Справа № 462/8438/24
Іменем України
06 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І., розглянувши матеріали справи, які надійшли Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , (згідно даних протоколу),
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
встановив:
Опис обставин, викладених в протоколі.
Протоколом про адміністративне порушення ЗхРУ № 283219 від 02.11.2024 року, встановлено, що 02.11.2024 року о 20 год. 30 хв. під час перевірки документів у пасажирів потягу № 715 «Київ-Львів - Перемишль» на території міжнародного пункту контролю «Львів» через державний кордон, який зареєстрований на території Львівського району (колишнього Залізничного району) м. Львова за адресою: АДРЕСА_2 , у вагоні № 1 була виявлена особа, яка пред'явила на паспортний контроль паспорт громадянина королівства Нідерлади НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час додаткового вивчення наявності законних підстав для перетину державного кордону України дана особа подала додатково паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданого 13.11.2017 року. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України, якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Так, своїми діями громадянка України ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян», п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженими постановою КМУ від 27.01.1995 року тобто вчинила правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вимоги ст. 63 Конституції України роз'яснені ОСОБА_1 при складанні адміністративного протоколу.
Пояснення осіб, які беруть участь справі.
У судове засідання. не з'явилася, однак у письмовому зобов'язанні від 02.11.2024 року, які містяться у матеріалах справи, просить розглядати справу за її відсутності.
За наведених обставин суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що остання була обізнана з фактом складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, з місцем, датою та часом розгляду справи.
Враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_4 та у межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи і долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суд зазначає, що відповідальність за подвійне громадянство законодавством не передбачена, однак при цьому враховує п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство», відповідно до якої, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Таким чином, на ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України». Відповідно до ст. 2 цього Закону документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну). Статтею 3 цього Закону передбачено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у ст. 2 цього Закону.
Висновки суду.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а її вина підтверджується даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 283219 від 02.11.2024 року
- рапортах інспекторів прикордонної служби від 02.11.2024 року;
- рішенні про відмову в перетинанні державного кордону та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою.
Так, оцінюючи здобуті у справі та досліджені у суді докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання у процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані у порядку, встановленому законом.
Накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, у виді штрафу.
Судові витрати.
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2024 року складає 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, ст. 204-1, 247, 276-285, 294 КУпАП суд, -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та обрати їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: