Справа № 487/7206/24
Провадження № 2/487/2707/24
08.11.2024 м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Скоринчук К.М., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів,
До Заводського районного суду м. Миколаїв надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів.
Матеріали цивільної справи були передані судді Дерепі К.М., яку, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено головуючим суддею.
Станом на час постановлення даної ухвали прізвище головуючої змінено з ОСОБА_6 .
30 вересня 2024 року постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали.
Дану ухвалу було надіслано позивачеві на вказану нею адресу рекомендованим поштовим повідомленням 06 009 678 068 43, яке повернулося до суду з відміткою: за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, саме звернення особи до суду не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до суду з позовом є залишення позовної заяви без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження за позовною заявою, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Таким чином, здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що як суд, так і особа, яка подала заяву, наділені низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства України суд зобов'язаний постановити ухвалу про залишення заяви без руху із зазначенням її недоліків. Водночас строк зберігання поштового відправлення оператором поштового зв'язку та повідомлення адресата про надходження рекомендованого листа дає можливість особі, яка подала заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
При цьому вказані правові приписи не позбавляють суд права постановити ухвалу щодо продовження процесуальних строків для усунення недоліків, якщо судом буде встановлено, що особа, яка її подала, має труднощі в отриманні поштової кореспонденції. Разом з тим, матеріали справи таких відомостей не містять.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд звертає увагу, що саме позивач була ініціатором звернення до суду, вважаючи, що її права були порушені, проте в подальшому не цікавилася рухом справи, не отримала судове рішення та не реагує вчасно на прийняті рішення за її заявою.
В той же час, сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, оскільки судом направлялась позивачу ухвала за адресою, зазначеною нею у позовній заяві, кореспонденцію за вказаною у заяві адресою позивач не отримує, про зміну адреси для листування суд не повідомляла, станом на 08.11.2024 недоліки зазначені в ухвалі суду позивачем не усунуто, тобто ухвала суду не виконана, а тому позовну заяву слід повернути позивачеві.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст. 185, 261, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів вважати неподаною та повернути позивачеві.
Додатково роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: К.М. Скоринчук