Справа № 697/2009/24
№ пров. 2/697/763/2024
про залишення позовної заяви без руху
07 листопада 2024 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Васянович В'ячеслав Валерійович до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області про визначення місця проживання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Васянович В'ячеслав Валерійович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області про визначення місця проживання дитини.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Стороною позивача не зазначено інформації про наявність адреси електронної пошти та відомостей про наявність або відсутність в учасників справи електронних кабінетів.
Крім того, в порушення обов'язку, передбаченого ч. 6 ст. 14 ЦПК України, представником позивача - адвокатом Васяновичем В.В. не зазначено про наявність електронного кабінету в Електронному суді та не вказано РНОКПП для доступу до нього.
За правилами п.п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).
Відповідно до змісту ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, передбачено, що для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини. Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім'ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов'язки з виховання дитини та догляду за нею. У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду. Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Водночас представником позивача не зазначено жодних обставин, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 наявний спір щодо визначення місця проживання дитини.
Крім того, позовна заява не містить відомостей про звернення позивача до служби у справах дітей з приводу визначення місця проживання дитини або вмотивованої відмови даних органів у розгляді його звернення. Також, позовна заява не містить висновку даного органу щодо доцільності визначення місця проживання дитини, одержаного у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною.
Фактично сторона позивача намагається перекласти на суд свій обов'язок щодо збору доказів у справі, що є неприпустимим в силу принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн.).
При цьому в позові представник позивача посилається на п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», як підставу звільнення його від сплати судового збору.
Відповідно до положень вищевказаної норми, судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Однак, суд зазначає, що в даному випадку предмет позову не спрямований на безпосередній захист прав малолітніх дітей, а стосується питання реалізації батьком своїх прав відповідно до сімейного законодавства, зокрема в частині визначення місця проживання дитини з батьком.
Позов про визначення місця проживання дитини не вирішує питання прав та обов'язків малолітньої дитини, а стосується лише прав та обов'язків позивача та відповідача, як батька та матері дитини, місце проживання якої може бути визначене у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, а не з заявою. Закон України «Про судовий збір» розмежовує поняття «позовна заява» та «заява». Відповідно до вказаної норми права визначено, що судовий збір не справляється за подання саме заяви, а не позовної заяви, оскільки законодавець розмежовує дані поняття.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, а тому не звільняється від сплати судового збору при її подачі з вимогою про визначення місця проживання дитини.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить станом на 01 січня 2024 року - 1 211,20 грн.
Сплата витрат за розгляд справи проводиться за такими реквізитами:
судовий збір - отримувач коштів ГУК у Черкаській обл./тг м.Канів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 518999980313131206000023717, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вищевказану позовну заяву слід залишити без руху та надати стороні позивача строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 175-177 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Васянович В'ячеслав Валерійович до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області про визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу та його представнику строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків в указаний строк, позовна заява буде повернута і вважатиметься неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. К. Скирда