Провадження № 22-ц/803/9741/24 Справа № 206/4035/24 Суддя у 1-й інстанції - Поштаренко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
06 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.
суддів - Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
за участю секретаря - Ніколиної А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2024 року по справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису,-
05 серпня 2024 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 , в якій просить видати обмежувальний припис стосовно тимчасового обмеження прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та покладення на нього обов?язків: заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 6 місяців; або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-якій спосіб спілкуватися з нею.
В обґрунтування заяви вказала, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2 . Заінтересована особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с її колишнім чоловіком та проживає разом з нею. Вона потерпає від насильства зі сторони ОСОБА_1 вже протягом кількох років. 11.11.2020 та 05.12.2023 року ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження у вигляді ран на всьому тілі. В теперішній час він продовжує кривдити її та погрожує позбавити життя. Поведінка колишнього чоловіка, який постійно б'є її, наносить рани розбитою пляшкою, вириває ОСОБА_3 з вух, тощо, негативно впливає на її здоров'я. Після щоденних скандалів, сварок, образ та погроз і частого побиття з боку ОСОБА_1 , який навмисно кривдить та травмує її, вона не може рухатись, обслуговувати себе, вимушена тривалий час лікуватись, не має можливості працювати вдома та на дачі. Вона неодноразово зверталася за захистом до правоохоронних органів, починаючи з 2019 року, виносились термінові заборонні приписи відносно ОСОБА_1 , а це свідчить про систематичність вчинення насильства в сім?ї, проте, це не дало жодного результату. ОСОБА_1 не змінив своєї поведінки. Так, ОСОБА_1 вчиняє насильство щодо неї протягом тривалого часу, не зважає на заходи вжиті поліцією. Після кожного виклику поліції та винесення термінового заборонного припису він і надалі погрожує їй розправою та впевнений у своїй безкарності. Його агресія щоразу посилюється. Зважаючи на це, вона переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства ОСОБА_1 щодо неї, а також настання тяжких наслідків для її здоров?я є дуже високою, і тому звертається до суду із заявою про видачу обмежувального припису, оскільки попередні заходи вжиті поліцією до кривдника виявились неефективними та не захистили її від насильства.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2024 року Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису -задоволено та ухвалено:
Видати обмежувальний припис стосовно тимчасового обмеження прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з покладенням на нього наступних обов'язків:
- заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_2 або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб;
- заборонити ОСОБА_1 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-якій спосіб спілкуватися з нею.
Встановлено строк дії обмежувального припису - 6 (шість) місяців.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднесено на рахунок держави. Про видачу обмежувального припису повідомлено уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Лівобережну адміністрацію Дніпровської міської ради.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні поданої заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що обмежувальним приписом порушуються права апелянта, як власника 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 . Звертає увагу на те, що не вчиняв насильство щодо заявниці та де вона отримала, тілесні ушкодження він не знає, справу розглянуто за його відсутності, а тому він був позбавлений можливості надати свої докази на підтвердження того, що сварки та побиття скоює відносно нього саме заявниця.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що відповідач по справ є її колишнім чоловіком, та проживає разом з нею, та від якого вона вже протягом кількох років потерпає від домашнього насильства. Звертає увагу на те, що вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів, починаючи з 2019 року, виносилися термінові приписи відносно ОСОБА_1 , що свідчить про систематичність вчинення насильства в сім'ї, проте це не дало жодного результату, оскільки він не змінив своєї поведінки.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заяву, суд виходив із того, що невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров'ю потерпілої від насильства у сім'ї, а заявниця, як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі зареєстрованому 30 липня 1983 року відділом Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 353. Шлюб розірвано на підставі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.10.2018 (а.с.26).
Також судом встановлено, що напротязі 2020 - 2024 років видався терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 терміном на 5 діб, яким останнього було зобов'язано заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (а.с. 5-8,25).
Окрім того, постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2024 року у справі № 206/3567/24, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КупАП (насильство в сім'ї) по відношенню до ОСОБА_2 , та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №350044 від 15.06.2024 (а.с.20, 27-30).
Відповідно до висновків судово-медичного експерта під № 3940 від 05.12.2023, під № 3120 від 11.11.2020, під № 2232 від 24.07.2024, у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. Зі слів ОСОБА_2 , тілесні ушкодження їй були спричинені ОСОБА_1 (а.с. 9-13,22-23).
Питання видачі обмежувального припису регулюється Цивільним процесуальним Кодексом України та Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису (ч.1ст.350-3 ЦПК України).
Згідно з п.п.3, 14, 17 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Відповідно до пункту 2 частини 1ст. 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За приписами п.1 ч.1ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник.
Згідно ч. 2ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Частиною 3статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство відносно позивачки ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 відповідно до постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2024 року по справі №206/3567/24 були кваліфіковані як вчинення домашнього насильства фізичного та психологісного характеру, та визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КупАП.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме із свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_2 , в якій мешкають сторони по справі належить на праві спільної власності як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 .
Крім того, рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2020 року встановлено порядок користування вищезазначеною квартирою, а саме виділено в користування ОСОБА_1 ізольовану житлову кімнату 6 площею 12,6 кв.м. з лоджією ІІ площею 1,9 кв.м., а ОСОБА_5 в користування ізольовану житлову кімнату 5 площею 15,6 кв.м. з лоджією І площею 1, 7 кв.м. Допоміжні приміщення: кухня, ванна кімната, туалет та коридор залишено у спільному користуванні співвласників.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2ст. 76 ЦПК).
При цьому беручи до уваги, що сторони зареєстровані та мешкають у одному житловому приміщенні обмежувальний припис несе привентивний характер.
Враховуючи, що ОСОБА_1 іншого житла не має, в літній період часу мешкав в дачному будинку, теплі речі залишились в квартирі, до якої йому доступ обмежений оскарженим приписом, а тому з урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне змінити строк обмежувального припису, з 6 місяців до 3 місяців. Такий строк відповідає вимогам ст. 26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та є достатнім для застосування обмежувального припису.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про видачу обмежувального припису. При цьому визначений строк не є обгрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення терміну дії обмежувального припису.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У відповідності до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2024 року - змінити в частині встановлення строку дії обмежувального припису.
Встановити строк дії обмежувального припису - 3 (три) місяці, починаючи з 07 серпня 2024 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: