Провадження № 11-кп/803/3392/24 Справа № 212/11154/21
05 листопада 2024 року м.Кривий Ріг
05 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 22 жовтня 2024 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 ,до 20 грудня 2024 року включно, -
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 22 жовтня 2024 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 ,до 20 грудня 2024 року включно. Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На вказане рішення захисником ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 22 жовтня 2024 року скасувати та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно продовжив обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки ризики визначені ст.177 КПК України, недоведені.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як встановлено з матеріалів провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 продовжено під час судового провадження в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, при продовженні ОСОБА_7 обраного запобіжного заходу суд належним чином оцінив вагомість існуючих ризиків, які на даний час не зменшились, особу винного, його стан здоров'я, репутацію та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи апелянта про зворотнє є безпідставними, оскаржувана ухвала містить вичерпну відповідь на кожний з них.
Фактично подана апеляційна скарга викликана самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти ОСОБА_7 , що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.
При цьому, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Слід зауважити, що відсутність, на даний час, фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених у ст. 177 КПК України зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, не є слушними, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні, всі доводи апеляційної скарги захисника були предметом розгляду в суді І інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 22 жовтня 2024 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: