрема, основного боргу за період з 23.06.2022 року по 31.07.2022 року.
У справі № 910/14805/23 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про визнання позивача включеним до балансуючої групи з червня 2022 року згідно договору про утворення балансуючої групи від 21.06.2022 № БГ3 та про визнання умов договору № 101/ПГ3755-ОГРМ купівлі продажу природного газу такими, що поширюють свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами до його укладення, а саме з 01.06.2022 року, будуть встановлені обставини, що мають значення для вірного вирішення спору - щодо розповсюдження умов договору №101/ПГ3755-ОГРМ купівлі-продажу природного газу на правовідносини сторін з 01.06.2022 року та проведення корегування фактично реалізованих обсягів природного газу за період з червня 2022 року по грудень 2022 року.
Господарський суд вважав, що обставини, які будуть встановлені судом у справі № 910/14805/23, мають значення для вирішення даної справи і відповідно до п.5 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі слід зупинити.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що клопотання про зупинення провадження у справі відповідач обґрунтовує посиланням на те, що встановлення та оцінка обставин, які є предметом судового розгляду у поточній справі, не можливе без урахування обставин справи № 910/14805/23, оскільки ТОВ "ГК "Нафтогаз України" має здійснити коригування фактично реалізованих обсягів природного газу за період з червня по грудень 2022 року згідно Обсягу І, Обсягу ІІ та Обсягу ІІІ Договору № 101/ПГ-3755-ОГРМ, і такі доводи відповідача враховані судом першої інстанції.
Однак, суд в оскаржуваній ухвалі не навів належних мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об'єктивну неможливість розгляду даної справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Апелянт зазначає, що сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 910/14805/23 суд має правові підстави для ухвалення процесуального рішення у даній справі, маючи відповідний наявний у справі обсяг доказів (зокрема тих, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення стосовно формування суми боргу).
Окремо апелянт звертає увагу, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2024 року у справі № 910/14805/23 в позові відмовлено, на час подання апеляційної скарги повний текст рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє.
Скаржник просить суд апеляційної інстанції ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 року у справі № 904/1808/24 про зупинення провадження у справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; справу № 904/1808/24 направити до господарського суду Дніпропетровської області для продовження її розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апелянта безпідставними. Просить відмовити в задоволені апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 року у справі № 904/1808/24 залишити без змін.
Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 року відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження, справа розглянута без участі сторін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про стягнення 193 474,93 грн., з яких: 136 705,90 грн. - основний борг за період з 23.06.2022 року по 31.07.2022 року, 34 030,16 грн. - пеня, 6225,06 грн. - 3% річних, 16 513,81 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
28.05.2024 року відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, в якому зазначив, що спір у справі № 904/1808/24 виник в зв'язку з твердженнями позивача про те, що між сторонами наявні договірні правовідносини в межах договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", з урахуванням умов якого у АТ "Дніпрогаз" утворилася заборгованість за період з: з 23.06.2022 по 30.06.2022 - 504,54 м3; з 01.07.2022 по 31.07.2022 - 1185,78 м3. Позивач посилається на положення розділу VI Правил постачання природного газу постачальником "останньої надії" та на положення Закону України "Про ринок природного газу" в частині того, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором, а договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Натомість, одним із аргументів відзиву на позовну заяву відповідача є посилання відповідача на те, що в спірний період (червень-липень 2022 року) на правовідносини сторін розповсюджували свою дію умови договору № 101/ПГ3755-ОГРМ купівлі-продажу природного газу, в якому ТОВ "ГК "Нафтогаз України" виступає в статусі постачальника зі спеціальними обов'язками згідно положень ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" (а не постачальника "останньої надії", як стверджує позивач у справі) та повинен був реалізувати обсяги природного газу Операторам ГРМ в період дії воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення, в тому числі і АТ "Дніпрогаз", за сталою ціною 7,42 грн за метр кубічний згідно п. 4.1.1 договору, а не за ціною, яку позивач по даній справі визначає самостійно на своєму веб сайті та яка за спірний період коливалась від 39 грн до 120 грн за метр кубічний газу.
Відповідач вказував, що згідно п.6 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 222 (далі - Положення 222), з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" реалізує природний газ операторам газорозподільних систем у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, на підставі договору купівлі-продажу природного газу за цінами та на умовах згідно з додатком 2. В той же час, в провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/14805/23 за позовом АТ "Дніпрогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про: визнання АТ "Дніпрогаз" включеним до балансуючої групи з червня 2022 року згідно договору про утворення балансуючої групи від 21.06.2022 № БГЗ; про визнання умов договору № 101/ПГ3755-ОГРМ купівлі продажу природного газу такими, що поширюють свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами до його укладення, а саме з 01.06.2022; про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" провести корегування фактично реалізованих обсягів природного газу за період з червня 2022 року по грудень 2022 року (включно), згідно Обсягу І, Обсягу II, Обсягу III Договору № 101/ПТ-3755-ОГРМ купівлі - продажу природного газу, укладеного між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Відповідно, обставини та факти, встановлені рішенням суду у справі № 910/14805/23, будуть впливати на оцінку доказів у даній справі та матимуть преюдиційне значення.
Відповідач вважав, що в межах даної справи (№904/1808/24) суд позбавлений об'єктивної можливості продовжувати розгляд до набрання чинності рішення суду у справі № 910/14805/23, оскільки саме в межах даної справи господарським судом міста Києва будуть досліджені правовідносини сторін (АТ "Дніпрогаз" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України") щодо розповсюдження умов договору № 101/ПГ3755-ОГРМ купівлі-продажу природного газу на правовідносини сторін з 01.06.2022 року та проведення корегування фактично реалізованих обсягів природного газу за період з червня 2022 року по грудень 2022 року.
У зв'язку із викладеним відповідач просив суд зупинити провадження у справі № 904/1808/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/14805/23.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
На думку колегії суддів скаржником доведена необгрунтованість оскаржуваної ухвали суду і апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу скасувати.
При цьому колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на наступне:
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Згідно з п.4 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 08.07.2019 року у справі № 904/4233/18, у разі зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами ст. 234 цього Кодексу у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановлені ухвали.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч.4,6 ст.75 ГПК України).
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 року у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 року у справі № 917/131/19).
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі, слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 року у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 року у справі № 908/1188/19).
В клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач посилається на те, що встановлення та оцінка обставин, які є предметом судового розгляду у даній справі не можливе без урахування обставин справи № 910/14805/23, оскільки ТОВ "ГК "Нафтогаз України" має здійснити коригування фактично реалізованих обсягів природного газу за період з червня по грудень 2022 року, згідно Обсягу І, Обсягу ІІ та Обсягу ІІІ Договору № 101/ПГ-3755-ОГРМ.
Погоджуючись з доводами відповідача, суд в оскаржуваній ухвалі не навів належних мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об'єктивну неможливість розгляду даної справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Слід зазначити, що сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 910/14805/23 суд має правові підстави для ухвалення процесуального рішення у цій справі на підставі тих доказів, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення стосовно заявленої суми заборгованості.
Апелянт вірно звертає увагу на те, що на підтвердження заявлених позовних вимог у даній справі ним надано суду докази щодо перебування відповідача в реєстрі позивача, як постачальника "останньої надії", періодів постачання та обсягів спожитого відповідачем природного газу з ресурсу позивача; докази щодо архіву цін постачальника "останньої надії" для непобутових споживачів, щодо визначення ціни природного газу відповідно до пункту 4.1 Типового договору. Також надано суду рахунки на оплату № 11374 та № 23433 з доказами направлення відповідачу - на підтвердження факту здійснення повідомлення відповідача про необхідність здійснення оплати.
Тобто, позивачем повідомлено суд про всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надано докази, які на думку позивача підтверджують такі обставини.
Як зазначає скаржник, жоден із вищенаведених доказів в межах даної справи відповідачем не оспорюється, доказів протилежного до справи не надано.
Наведене підтверджує обгрунтованість посилання апелянта про те, що матеріали справи містять достатньо доказів, належна оцінка яких у відповідності до ст. 86 ГПК України може дозволити суду встановити обставини, які входять до предмету доказування у справі.
Колегія суддів зазначає, що для правильного застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України необхідно встановити та обґрунтувати саме неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої, тоді як таких відомостей у клопотанні відповідача та в оскаржуваному рішенні не вказано, а сама по собі формальна пов'язаність справ не може слугувати беззаперечною підставою для зупинення провадження у справі.
При розгляді питання правомірності зупинення провадження суд повинен був дослідити, яким чином справа щодо коригування фактично реалізованих обсягів природного газу за період з червня по грудень 2022 року, згідно Обсягу І, Обсягу ІІ та Обсягу ІІІ Договору № 101/ПГ-3755-ОГРМ вплине на спір у поточній справі.
З питання правомірності зупинення провадження Верховний Суд в постанові від 09.07.2020 року у справі № 910/1667/19 суд зазначив наступне:
"5.2. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За наведеною нормою обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
5.3. Згідно вимог статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
5.4. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
5.5. По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
5.6. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
5.7. Враховуючи приписи пункту 5 частини першої ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18 та від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18".
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду даної справи до розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/14805/23, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.
Суд лише зазначив, що результат розгляду справи № 910/14805/23 безпосередньо впливає на результат розгляду справи № 904/1808/24, оскільки позовні вимоги у цих справах стосуються обставини щодо розповсюдження умов договору №101/ПГ3755-ОГРМ купівлі-продажу природного газу на правовідносини сторін з 01.06.2022 року та проведення корегування фактично реалізованих обсягів природного газу за період з червня 2022 року по грудень 2022 року.
Між тим, як вказано вище, підставою стягнення заборгованості позивач зазначає інший договір - Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".
На думку колегії суддів висновки оскаржуваної ухвали не містять обґрунтування того, що зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а за цих обставин згідно із положеннями п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до порушення законних прав позивача, до затягування строків розгляду, перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
З урахуванням наведеного, враховуючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності в контексті процесуальних підстав зупинення провадження у дані справі згідно п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що обумовлені наведеною нормою процесуального закону підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні. Тому клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягало.
Тому ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 року у справі № 904/1808/24 щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/14805/23 є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням ч.4 ст. 236, п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 280-283
Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 року у справі №904/1808/24 скасувати.
Справу №904/1808/24 направити до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков