Справа № 567/1477/24
Провадження №3/567/889/24
07 листопада 2024 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянки України, пенсіонерки, паспорт серії НОМЕР_1 від 30.11.1999 року,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП (2 епізоди), -
встановив :
ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство при наступних обставинах - 15.08.2024р. близько 13:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , по телефону ображала нецензурною лайкою свою доньку ОСОБА_2 , чим могла завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Крім того, 16.08.2024р. близько 13:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , по телефону ображала нецензурною лайкою свою доньку ОСОБА_2 , чим могла завдати шкоди її психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про місце, день та час судового розгляду повідомлялася належним чином. Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушень, вчинення яких ставиться їй у провину, а також клопотання про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.
Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП не є обов'язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №160498, серії ВАД №160497 від 27.08.2024р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими матеріалами справи.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , доданих до матеріалів справи, вбачається, що 16.08.2024р. близько 13:00 год. між її онуком ОСОБА_5 та співмешканцем її доньки ОСОБА_4 стався словесний конфлікт по телефону, який згодом було вичерпано. Після чого вона зателефонувала за своєї доньки ОСОБА_3 з даного приводу, та під час спілкування між ними стався чеговий конфлікт, в ході якого вона ображала свою доньку нецензурною лайкою. Крім того вказала, що 15.08.2024 року між нею та її донькою по телефону також був конфлікт, в ході якого вона також ображала доньку.
З письмових пояснень ОСОБА_3 , доданих до матеріалів справи, вбачається, що16.08.2024р. близько 13:00 год. між її сином ОСОБА_5 та її співмешканцем ОСОБА_4 стався словесний конфлікт, який згодом був вичерпаний. Однак про це дізналася її матір ОСОБА_1 , з якою в неї неприязні відносини, яка зателефонувала їй та почала ображати її образливими та нецензурними словами. Вказала, що напередодні 15.08.2024 року її матір ОСОБА_1 також телефонувала їй та ображала її образливими словами. З даного приводу вона звернулася до працівників поліції.
З письмових пояснень ОСОБА_4 , доданих до матеріалів справи, вбачається, що16.08.2024р. близько 13:00 год. за адресою АДРЕСА_2 , між ним та сином його співмешканки ОСОБА_5 стався словесний конфлікт, який згодом до приїзду працівників поліції був вичерпаний. Про дану ситуацію дізналася матір співмешканки ОСОБА_1 , яка зателефонувала до його співмешканки ОСОБА_3 та почала ображати її нецензурною лайкою. Вказав, що подібний факт також мав місце 15.08.2024 року.
З письмових пояснень ОСОБА_5 , доданих до матеріалів справи, вбачається, що16.08.2024р. близько 13:00 год. за адресою АДРЕСА_2 між ним та співмешканцем його матері ОСОБА_5 стався словесний конфлікт, який згодом до приїзду працівників поліції був вичерпаний. Вказав, що 16.08.2024 року між його матір'ю ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_1 стався словесний конфлікт.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та її матір'ю вказана ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 у складених відносно неї протоколах не навела будь-яких заперечень чи доводів, які б спростовували обставини, викладені у таких протоколах.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З зазначених матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство, а саме - вчинила умисні дії психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_3 , чим могла завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Відповідно до довідок Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 29.08.2024р. ОСОБА_1 не притягувалася до адміністративної відповідальності.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведеною повністю.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушниці, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Встановлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
Враховуючи характер правопорушення, особу ОСОБА_1 , особливості й обставини вчинення, а також з урахуванням відсутності шкоди внаслідок вчиненого правопорушення, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, обмежитись усним зауваженням, роз'яснивши протиправний характер її поведінки й неприпустимість у майбутньому допускати вчинення подібних правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
В свою чергу, суд враховує, що відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.24, ч.2 ст.284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, а відтак суд не вбачає підстав для стягнення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.22, ч.1 ст.173-2, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.