Справа №403/466/24 провадження № 3/403/305/24
07 листопада 2024 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення з доданими матеріалами, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно відомостей,
зазначених в протоколах,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання:
АДРЕСА_1 , громадянина Україна, (паспорт серія НОМЕР_1 ) місце роботи: не повідомив
за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
31 серпня 2024 року о 13 год. 59 хв. в смт.Устинівка по вул.Богдана Хмельницького 18 водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі мотоциклі марки Spark без державного номерного знаку, перебуваючи в в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці у встановленому законом порядку (за допомогою технічного приладу Alcotest Drager 6820 ARLJ 0478, тест №1356, результат аналізу: 2,72 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.
Крім того, 23 серпня 2024 року о 21 год. 15 хв. в смт.Устинівка по вул.Шевченка гр-н ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом Спарк без державного номерного знаку з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме бодікамеру 700165, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.130 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення (серія ЕПР1 №116714, складеного 23 серпня 2024 року поліцейським сектору поліцейської діяльності №1 (смт.Устинівка) відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького району Кіровоградської області рядовим поліції Кулінічем Д.В., 23 серпня 2024 року о 21 год. 15 хв. в смт.Устинівка Кропивницького району біля буд.№3 по вул.Шевченка гр-н ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом Spark б/н, при цьому 21 листопада 2023 року місцевим загальним судом на строк 7 років був позбавлений права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року: 08 лютого 2024 року постановою серії ЕНА №1404523 гр-н ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановами судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 вересня 2024 року та 03 жовтня 2024 року справи номер: №403/466/24 (провадження №3/403/305/24),403/482/24 (провадження:3/403/321/24) та 403/483/24 (провадження: №3/403/322/24)про адміністративні правопорушення щодо притягнення гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП були об'єднані в одне провадження з присвоєнням об'єднаній справі №403/466/24 (провадження №3/403/305/24).
В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому законом (а.п.53-54). Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-н ОСОБА_1 суду не подав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаним про розгляд Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно нього протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративні правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати обставини того, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, далі по тексту - Правила дорожнього руху).
За змістом диспозиції ч.3 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2024 року (справа №403/375/23) гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, за фактом керування ним 28 серпня 2023 року транспортним засобом «Spark» в стані алкогольного сп'яніння (показник 3,20‰), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу. Вказана постанова набрала законної сили 15 лютого 2024 року.
Крім того, постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року (справа №403/73/24) гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, за фактом керування ним транспортним засобом «Spark» в стані алкогольного сп'яніння (показник 2,01‰), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу. Вказана постанова набрала законної сили 06 травня 2024 року.
Отже, адміністративне правопорушення, що полягало у керуванні гр-ном ОСОБА_1 31 серпня 2024 року транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, було вчинено ним як особою, яка двічі протягом року (період з серпня 2023 по серпень 2024 року) піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п.7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735 від 09 листопада 2015 року)).
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічна норма щодо застосування технічних засобів відеозапису при проведенні огляду на місці зупинки транспортного засобу передбачена також і п.4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі по тексту - Порядок №1103).
За змістом п.5 Порядку №1103 результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Оцінюючи відповідно до вимог ст.252 КУпАП зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, і його вина у вчиненні даного правопорушення повністю підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №120626 від 31 серпня 2024 року, в якому зафіксовані обставини вчинення гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (керування транспортним засобом «Spark» в стані алкогольного сп'яніння, встановленого за результатами огляду із застосуванням спеціального технічного приладу);
- актом огляду гр-на ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (Alcotest Drager 6820 ARLJ 0478»), за результатами проведення якого встановлена позитивна проба вмісту алкоголю у видихаємому ним повітрі з кількісним показником 2,72 ‰ (проміле);
- паперовою роздруківкою показника спеціального технічного засобу - «Drager Alcotest 6820» за результатами проведеного стосовно гр-на ОСОБА_1 тесту на встановлення стану алкогольного сп'яніння №1356, з якого вбачається його результат у виді цифрового показника 2,72 ‰, від підписання якого ОСОБА_1 відмовився;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського №700165, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, з якого вбачаються: керування гр-ном ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Spark»; повідомлення поліцейським причини зупинки (відсутність мотошолому під час руху на мотоциклі); повідомлення поліцейським гр-ну ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння; повідомлення гр-ном ОСОБА_1 обставини вживання ним алкогольних напоїв у вигляді пива; проведення поліцейським зі згоди гр-на ОСОБА_1 його огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного засобу Alcotest Drager 6820» та отриманий за його результатами показник 2,72‰; відмова гр-на ОСОБА_1 від підписання акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спецінальних технічних засобів;
- постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року, якою гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП;
- постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2024 року, якою гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, а також такими, що в повній мірі розкривають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та в своїй сукупності вказують на доведеність вини гр-на ОСОБА_1 у його вчиненні.
Будь-яких обставин, які б ставили під сумнів зазначені в них фактичні дані, а також свідчили про порушення вимог ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення поліцейським на місці зупинки транспортного засобу огляду гр-на ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, судом встановлено не було, а тому відсутні підстави вважати проведений огляд недійсним.
