Справа №949/1835/24
05 листопада 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця подання фахівця Сарненського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , освіта вищої, непрацюючої, громадянки України,
До Дубровицького районного суду Рівненської області надійшло подання фахівця Сарненського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_3 про звільнення засудженої ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, у зв'язку з усуненням караності діяння, за яке вона була засуджена.
Подання обґрунтовано тим, що 25 січня 2024 року до Сарненського РС №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Рівненській області на виконання надійшов вирок Корецького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2023 року відносно громадянки ОСОБА_4 , яку було визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Зазначені дії, відповідно до Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року, є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність відповідно до ст. 51 КУпАП.
Вказаний Закон має зворотню дію в часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
За вироком Корецького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2023 року сума крадіжок по епізодах, скоєних ОСОБА_4 , становить: 1204,20 грн. (в приміщенні магазину "Копійочка"), 675,30 грн. (в приміщенні магазину "Продукти 427"), 998 грн. (в приміщенні магазину "П'ятачок"), що виключає (скасовує) кримінальну відповідальність за ч. 4 ст. 184 КК України.
Отже, ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання, призначеного судом за ч. 4 ст. 185 КК України.
Фахівець Сарненського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, проте подала заяву про розгляд подання без її участі. Просила подання задоволити.
Прокурор у судове засідання не з'явився та не повідомив про причини неявки
Засуджена ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд подання без її участі, зазначивши, що не заперечує проти задоволення подання.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
У процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання.
Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України.
Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.
Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України).
При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання.
Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом.
Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Як вбачається з вироку Корецького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 , та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, згідно ст.76 КК України покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набрав законної сили 16 січня 2024 року.
Відповідно до положення ст. 51 КУпАП, в редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковиний мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України.
Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1342 грн (2684 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50 %). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1342 х 2 = 2684 грн.
Згідно вироку Корецького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2023 року, в справі №563/2038/23, ОСОБА_4 викрала 22 вересня 2023 року за чотирма епізодами матеріальні цінності на суму 3562,48 грн., 1204,20 грн., 675,30 та 998,00 грн., тобто сума 3 трьох епізодів не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а одна із сум, а саме 3562,48 грн. перевищує.
Таким чином, на засуджену ОСОБА_4 не розповсюджується дія Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Крім того, суд звертаю увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Покарання призначається за конкретною частиною та статтею КК України. Відповідно засуджену особу можна звільнити від покарання за конкретною частиною та статтею КК України, а не за окремим епізодом, який входить до складу кримінального правопорушення.
Таким чином, суд приходиться до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання.
При цьому суд враховує, що виключення зазначеного епізоду з обвинувачення, визнаного судом доведеним, не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_4 .
Аналогічну правову позицію висловила колегія Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові по справі № 635/7811/21 від 26 вересня 2024 року.
Керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст.ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, суд -
Відмовити в задоволенні подання фахівця Сарненського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_3 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно ОСОБА_4 , у зв'язку у усуненням караності діяння, за яке вона була засуджена вироком Корецького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1