Справа № 576/2773/24
Провадження № 2/576/608/24
про залишення позовної заяви без руху
08 листопада 2024 року м. Глухів
Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Усенко Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, порушує право на недоторканість її ділової репутації, інформацію, поширену відповідачем у зверненнях, адресованих закладам освіти щодо застосування до неї фізичної сили та образи, а також стягнути з відповідача 20 000 грн. моральної шкоди.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, судом встановлено підстави для залишення її без руху.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовна заява у цій справі містить по одній вимозі немайнового (визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, порушує право на недоторканість ділової репутації, інформацію, поширену відповідачем)і майнового характеру (стягнення моральної шкоди). Кожна з цих позовних вимог підлягає оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
-за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн. Ця частина судового збору сплачена позивачем;
-за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 грн. Квитанція про сплату судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди до позовної заяви не додана.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, звертаючись із позовом, слід викласти обставини справи, пославшись при цьому на докази, якими ці обставини підтверджуються, а також надати такі докази суду та відповідачу.
У разі, якщо в розпорядженні позивачки такі докази відсутні, і вона позбавлена можливості їх отримати (що також слід підтвердити доказами, наприклад письмовим зверненням до відповідної особи), то у відповідності до ч. 3 ст. 177 ЦПК України остання має право звернутися до суду із клопотанням про витребування доказів. У такому клопотанні слід повідомити який саме доказ необхідно витребувати, у якої особи він знаходиться, вказати необхідні відомості про таку особу та з якої причини позивач не може отримати доказ самостійно.
У позовній заяві йде мова про певну заяву, яка була надіслана відповідачкою до «Закладу» та має негативний характер, оскільки несе в собі неправдиві відомості про психічне здоров'я позивачки та порушує її майнові права.
При цьому сама заява до позову не приєднана, неможливо зрозуміти хто її отримав і в межах якого кола осіб розповсюджена викладена в ній негативна інформація. Так само з позову неможливо з'ясувати конкретного змісту розповсюдженої інформації та які майнові права (саме так вказано у позові) позивачки порушені.
Також позивачка зазначає, що, звернувшись до відділу освіти, ОСОБА_2 розповсюдила серед жителів міста неправдиву та недостовірну інформацію, а саме, що ОСОБА_1 «примінила» щодо неї нецензурні висловлювання та образи, застосувала фізичну силу, чим спричинила загрозу життю та здоров'ю.
З приводу цього висловлювання відповідачки в позові відсутні посилання на спосіб розповсюдження інформації та докази такого розповсюдження. Докази також відсутні.
Також позивач не зазначила у позовній заяві чим підтверджується факт заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні. Не вказала у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань вона виходила при визначенні її розміру та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 просить: «постановити судове рішення, яким визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканність ділової репутації позивача - ОСОБА_1 , інформацію поширену відповідачем - ОСОБА_2 зверненнях адресованих закладам освіти щодо застосування до неї фізичної сили та образи».
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку позивач просить від суду. При цьому спосіб захисту порушеного права, свободи чи інтересу має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає цивільні справи лише в межах позовних вимог.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Водночас особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку із цим необхідно брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, установлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими шляхами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, які спричинило це порушення.
До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.
Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Водночас необхідно враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
Такий спеціальний спосіб захисту гідності, честі та ділової репутації, як припинення подальшого поширення інформації, що принижує честь, гідність та репутацію фізичної особи (стаття 278 ЦК України), передбачає два види припинення інформації: 1) коли право порушується, 2) коли право уже порушене. Такий спосіб захисту орієнтований на застосування до масових поширень інформації.
Відмінність такого способу захисту особистих немайнових прав від спростування недостовірної інформації полягає не лише в меті застосування цих способів, але й у тому, що заборона поширення інформації (яка готується до поширення або яка вже поширена) може бути застосована й у разі поширення інформації незалежно від того, чи вона є недостовірною, чи абсолютно правдивою. Тобто позивач лише доводить, що зазначена інформація порушує його особисті немайнові права.
Задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
З викладених позовних вимог неможливо встановити яку саме інформацію, що поширена відповідачкою, позивачка вважає недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права, принижує честь, гідність та ділову репутацію. З наведеного у прохальній частині позову неможливо визначити, яка конкретно інформація не відповідає дійсності, є неправдивою та принижує ділову репутацію ОСОБА_1 , яким конкретно чином така інформація розповсюджена та які дії (крім сплати моральної шкоди) має вчинити саме відповідачка на поновлення порушених прав позивачки.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 175 та 177 цього кодексу, постановляє ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи, що позовну заяву складено з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, приходжу до висновку про неможливість відкриття провадження у справі та про залишення позовної заяви без руху. Надати позивачу строк для усунення наведених недоліків, а саме: надати квитанцію про сплату судового збору в повній сумі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; виправити позовну заяву, вказавши на конкретні докази та додавши їх копії; викласти позовні вимоги у новій редакції, конкретизувавши, яку інформацію позивач вважає недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права, принижує честь, гідність та ділову репутацію, та визначивши, у який саме спосіб відповідач має вчинити дії на поновлення порушених прав позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями ч. 2 ст. 127, 175, 185, 261 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
Встановити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, заява бути вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.М. Усенко