Таким чином, наведена вище сукупність доказів, на переконання суду, є достатньою для встановлення дійсних і достовірних обставин події, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню в справі про адміністративне правопорушення, та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідних доказів на спростування даного висновку суду, які б ставили під сумнів зібрані по справі докази, в тому числі, результати проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння, та обставини, викладені в протоколі, гр-ном ОСОБА_1 під час розгляду справи надано не було.
Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 Рішення «Федорченко та Лозенко проти України» від 20 грудня 2012 року, заява №387/03). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 Рішення «Вєренцов проти України» від 11 липня 2013 року, заява №20372/11).
З урахуванням викладеного, суд на підставі об'єктивно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оцінених судом відповідно до ст.252 КУпАП, які перебувають в узгодженому зв'язку між собою, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», приходить до висновку, що: 1) огляд гр-на ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння 31 серпня 2024 року був проведений відповідно до вимог чинного законодавства за допомогою дозволеного до застосування спеціального технічного засобу; 2) перебування гр-на ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджено після проведення відповідного тесту цифровим показником наявності у видихаємому ним повітрі більше 0,2 проміле алкоголю; 3) керування гр-ном ОСОБА_1 31 серпня 2024 року в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом «Spark» мало місце після накладення на нього двох адміністративних стягнень за ч.3 ст.130 КУпАП, тобто третій раз протягом року, внаслідок чого вина гр-на ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, є доведеною.
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2024 року (справа №403/375/23) гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, за фактом керування ним 28 серпня 2023 року транспортним засобом «Spark» в стані алкогольного сп'яніння (показник 3,20‰), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу. Вказана постанова набрала законної сили 15 лютого 2024 року.
Крім того, постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року (справа №403/73/24) гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, за фактом керування ним транспортним засобом «Spark» в стані алкогольного сп'яніння (показник 2,01‰), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу. Вказана постанова набрала законної сили 06 травня 2024 року.
Отже, адміністративне правопорушення, що полягало у відмові гр-на ОСОБА_1 23 серпня 2024 року від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, було вчинено ним як особою, яка двічі протягом року (період з серпня 2023 по серпень 2024 року) піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
За змістом п.п.2, 3 розділу І Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За змістом п.3 Порядку №1103 огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Оцінюючи відповідно до вимог ст.252 КУпАП зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, і його вина у вчиненні даного правопорушення повністю підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №124906 від 07 вересня 2024 року, який містить зазначення встановлених поліцейським ознак алкогольного сп'яніння гр-на ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), а також обставину його ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння шляхом відмови від проходження такого огляду як за допомогою спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі; 2) направленням на огляд водія транспортного засобу від 23 серпня 2024 року з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість гр-на ОСОБА_1 , де зафіксованого відмову останнього від проходження запропонованого йому огляду у закладі охорони здоров'я; 3) актом огляду гр-на ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається виявлення поліцейським у гр-на ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови та його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогу спеціального технічного засобу Alcotest Drager; 4) відеозаписом з нагрудної камери поліцейського за 23 серпня 2024 року, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, з якого вбачається: керування гр-ном ОСОБА_1 транспортним засобом (мотоциклом), його зупинка працівниками поліції з повідомленням її причин (відсутність мотошолому та вимкнене світло фар в темну пору доби); зазначення поліцейським про наявність у гр-на ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року, зокрема, характерного запаху алкоголю з порожнини рота та млявої мова; повідомлення гр-ном ОСОБА_1 обставини вживання ним алкогольних напоїв; адресовані гр-ну ОСОБА_1 пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та в медичному закладі та його відмова від зазначених пропозицій; 5) постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року, якою гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП; 6) постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2024 року, якою гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, а також такими, що в повній мірі розкривають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та в своїй сукупності вказують на доведеність вини гр-на ОСОБА_1 у його вчиненні.
Будь-яких обставин, які б ставили під сумнів зазначені в них фактичні дані, судом встановлено не було.
Передбачених ст.251 КУпАП доказів на спростування даного висновку суду гр-ном ОСОБА_1 під час розгляду справи надано не було.
Таким чином, наведена вище сукупність доказів, на переконання суду, є достатньою для встановлення дійсних і достовірних обставин події, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню в справі про адміністративне правопорушення, та вирішення її в точній відповідності з законом.
З урахуванням викладеного, суд на підставі об'єктивно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оцінених судом відповідно до ст.252 КУпАП, які перебувають в узгодженому зв'язку між собою, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», приходить до висновку, що вина гр-на ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, є доведеною.
