Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/808/24
Провадження № 3/670/530/24
Провадження № 3/670/530/24
06 листопада 2024 року селище Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, за ч. 1 ст. 156 КУпАП,
Відповідно до протоколу від 18.10.2024 серії ВАД № 091689, 18.10.2024 о 08 год 40 хв. за місцем свого проживання АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 здійснив продаж рідини прозорого кольору з різким запахом алкоголю в пластиковій пляшці об'ємом 1,5 л., чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що від громадянина ОСОБА_2 , якому здійснив продаж, отримав грошові кошти в сумі 180 (сто вісімдесят) грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що не здійснював роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Суд з'ясовує всі обставини справи на підставі поданих доказів та здійснення їх дослідження за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Вказана норма ч.1 ст. 156 КУпАП є бланкетною і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно зазначати, яка саме норма Закону порушена.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, зокрема полягає у роздрібній або оптовій торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, вказані відносини регулюються, зокрема - Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (надалі - Закон України).
Тому, відповідальна особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП, повинна зазначити, яку норму вказаного Закону порушила особа стосовно, якої складений протокол. Проте, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 18.10.2024 серії ВАД № 091689, складеного стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що в ньому відсутнє посилання на існуючу норму Закону, яку ОСОБА_1 порушив, а лише зазначено ст. 15 Закону, без врахування, що вказана стаття ділиться на частини та пункти.
Отже, на переконання суду об'єктивна сторона правопорушення не розкрита в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 .
При цьому, слід звернути увагу, що згідно з вимогами Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено.
При розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті (ст. 279 КУпАП).
Стаття 256 КУпАП визначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у протоколі повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Окрім того, відповідно до ст. 15 Закону України, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Виходячи з вказаних норм закону роздрібна торгівля тютюновими виробами та горілчаними виробами дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю зазначеними виробами. Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання.
У матеріалах справи немає даних, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання.
Також, з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що останній придбав пластикову пляшку об'ємом 1.5 л. з алкоголем. Жодних доказів того, що рідина у цій пластиковій пляшці була саме алкогольним напоєм без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, суду не надано.
Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД № 091689 від 18.10.2024, що надійшов до суду, не викладена суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено кому була здійснена реалізація алкогольних напоїв, однак не вказано прізвище цієї особи, як свідка, та його адресу.
Окрім того, акт огляду і вилучення від 18.10.2024 не місить інформації щодо вилучення пляшки із вмістом алкоголю об'ємом 1,5 л та грошових коштів в сумі 180 грн, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП, повинна бути конфіскованою у разі визнання винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Тому суддя не бере до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 091689 від 18.10.2024, що надійшов до суду, оскільки викладені в ньому обставини щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку не підтверджуються жодним іншим доказом по справі.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєв проти Росії» від 30.05.2023, відповідно до якого у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Як вбачається з акту огляду та вилучення від 18.10.2024, у ОСОБА_1 було вилучено пластикову пляшку об'ємом 2,2 л. із вмістом прозорої рідини.
Частиною першою ст.265 КУпАП визначено, що вилучені речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, повертають володільцеві або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Суд звертає увагу, що доказів того, що пластикову пляшку об'ємом 2,2 л. із вмістом прозорої рідини згідно із актом огляду та вилучення від 18.10.2024 було вилучено саме в ОСОБА_1 , який згідно з обставин викладених в матеріалах адміністративної справи здійснив продаж рідини прозорого кольору з різким запахом алкоголю в пластиковій пляшці об'ємом 1,5 л. - суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст.7, 247, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 62 Конституції України,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Пластикову пляшку об'ємом 2,2 л. із вмістом прозорої рідини вилучену згідно із актом огляду та вилучення від 18.10.2024 - знищити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.Є. Голуб