Ухвала від 08.11.2024 по справі 1-24-7-5/297-06-7817

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

08.11.2024 м.Дніпро Справа № 1-24-7-5/297-06-7817

Суддя Центрального апеляційного господарського суду Чус О.В, розглянувши заяву Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А. Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б. у справі №1-24-7-5/297-06-7817

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕКСТІЛЬМАШ";

до боржника: Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" (65017, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2; код ЄДРПОУ 05769299);

за участю: Фонду державного майна України, Південне міжрегіональне управління юстиції (м. Одеса), Прокуратури м. Одеси, -

про визнання банкрутом ,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2024 року у справі №1-24-7-5/297-06-7817 у задоволенні заяви Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" про перегляд ухвали господарського суду Одеської області від 07.05.2015 року у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Залишено в силі ухвалу господарського суду Одеської області від 07.05.2015 року у справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Фірма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» оскаржила її в апеляційному порядку.

Апелянт просив:

- поновити строк на апеляційне оскарження;

- відстрочити сплату судового збору до ухвалення постанови апеляційного суду;

- забезпечити участь представнику ТОВ "Краянліфт" адвокату Лепехі К.Г. у справі №1-24-7-5/297-06-7817 у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Одеської області або Південно-західного апеляційного господарського суду (65119, м. Одеса, проспект Шевченка, 29);

- скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 20.05.2024 року у даній справі;

- ухвалити у справі нове рішення, яким скасувати ухвалу Господарського Одеської області від 07.05.2015 року у справі №1-24-7-5/297-06-7817, в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ "Холдингова компанія "Краян" щодо вимог Товариства обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" в розмірі 24 675 440,00 грн. (четверта черга) шляхом виключення їх з реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 року відмовлено Фірмі у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.05.2024 року у справі №1-24-7-5/297-06-7817. Апеляційну скаргу залишено без руху надано час для усунення недоліків скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 року поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.05.2024 року у справі №1-24-7-5/297-06-7817. Розгляд скарги призначено на 16.01.2025 року на 16:30 год.

16.10.2024 від апелянта надійшла заява про відвід колегії суддів.

Заява обґрунтована наступним:

- в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 по справі №1-24-7-5/297-06-7817 було безпідставно залишено без руху апеляційну скаргу Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.05.2024 року та зобов'язано надати доказ направлення копії апеляційної скарги арбітражному керуючому Фоменко М.С. Оскільки, арбітражна керуюча Фоменко М.С. вже більше року на має статус учасника справи про банкрутство, у зв'язку з відстороненням від виконання повноважень ліквідатора ВАТ "ХК "КРАЯН";

- в ухвалі суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження було проігноровано клопотання апелянта щодо участі його представника адвоката Лепехи К.Г. у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Одеської області або Південно-західного апеляційного господарського суду.

Вищенаведені підстави викликають у апелянта сумніви у неупередженості та об'єктивності колегії суддів суддів у складі: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б. у даній справі.

Просить задовольнити заяву про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б. у справі №1-24-7-5/297-06-7817.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2024 визнано заяву Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А. Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б. у справі №1-24-7-5/297-06-7817 необґрунтованою. Передано справу №1-24-7-5/297-06-7817 для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А. Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б., в порядку, встановленому ст. ст.32, 39 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.10.2024 для розгляду заяви про відвід судді визначено головуючого суддю Чус О.В.

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді (суддя-доповідач) Чус О.В., розглянувши заяву Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А. Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б. у справі №1-24-7-5/297-06-7817 дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-8, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Таким чином, доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б., безпосередньо не вказують на упереджене ставлення до заявника з огляду на наступне.

Щодо статусу учасника справи арбітражної керуючої Фоменко М.С. суд зазначає наступне.

Під час відкриття апеляційного провадження та прийняття до розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не встановлює статус учасника, ці підстави встановлюються в процесі судового розгляду по суті справи.

При залишенні апеляційної скарги без руху суд керується нормами процесуального законодавства, якими передбачені вчинення апелянтом певних дій щодо подання апеляційної скарги, які унормовані ст. ст. 258, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо твердження заявника стосовного того, що судом апеляційної інстанції проігноровано клопотання апелянта щодо участі його представника адвоката Лепехи К.Г. у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Одеської області або Південно-західного апеляційного господарського суду, суд зазначає наступне:

Частиною 7 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Статтею 197 Господарського процесуального кодексу України встановлено право участі сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. (ч. 1 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи необхідність забезпечення права на доступ до правосуддя, рівність учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, суд вирішив питання щодо проведення відеоконференції. Так, як вбачається зі змісту резолютивної частини ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 року судом апеляційної інстанції не було залишено поза увагою клопотання апелянта про участь представника в режимі відеоконференції, а було повідомлено сторін наступним чином: "... Суд звертає увагу інших учасників справи, що достатнім для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції є направлення відповідної заяви з даними представника і доказів його повноважень. Ухвала, щодо кожного окремого представника не постановляється, оскільки питання щодо проведення відеоконференцій по справі вже вирішено даною ухвалою...".

Як вбачається з підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційній системі, судом апеляційної інстанції було заброньовано у господарському суді Одеської області час для розгляду справи №1-24-7-5/297-06-7817.

Отже, наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід судді у даній справі не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу колегії суддів від розгляду даної справи.

Керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А. Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б. у справі №1-24-7-5/297-06-7817 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Чус