Справа № 473/5928/24
іменем України
"08" листопада 2024 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Волосовського А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер платника податків 2990808331
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №841176 від 18.10.2024 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «18.10.2024 року 10 год. 46 хв. м.Вознесенськ по вул.Соборності ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння - зіниці очей не реагують на світло, невнятна річ. Водій відмовився від проходження медосвідування на предмет вживання наркотичних засобів в найближчому медзакладі КП ВБЛ ВМР. Порушення вчинено двічі протягом року ст.130 ч.1 ААД 582397 від 29.01.2024, ст.130 ч.2 КУпАП ААД 481869 від 05.04.2024 р.».
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР України та за ч.3 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Про причини неприбуття до суду ОСОБА_1 не повідомив та клопотань про відкладення слухання справи - не надав, тому відповідно до ст.268 КУпАП справу було розглянуто у його відсутності.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, суд враховує, що окрім протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №841176 від 18.10.2024 року, матеріали справи містять направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 18.10.2024 року; також долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення серія БАА №572347 від 18.10.2024 року за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.1, ч.2 ст.122 КУпАП.
Також долучено дві постанови з Єдиного державного реєстру судових рішень (які отримані в повному доступі), одна з яких від 09.02.2024 року Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн. та позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік; а інша постанова від 21.05.2024 року Доманівського районного суду Миколаївської області, якою адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП - повернув до ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області для належного до оформлення.
Тобто відсутній докази факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та повторного вчинення правопорушення двічі протягом року.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, суд враховує, що ч.3 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність серед іншого саме за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на досліджені докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.3 ст.130 КУпАП, а саме дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню, оскільки поліцейський в протоколі про адміністративне правопорушення в розділі «суть адміністративного правопорушення» посилається на «вчинення ОСОБА_1 правопорушення двічі протягом року, проте такі документи не долучені до матеріалів справи, а саме відсутні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v.Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Ч.3 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність саме за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.
Тобто елементами об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, є вчинення саме дій, які передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.
На підтвердження повторності правопорушення поліцією не надано ні довідки, ні витягу із бази поліції, ні судові рішення відносно особи, стосовно якої складено протокол. Натомість долучена копія постанови Доманівського районного суду Миколаївської області від 21.05.2024 року про повернення протоколу складеного відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП до відділу поліції для дооформлення, яка не є доказом повторності вчинення правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не має доказів на підтвердження обставин, що в ньому наведені, не містить даних, які характеризують об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
За змістом статей 7, 251, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється тільки щодо правопорушника і підставою для її розгляду є протокол про адміністративне правопорушення, тобто справа розглядається в межах протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі доказів, зібраних особами, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення обмежений лише тими обставинами правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Те, що правопорушення вчинено повторно - має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органами Національної поліції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки в протоколі серія ААД №841176 від 18.10.2024 року поліцейський, який його склав, посилається на повторність правопорушення, але не надає доказів притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, а суд не може вийти за межі протоколу, який фактично є обвинуваченням у справі, внести до нього виправлення чи доповнення, також суд не має право самостійно збирати докази на шкоду особі, що притягується до відповідальності, зібрання доказів та їх надання до суду є обов'язком осіб, що складають протоколи про адміністративні правопорушення - тому на підставі положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.3 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови надіслати ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи відбувся в його відсутності на підставі ст.268 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня вручення постанови особі, що притягується до відповідальності.
Суддя Н.Б.Зубар