Провадження № 33/803/2648/24 Справа № 196/198/24 Суддя у 1-й інстанції - Бабічева Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
05 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу адвоката Кравцова Г.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю:
адвоката - Кравцова Г.С.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривні на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 31 січня 2024 року о 16:02 год. в с. Новостроївка по вул. Царичанська Дніпровського району, Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21101, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Кравцов Г.С., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Разом з апеляційною скаргою, адвокат подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Просив визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк.
Вважає, що судове рішення винесене з порушенням норм процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи. На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння.
Вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення був свідок, якого також зафіксувала бодікамера, однак співробітники поліції не зазначили його дані у протоколі, не допитали за обставинами події, що свідчить про неповноту встановлення обставин при винесенні рішення.
Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а за кермом був власник транспортного засобу ОСОБА_2 . Однак після повної зупинки, ОСОБА_1 пересів на водійське сидіння, а ОСОБА_2 на пасажирське. Таким чином, апелянта вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думки адвоката Кравцова Г.С., який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про поновлення апелянту строків апеляційного оскарження зазначеної судової постанови, апеляційний суд вважає доводи захисника слушними, оскільки ним пропущено строк апеляційного оскарження з підстав, які не залежали від нього. Так, матеріалами справи встановлено, що розгляд справи відбувся без участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови останній отримав 09.07.2024 року. Апеляційна скарга захисника Кравцова Г.С. в інтересах ОСОБА_1 була подана 18.07.2024 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.07.2024 року апеляційна скарга захисника була повернута апелянту. Повторно захисник звернувся з апеляційною скаргою після усунення недоліків з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Тому, на думку апеляційного суду, наявні підстави для поновлення строків апеляційного оскарження постанови як пропущені із поважних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення в частині ч. 1 ст. 130 КУпАП судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №112998 від 31.01.2024 року, 31 січня 2024 року о 16:02 год. в с. Новостроївка по вул. Царичанська Дніпровського району, Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21101, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП ВП № 11 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Чубинець О.В.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.
З відеозаписів, які містяться на DVD-R диску, та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано обставину, що ОСОБА_1 , перебуваючи біля автомобіля, сказав, що це його машина та, що він перебував за кермом. На запитання поліцейського, чому він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 відповів, що так вийшло. Згідно відеофайлу (_0009) ОСОБА_1 зазначив, що він винен, що сів за кермо, випив пляшку пива. Поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер" , однак ОСОБА_1 відмовився відповідати на дане запитання. Після чого поліцейський ще неодноразово пропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння / відеофайл (_0011) о 16-23 год., відеофайл (_0012) о 16-24 год., о 16-26 год./, при цьому ОСОБА_1 не надав згоду на проходження огляду на стан сп'яніння; поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що такі дії є відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння /відеофайл (_0012) о 16-27 год./; також працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП / відеофайл (_0013)/.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно водія ОСОБА_1 в частині, що стосується складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. У даному випадку, суд розцінює відмову ОСОБА_1 , яка проявилась саме у пасивній формі, оскільки він тривалий час пропозиції працівників поліції пройти огляд на місці або проїхати на огляд до лікаря-нарколога, ігнорував, своїми діями всіляко намагався уникнути від проходження вказаного огляду, просив вирішити питання на місці, а також просив поліцейського вимкнути камеру, зазначав, що в разі складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, працівникам поліції доведеться викликати ВСП, оскільки він є військовослужбовцем. ОСОБА_1 заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв.
Згідно положень ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку поліцейським здійснювався відеозапис технічним засобом.
Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення повідомив, що вживав алкогольні напої, визнав, що керував автомобілем, відповідь ОСОБА_1 на неодноразове запитання поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, суд вбачає як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вищезазначені докази, досліджені під час апеляційного розгляду, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.6 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з вимогами п. 9, 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове (п. 7 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735).
Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 р. № 57, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан огляду сп'яніння, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП та є належним та допустимим доказом вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-якого тиску на ОСОБА_1 або провокації з боку працівників поліції щодо обставин його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, виходячи з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, судом не встановлено.
У даному випадку, із урахуванням наявного у матеріалах справи відеозапису, на якому чітко зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, присутність свідків не є обов'язковою, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Так, Законом України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17.03.2021 року, до ч. 2 ст. 266 КУпАП, яка врегульовувала процедуру огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, внесено зміни. Зокрема, якщо в попередній редакції присутність двох свідків під час огляду була обов'язковою, то в діючій редакції ч. 2 ст. 266 КУпАП достатньо відеозапису, і лише в разі неможливості застосування відеозапису огляд проводиться у присутності двох свідків.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з наданого відеозапису, працівник поліції попереджав, що у випадку відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду. Доводи сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом ВАЗ 21101, номерний знак НОМЕР_1 , спростовуються наданими матеріалами та відеозаписом з бодікамер працівників поліції, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 підтвердив, що саме він керував транспортним засобом.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вбачається.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання адвоката Кравцова Григорія Серігйовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2024 року, - задовольнити.
Апеляційну скаргу адвоката Кравцова Григорія Серігйовича, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко