Справа № 297/4546/24
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
08 листопада 2024 року м. Берегово
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , слідчої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника СВ Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , винесене по кримінальному провадженню № 62023080020000110 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, військовослужбовця
встановив:
Слідча звернулася з клопотанням до суду, яке погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 із визначенням застави.
Клопотання мотивовано тим, що солдат ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем військової служби призваний за призовом під час мобілізації у воєнний стан ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді номера обслуги гранатометного відділенняч взводу вогневої підтримки п'ятої гірсько-штурмової роти другого гірсько-штурмового батальйону вказаної військової частини, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 11.01.2023 близько 18.00 год. самовільно залишив місце несення служби, а саме розташування підрозділу у відрядженні, що в АДРЕСА_2 , та відсутній без поважних причин на військовій службі по теперішній час, проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
07.11.2024 року о 10:45 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 07.11.2024 за погодженням із прокурором повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Вина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами допиту свідків та потерпілого, протоколами пред'явлення осіб для впізнання, та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів та у разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років .
В судовому засіданні прокурор та слідча підтримали клопотання, просили його задовольнити, оскільки вважають, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин та може ухилятися і переховуватись від слідства.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання та просили обрати йому запобіжний захід не пов'язаний із ізоляцією від суспільства.
Заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 дійсно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від пяти до восьми років.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, тому слідчий суддя вважає, що ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, той факт, злочин в якому підозрюють ОСОБА_4 не вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування, не спричинив загибель людей слідчий суддя вважає за необхідне застосувати заставу та визначити ОСОБА_4 розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатись з м. Берегове, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, п. 2 ч. 5 ст. 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації у воєнний стан ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на посаді номера обслуги гранатометного відділенняч взводу вогневої підтримки п'ятої гірсько-штурмової роти другого гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 22 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 616 (шістдесят шість тисяч шістсот шістнадцять) гривень 00 копійок, термін дії ухвали до 11 год. 45 хв. 05 січня 2025 року.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; повідомляти суд, прокурора та слідчого про зміну свого місця проживання;без дозволу слідчого, прокурора чи суду не виїжджати за межі Закарпатської області;утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1