При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом диспозиції ч.5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Ч.4 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
На підтвердження обставини повторності вчинення гр-ном ОСОБА_1 протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування) до протоколу серії ЕПР1 №116714 в якості доказу була додана роздруківка (з аналітичної системи «Армор») постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматизованому режимі серія ЕНА №1404523 від 08 лютого 2024 про притягнення гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у виді штрафу за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Зазначений доказ оцінюється судом як такий, що не є достатнім та належним для підтвердження вини гр-на ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки зазначена вище роздруківка постанови серія ЕНА №1404523 від 08 лютого 2024 року, не містить доказів набрання нею законної сили з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Натомість зі змісту доданої до протоколу роздруківки постанови серія ЕНА №1404523 від 08 лютого 2024 року не вбачається жодної з передбачених ст.291 КУпАП обставин, після настання яких постанова набирає законної сили.
Будь-яких доказів на підтвердження вручення (отримання) гр-ну ОСОБА_1 копії постанови серії ЕНА №1404523 від 08 лютого 2024 року або направлення йому засобами поштового зв'язку зазначеної постанови та отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в отриманні цієї постанови, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення постанови до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, додано не було.
Отже, враховуючи передбачений ч.2 ст.291 КУпАП порядок набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили, у суду, враховуючи не надання доказів протилежного, відсутня можливість встановити обставину набрання постановою серії ЕНА №1404523 від 08 лютого 2024 року законної сили станом на дату складення протоколу серія ЕПР1 №116714 від 23 серпня 2024 року.
При цьому додані до протоколу серії ЕПР1 №116714 від 23 серпня 2024 року на підтвердження обставин вчинення гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, як докази: 1) відеозапис з технічного засобу відеозапису бодікамери №700165, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диск; 2) інформація з аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал» №11487/111-2-2024 від 30 серпня 2024 року про притягнення гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та не отримання ним посвідчення водія, не можуть за своєю правовою природою та змістом замінити (уточнити, доповнити) суть адміністративного правопорушення, що була зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення (повторність вчинення), як таку, що відповідає диспозиції ч.5 ст.126 КУпАП, а тому не беруться судом до уваги при розгляді справи.
Крім того, на підтвердження обставини позбавлення права керування транспортними засобами гр-на ОСОБА_1 строком на 5 років до протоколу серія ЕПР1 №116714 від 23 серпня 2024 року була додана постанова Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2023 року у справі №403/437/23, за змістом якої гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років. Зазначена постанова набрала законної сили 01 грудня 2023 року.
Разом з тим, обставина притягнення гр-на ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2023 року не може бути достатнім та допустим доказом наявності в його діях станом на 23 серпня 2024 року складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає настання відповідальності виключно за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, до яких частина п'ята не відноситься.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність доданих до протоколу серії ЕПР1 №116714 належних та допустимих доказів на підтвердження дати набрання законної сили постановою серія ЕНА №1404523 від 08 лютого 2024 року, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 повторності керування ним транспортним засобом протягом року, будучи особою, позбавленою права керування, та приходить до висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст.33 КУпАП).
З урахуванням характеру вчинених гр-ном ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП, які стосуються порушення ним правил дорожнього руху, що могло створити безпосередню небезпеку для інших учасників дорожнього руху, а також особу правопорушника, який належних висновків для себе щодо неухильного виконання вимог Правил дорожнього руху не зробив та допустив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка раніше вже двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність гр-на ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.130 КУпАП.
Обставини непереборної сили або крайньої необхідності в діях гр-на ОСОБА_1 суд не вбачає.
Обтяжуючих відповідальність гр-на ОСОБА_1 обставин, передбачених ст.35 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП, суддею не встановлено, в тому числі і з огляду на врахування неодноразовості вчинення ним однорідного правопорушення протягом року та вчинення цього правопорушення в стані сп'яніння, як кваліфікуючих ознак за ч.3 ст.130 КУпАП.
Підстав для застосування до гр-на ОСОБА_1 положень ст.22 КУпАП судом не встановлено.
Підстави для закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.130 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 відсутні.
За змістом п.57 рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (заяви №,№15809/02, 25624/02), Суд постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Одночасно з цим судом враховується, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Враховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року по справі № №702/301/20.
З огляду на відсутність в матеріалах справи наданих особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративні правопорушення, належних та допустимих доказів на підтвердження перебування у приватній власності гр-на ОСОБА_1 мотоциклу марки «Spark», без державного номерного знаку, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо його конфіскації.
На підставі викладеного, з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП, вважаю за необхідне і достатнє накласти на гр-на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років без конфіскації транспортного засобу, що за наявних обставин справи в їх сукупності буде достатнім для виконання завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення та здійснення на нього виховного впливу.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 605 грн. 60 коп..
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.13, 33, 35, 36, 40-1, ч.ч.4, 5 ст.126, ч.1, 3 ст.130, ст.ст.247, 251, 268, 277, 279, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Згідно із ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення в межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років без конфіскації транспортного засобу, реквізити для сплати:
Реквізити для сплати штрафу:
отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300;
код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA658999980313000149000011001 (Адміністративні штрафи у
сфері забезпечення безпеки дорожнього руху);
код класифікації доходів бюджету: 21081300
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок), реквізити для сплати:
стягувач: Державна судова адміністрація України;
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106
Роз'яснити гр-ну ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений ч.3 ст.130 КУпАП (102000 грн. 00 коп.).
Постанова підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова