Справа № 473/4492/24
іменем України
"05" листопада 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 51627,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 вересня 2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №700242, відповідно до якого позивач зобов'язався надати та надав відповідачці кредит у розмірі 27500,00 грн зі строком користування протягом 1096 днів, а відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит (до 07 вересня 2024 року), сплачувати проценти за користування ним за перший день користування (включно) у розмірі 25 % в день, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.
28 серпня 2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №2808-23, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_3 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору № 700242 від 07 вересня 2021 року.
Позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконувала, в зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 51627,20 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 21214,35 грн, заборгованість за процентами в розмірі 30412,85 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.
При цьому суд встановив, що 07 вересня 2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №700242, відповідно до якого позивач зобов'язався надати та надав відповідачці кредит у розмірі 27500,00 грн зі строком користування протягом 1096 днів, а відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит (до 07 вересня 2024 року), сплачувати проценти за користування ним за перший день користування (включно) у розмірі 25 % в день, а за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.
28 серпня 2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу №2808-23, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з договору про споживчий кредит №700242 від 07 вересня 2021 року.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв'язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 51627,20 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 21214,35 грн, заборгованість за процентами в розмірі 30412,85 грн.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81, 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Між тим, відповідачкою не було надано доказів, які обґрунтовують заперечення щодо позовних вимог, в тому числі, наявності заборгованості за кредитним договором, її розміру, не надано альтернативного розрахунку, не заявлено клопотання про призначення експертизи.
Таким чином, за встановлених обставин, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 2422,40 коп.
Що стосується витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження вказаних витрат до позову додані копії договору про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року №42649746 (укладений з АБ "Анастасії Міньковської"), додаткової угоди № 003115715825 від 27 червня 2024 року, акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року, детального опису робіт (наданих послуг) від 27 червня 2024 року. Загальна вартість наданих послуг становить 6000,00 грн.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв'язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. З відповідачки на користь позивача належать до стягнення відповідні витрати в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8, ідентифікаційний код 42649746, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 700242 від 07 вересня 2021 року в загальному розмірі 51 627 грн 20 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 21 214 грн 35 коп., заборгованість за процентами в розмірі 30 412 грн 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8, ідентифікаційний код 42649746, судові витрати в розмірі 5422 грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 листопада 2024 року.
Суддя Л.В. Лузан