07 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/7113/24 пров. № А/857/24313/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року, головуючий суддя - Дмитрук В.В., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 31.01.2024 року по 31.05.2024 року; зобов'язати нарахувати та виплатити щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2024 року по 31.05.2024 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідач в порушення вимог Постанови №168 не виплатив позивачу додаткову винагороду за перебування на стаціонарному лікуванні, оскільки в період з 01.03.2024 року по 31.05.2024 року він перебував не на стаціонарному лікуванні, а на стаціонарній медичній реабілітації.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 31.01.2024 року по 31.05.2024 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 31.01.2024 року по 31.05.2024 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ВЧ НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з наданих позивачем медичних документів видно, що у період з 31.01.2024 року по 31.05.2024 року включно він перебував не на стаціонарному лікуванні, а на стаціонарній медичній реабілітації, що згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 та наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, не являється підставою для виплати йому додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з червня 2023 року був призваний на військову службу у Збройних Силах України ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 16.07.2023 року позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 14.10.2023 року №5038 позивач 22.08.2023 за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань на підставі бойового розпорядження КМП ВМС ЗС України №БР/УО/10т від 09.09.2022 року одержав поранення: «МВТ. Акубаротравма. Вогнепальне осколкове сліпе поранення грудного відділу хребта. Параплегія нижніх кінцівок».
У зв'язку з отриманим пораненням позивач перебував в стаціонарі Відділення фізичної та реабілітаційної медицини КП «Рівненський обласний госпіталь BB» згідно копій виписок-епікризів із медичної карти стаціонарного хворого №№628, 968, 1352, 1686, 2039, 2447, у періоди відповідно з 31.01.2024 року по 14.02.2024 року; з 15.02.2024 року по 29.02.2024 року; з 01.03.2024 року по 15.03.2024 року; з 16.03.2024 року по 01.04.2024 року; з 02.04.2024 року по 18.04.2024 року; з 19.04.2024 року по 31.05.2024 року.
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №907574 від 30.05.2024 року ОСОБА_1 встановлено групу інвалідності ІБ причиною якої є: поранення, травма, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Позивач на звернення Громадської організації «Правозахисна Група «СІЧ» отримав відповідь військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2024 року №4391 в якій повідомлено, що період з 01.03.2024 року по 31.05.2024 року включно не є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, оскільки в зазначений період ОСОБА_1 перебував не на стаціонарному лікуванні, а на стаціонарній медичній реабілітації.
Позивач вважаючи, що йому не було виплачено додаткову винагороду у повному обсязі суми 100 000,00 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100 000 грн на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в період з 31.01.2024 року по 31.05.2024 року у Відділенні фізичної та реабілітаційної медицини КП «Рівненський обласний госпіталь BB».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Грошове забезпечення військовослужбовців визначає стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно частини 1-4,6,8 якої держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Військовослужбовцям Сил спеціальних операцій Збройних Сил України встановлюється спеціальна надбавка, що входить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно наказу Міністерства оборони України за № 260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі Наказ № 260 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 розділу І Наказу № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 розділу І Наказу № 260 передбачено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 8 розділу І даного Наказу встановлено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі командир).
Відповідно до пункту 15 розділу І Наказу №260 грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Згідно пункту 16 розділу І Наказу № 260 виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Випадки на підставі яких військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються визначає пункту 5 розділу ХVI Наказу № 260.
Відповідно до пункту 4 розділу ХVI Наказу № 260 при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов'язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах: у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України Постановою «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за № 168 від 28.02.2022 року, в редакції, чинній на момент виникнення даних правовідносин, установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Таким чином, військовослужбовцям гарантовано державою належне грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
На період воєнного стану Постановою № 168 також передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень в залежності від того, чи бере військовослужбовець безпосередню участь у бойових діях, виплата якої здійснюється на підставі наказів командирів.
Із аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Також, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Судом встановлено, що позивач 22.08.2023 року отримав поранення: «МВТ. Акубаротравма. Вогнепальне осколкове сліпе поранення грудного відділу хребта. Параплегія нижніх кінцівок». У період з 31.01.2024 року по 31.05.2024 року знаходився на стаціонарному лікуванні в наслідок поранення у Відділенні фізичної та реабілітаційної медицини КП «Рівненський обласний госпіталь BB».
КП «Рівненський обласний госпіталь BB» є закладом охорони здоров'я в складі якого наявне Відділення фізичної та реабілітаційної медицини.
Судом встановлено також, що позивач проходив реабілітаційне лікування саме в умовах стаціонару в Відділенні фізичної та реабілітаційної медицини КП «Рівненський обласний госпіталь BB», а таке лікування відбувалося у зв'язку з пораненнями (контузія, травма, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, згідно пункту 1 Постанови №168, за час перебування на лікуванні у Відділенні фізичної та реабілітаційної медицини КП «Рівненський обласний госпіталь BB» з 31.01.2024 року по 31.05.2024 року, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі №140/7113/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
С. М. Кузьмич