Справа № 699/534/24
Номер провадження 2/699/238/24
про прийняття справи до провадження та залишення позову без розгляду
07.11.2024 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25.03.20204 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 24.10.2024 справу передано на розгляд судді Літвіновій Г.М.
Відповідно до ухвали попередньо визначеного складу суду від 22.04.2024 справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовче провадження у справі не завершено.
Відповідно до частини 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
З огляду на вищевикладене справа підлягає прийняттю до провадження.
Відповідно до ухвали попередньо визначеного складу суду від 25.07.2024 зупинено провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
На даний час наявні підстави поновити провадження у справі за ініціативою суду відповідно до ст.254 ЦПК України з урахуванням такого.
З позовної заяви убачається, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 49105,25 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.8 ст. 14 ЦПК України).
Подана позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_2 .
На підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано довіреність від 17.10.2023, якою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі голови правління Гехарда Бьоша уповноважує ОСОБА_2 на вчинення вказаних у довіреності дій, у тому числі на представництво позивача в судах (а.с.5).
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Такі випадки визначені в ч. 2 ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч. 6 ст.19 ЦПК України (у редакції на час подання позовної заяви) малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому 22.11.2023 Конституційний Суд України визнав неконституційними пункти 1, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України.
Пункти 1, 5 частини 6 статті 19 Кодексу були досліджені Судом на предмет їх домірності та відсутності в них дискримінаційного змісту з огляду на визначені у них розміри ціни позову. Суд дійшов висновку, що держава, реалізуючи свій розсуд щодо встановлення в процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних, має обов?язок додержуватись конституційних принципів та зважати на потребу існування правомірної мети використання такого юридичного засобу віднесення цивільних справ до категорії малозначних як ціна позову та домірність цього юридичного засобу. Проте визначені в частині шостій статті 19 Кодексу розміри ціни позову як критерій віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (пункт 1) та 671 000 грн (пункт 5) є не лише значними, а й перевищують установлені у законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного.
Указаним рішенням КСУ передбачено, що визнані неконституційними пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення рішення. Тому слід виважено підходити до визнання справи малозначною.
Законом України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19.06.2024 року № 3831-IX, який набрав чинності 19.07.2024 пункти 1, 2, 3 і 5 частини шостої статті 19 викладено в новій редакції. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У даній справі ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і відтак на даний час за критерієм ціни позову відноситься до категорії малозначних справ.
Проте, у п.2 розділу ІІ Прикінцевих положень цього Закону установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З огляду на висновки, викладені в зазначеному рішенні КСУ від 22.11.2023, справа за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 49105,25 грн за критерієм ціни позову не може бути віднесена судом до категорії малозначних справ, а відтак її слід розглядати в порядку загального позовного провадження.
Про що також було зазначено в ухвалі попередньо визначеного складу суду від 22.04.2024.
Згідно з вимогами чинного законодавства представництво інтересів учасників справи, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, може здійснюватися або адвокатом, або іншою особою в порядку самопредставництва.
Матеріали справи не містять відомостей щодо наявності у ОСОБА_2 права представляти інтереси позивача в порядку самопредставництва чи наявності у нього свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва.
В ухвалі Великої палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 вказано, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності-також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
З огляду на викладене, суд уважає необхідним залишити позов без розгляду, так як матеріали справи не містять відомостей щодо наявності у особи, яка підписала позовну заяву, права представляти інтереси позивача у суді в порядку самопредставництва чи наявності у неї свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, п.2 ч.1 ст.257, ст.353 ЦПК України, суддя
Прийняти до провадження цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Поновити провадження у справі.
Позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
СуддяЛітвінова Г. М.