Справа № 539/3863/24
Провадження № 2-а/539/44/2024
07 листопада 2024 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Пилипчука М. М.
за участю секретаря судового засідання Крайсвітньої Н. М.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Антіховича В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 вересня 2024 року справу передано судді Пилипчуку М. М.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 10 жовтня 2024 року.
У зв'язку з неявкою учасників процесу у судове засідання 10 жовтня 2024 року, враховуючи клопотання представника позивача про відкладення судового засідання на іншу дату, розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2024 року.
21 жовтня 2024 року до суду надійшла уточнена позовна заява.
21 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено на 07 листопада 2024 року у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, надіслано останньому уточнену реакцію позовної заяви та надано строк для подання відзиву.
Станом на 07 листопада 2024 року відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною п'ятою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 94 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи заявлені у справі вимоги, позивач вказував, зокрема, що 04 вересня 2024 року він був затриманий працівниками поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову. Проте ні протокол, ні постанову позивачу не було вручено. Вказував, що 24 липня 2018 року був виключений з військового обліку на підставі, тому в позивача був відсутній обов'язок з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. ОСОБА_1 також повідомляв працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 , що він не підлягає мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з наявністю у нього інвалідності. Проте вказані доводи відповідач залишив поза увагою. ОСОБА_1 до 04 вересня 2024 року був виключений з військового обліку та не підпадав під категорію військовозобов'язаних. Лише 04 вересня 2024 року позивача було постановлено на військовий облік, направлено на проходження військово-лікарської комісії та вилучено військовий квиток.
З огляду на викладене, у суду є необхідність з'ясувати обставини накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення. Суд враховує, що вказані обставини впливають на наслідки розгляду поданої позивачем позовної заяви.
При цьому, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, виходячи із завдань адміністративного судочинства, а також повідомлених позивачем обставин та обсягу наданих доказів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд вважає необхідним витребувати у відповідача докази у справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Керуючись статтями 9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 294 КАС України, -
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; проживає у квартирі АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) за частиною третьою статті 210 КУпАП.
Докази надати до суду в строк протягом 10 робочих днів з дня отримання цієї ухвали. Витребувані докази надати на адресу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.
Відкласти судовий розгляд справи на 10.00 год 26 листопада 2024 року.
Роз'яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя М. М. Пилипчук